Рішення

від 23.12.2008 по справі 15178-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15178-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2008Справа №2-7/15178-2007

За позовом: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» (97536, Сімферопольський район, с. Укромне, пров. Кооперативний, 5, ідентифікаційний код 33158295)

До  відповідача: Маломаяцької сільської ради (98500, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8)

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Приватна фірма «Вільшана» (62300, Україна, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Вільшана, вул. Козакевича, б. 64-Б)

Про визнання права на придбання у власність земельної ділянки.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача  – Чукаткіна Т.В., предст., дов. № 12 від 31.10.2007 р.

Від відповідача –  Бобришева Н.А., предст., дов. № 02-14/464  від 16.04.07 р.

Від третьої особи – не з'явився.

        Суть справи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Маломаяцької сільської ради, в якому просить визнати за ним право придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1, для розміщення житлово-будівельного кооперативу. Крім того, позивач просить визнати за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» право на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, вул. Суслової, 1, для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно ухиляється від прийняття рішення щодо його клопотання від 24 вересня 2007 р. про надання вищезазначеної земельної ділянки для розміщення житлово-будівельного кооперативу, чим порушує його права та враховуючи відсутність перешкод просить визнати за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» право на безоплатне придбання у власність та право на розробку проекту відведення цієї земельній ділянці.

Ухвалою ГС АР Крим від 01.11.2007 р. було порушено провадження у справі суддею І. А. Іщенко.

Ухвалою ГС АР Крим від 01.11.2007 р. були вжиті заходи до забезпечення позову у вигляді заборони Маломаяцькій сільській раді вчиняти будь-які дії або приймати рішення, направлені на розпорядження земельною ділянкою площею 5,0 га по вул. Суслової, 1 в с. Виноградне Маломаяцької сільської ради.

Ухвалою ГС АР Крим від 15.11.2007 р. провадження у справі було зупинено до розгляду апеляційної скарги Маломаяцької сільської ради на ухвалу ГС АР Крим від 01.11.2007 р. про забезпечення позову.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 р. ухвала ГС АР Крим від 01.11.2007 р. була залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 р. та ухвала ГС АР Крим від 01.11.2007 р. у цій справі були скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції.

Ухвалою ГС АР Крим від 12.05.2008 р. провадження у справі було поновлено.

За резолюцією Голови Господарського суду АР Крим від 18.06.2008 р. справу передано на розгляд судді В. А. Омельченко з привласненням номеру 2-16/15178-2007 та ухвалою від 23.06.2008 р. прийнята до провадження.

Ухвалою ГС АР Крим від 12.08.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Приватну фірму «Вільшана».

У зв'язку з припиненням повноважень судді В. А. Омельченко та переходом до іншого суду за резолюцією в. о. Голови Господарського суду справу передано на розгляд судді І. І. Дворному з привласненням номеру 2-7/15178-2007.

Ухвалою ГС АР Крим від 07.10.2008 р. справа була прийнята до провадження суддею І. І. Дворним.

Під час судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги додатковою позовною вимогою в порядку ст. 22 Господарського кодексу України. З огляду на те, що відповідачем з урахуванням на надходження клопотання третьої особи у справі про надання тієї самої земельної ділянки було прийнято рішення № 12-191 від 26 жовтня 2007 р. «Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне», яке на його думку суперечить вимогам ст.ст. 41, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач просить захистити свої права шляхом визнання недійсним цього рішення в судовому порядку. Судом прийнято відповідні уточнення.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві  вих. № 02-14/1021 від 20 жовтня 2008 р.  Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з огляду на необхідність вирішення спору з урахуванням приписів ст. 16 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає обов'язковість проведення конкурсу (аукціону) у випадку надходження двох або більше заяв про оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

Третя особа явку свого представника до суду не забезпечила, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, у наданих суду поясненнях вих. № 107 від 21.11.2008 р.  вважає позовні вимоги обґрунтованими і законними, проти задоволення позову не заперечує та просить здійснювати судовий розгляд без участі свого представника.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням відповідача здійснювала фіксація судового процесу технічними засобами у порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

24 вересня 2007 р. позивач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» звернувся до відповідача у справі – Маломаяцької сільської ради із клопотанням вих. № 01 від 24 вересня 2007 р. про розгляд питання про надання йому земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га для розміщення житлово-будівельного кооперативу, що прилягає до раніше відведеної земельної ділянки, розташованої в с. Виноградне по вул. Суслової, 1 Маломаяцької сільської ради.

Того ж дня клопотання позивача надійшло до канцелярії відповідача, про що свідчить відмітка на копії клопотання, що є у матеріалах справи, що його зареєстровано у вхідній кореспонденції Маломаяцької сільської ради за № 02-10/1130 24 вересня 2007 р. (а. с. 22).

Згідно опису додатку, до зазначеного клопотання додавалися статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ситуаційне викопіювання із нанесення місця розташування земельної ділянки, що запитується, державний акт про право власності на земельну ділянки серії ЯД № 572847.

Вважаючи, що неприйняття відповідачем рішення з розгляду клопотання як того вимагають ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 41, 123, 124 Земельного кодексу України порушує його права на набуття права власності на земельну ділянку, позивач звернувся до суду із цим позовом про захист свого порушеного права.

Під час судового розгляду з'ясувалося, що 22 жовтня 2007 р. до відповідача звернулася третя особа у справі – Приватна фірма «Вільшана» із клопотанням вих. № 33 (а. с. 41), в якому просило надати в довгострокову оренду земельну ділянку орієнтовною площею 5,0 га в с. Виноградне Маломаяцької сільської ради для будівництва та обслуговування багатоповерхових жилих будинків. З відмітки про реєстрацію цього клопотання у вхідній кореспонденції відповідача № 02-10/1257 вбачається, що воно надійшло до Маломаяцької сільської ради 24 жовтня 2007 р.

