Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а/2470/2369/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/2470/2369/12   П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2012 р.                             м. Чернівці                   Справа № 2а/2470/2369/12                  Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий розроблювач" про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий розроблювач" (відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-вересень 2011 року в сумі 13375,02 грн. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Ухвалу про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 23.10.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, проте вказаними в ній правами відповідач не скористався. Заперечення або заяву про визнання позову протягом строку встановленого судом не надано, тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами. Позов мотивовано тим, що за даними обліку та звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, що підлягають сплаті за липень-вересень 2011 року, сума заборгованості підприємства по сплаті єдиного соціального внеску становить 13375,02 грн., з яких недоїмка по єдиному соціальному внеску становить 10825,20 грн., пеня - 1275,37 грн., фінансова санкція - 1274,45 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення її у примусовому порядку. Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.09.2012 року адресою місцезнаходження відповідача є вул. Грушевського, 19, м. Заставна, Чернівецька область (а.с. 28-32). Рішенням №65 від 08.08.2011 року до відповідача застосований штраф у розмірі       1274,45 грн. та нарахована пеня у розмірі 1275,37 грн. за період з 21.02.2011 року по 22.07.2012 року (а.с.11). Копію вказаного Рішення відповідач отримав 11.08.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 12). Заборгованість підтверджується Звітами про нарахування єдиного внеску (а.с. 4-9), та розрахунками суми заборгованості станом на 23.11.2011 року, відповідно до яких, за відповідачем рахується недоїмка по страхових внесках за липень-вересень 2011 року в сумі 13375,02 грн. (а.с. 13-16). У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу надіслано корінець вимоги          від 07.05.2012 року №Ю10-У на суму 47986,06 грн. (в тому числі за липень-вересень 2011року в сумі 13375,02грн.), яку він отримав 16.05.2012 року (а.с. 10). Таким чином заборгованість відповідача є узгодженою, проте в добровільному порядку не сплаченою. До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VI визначено, що Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.   Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм, не виконує обов'язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості. Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу. Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд – ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий розроблювач"       (вул. Грушевського, 19, м. Заставна, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 33089756,                                р/р 26006060055976, в ЧФ "Приват Банку", МФО 356282) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за липень-вересень 2011 року в сумі 13375 (тринадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 02 коп. 3. Копію постанови направити сторонам. 4. Постанова підлягає негайному виконанню. Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   Суддя                                                                                                       В.О. Григораш