На 12 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради відповідачем з метою впорядкування земельних відносин, враховуючи, що на адресу сільської ради надійшли дві заяви про надання земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га в с. Виноградне на умовах оренди, враховуючи висновок постійної комісії сільської ради з питань комунальної власності, будівництва, розвитку місцевого виробництва та земельним питанням, відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» було прийнято рішення № 12-191 від 26 жовтня 2007 р., яким він вирішив:

1 Провести конкурс на набуття права оренди земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га, розташованої в с. Виноградне.

2. Конкурсній комісії розробити конкурсні пропозиції та провести конкурс відповідно до Порядку п, затвердженого рішенням сесії Маломаяцької сільської ради № 3-28 від 20 червня 2006 р. на вищезазначену земельну ділянку.

3. Контроль за виконання цього рішення покласти на голову конкурсної комісії Сячину С.А.

Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ст. 14 Конституції України встановлено, що  земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Поняття та порядок набуття права власності на землю в Україні врегульовано в Земельному кодексі України.

Так, за правилами ст. 79 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності (ст. 82 Земельного кодексу України).

При цьому, за ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є житлово-будівельним кооперативом у розумінні цієї статті, так як згідно ст. 6 Закону України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характерів діяльності кооперативи поділяються на таі типи: виробничі, обслуговуючи та споживчі,  за напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми тощо, а згідно Статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна», зареєстрованому в новій редакції 14 березня 2007 р. за № 1 134 102 0000 000080 він є обслуговуючим кооперативом, за напрямом діяльності – саме житлово-будівельним кооперативом. Крім того, організаційно-правова форма позивача у вигляді обслуговуючого кооперативу вбачається також з довідки Головного управління статистики в АР Крим №05.3-06-06/1600 від 01.11.2004 р. (а. с. 12).

За загальним порядком громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 116 Земельного кодексу України)

Порядок безоплатного придбання у власність земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами окремо Земельним кодексом України не визначається. Загальний порядок набуття права на земельні ділянки передбачено розділом IV Земельного кодексу України, зокрема ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України, з урахуванням чого, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання по клопотання позивача від 24 вересня 2007 р. сторони повинні були дотримуватися порядку, аналогічного встановленому ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені ч. 15 ст. 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Ч. 15 ст. 151 Земельного кодексу передбачено, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Згідно п. 12 розділу Х Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Вищенаведене свідчить, що позивачем виконано вимоги чинного законодавства щодо порядку звернення із клопотанням про надання земельної ділянки й адресовано звернення до повноважного органу – відповідача у справі.

Згідно ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Судом перевірено доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 16 Закону України «Про оренду землі» (тут й далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), що у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок, й вважає, що ця стаття не підлягала застосування під час вирішення питання про надання спірної земельної ділянки з огляду на те, що позивачем ставилося питання про надання земельної ділянки у власність, а не в оренду, в той час як гіпотеза ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в якості умови застосування своєї диспозиції вимагає надходження двох або більше заяв саме про оренду земельної ділянки, таким чином  це виключає застосування її  механізмів в даному випадку.

З урахуванням цього судом також зроблено висновок про невідповідність спірного рішення відповідача № 12-191 від 26 жовтня 2007 р. «Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне» вимогам закону, так як його прийнято внаслідок помилкового застосування ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ч. 1 ст. 59  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

П. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відніс вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради, які скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок — не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Згідно ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Президія Арбітражного суду України в п. 2 своїх роз'яснень № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зауважує, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації — позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Вищенаведене свідчить, що неприйняття відповідачем протягом місячного строку рішення щодо клопотання позивача від 24 вересня 2007 р., як того вимагають ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яке є умовою для розробки проекту відведення, а рівно прийняття рішення № 12-191 «Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне» створює перешкоди для реалізації позивачем свого права на набуття спірної земельної ділянки у власність, яке передбачено ст.ст. 41, 116 Земельного кодексу України, на підставі чого суд дійшов висновку про необхідність судового захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту такого права може бути, зокрема, визнання права.

П. п. «а», «г» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України також передбачають такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, як визнання права та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З урахування цього, суд вважає, що спосіб, яким позивач просить захистити його земельні права, відповідає вимогам чинного законодавства, й для відновлення та гарантування його прав слід визнати недійсним оскаржуване рішення відповідача, й з урахуванням того, що за ст. 22 Закону України «Про землеустрій», п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення суду, при цьому у разі прийняття судом рішення про надання земельної ділянки у користування або у власність замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення, також визнати за позивачем право на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки та право на набуття її безоплатно у власність.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» (97536, Сімферопольський район, с. Укромне, пров. Кооперативний, 5, ідентифікаційний код 33158295) право на придбання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградин, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

3.          Визнати за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» (97536, Сімферопольський район, с. Укромне, пров. Кооперативний, 5, ідентифікаційний код 33158295) право на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Маломаяцька сільська рада, с. Виноградин, вул. Суслової, 1 для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

4.          Визнати недійсним рішення 12 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради № 12-191 від 26 жовтня 2007 р. «Про проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки площею 5,0 га в с. Виноградне».

5.          Стягнути з Маломаяцької сільської ради (98500, АР Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8, код ЄДРПОУ 04367387, р/р 25556460011191 в УСБ м. Алушта, МФО 324032) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лагуна» (97536, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Уютне, пров. Кооперативний, б. 5, код ЄДРПОУ 33158295, р/с № 26004021948 в КБ «Експрес-Банк» м. Сімферополя МФО 384674) судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на судово-інформаційне забезпечення процесу в розмірі 118,00 грн.

6.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.