Постанова

від 17.10.2012 по справі 3176/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р. 11 год.08 хв.Справа № 2-а-3176/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Лошкарьова Л.А., за участю представника позивача Андрєєва Д.В., представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Альфа-Трейдинг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Альфа-Трейдинг" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 19.06.2012 № 0004532200, яким збільшено ПП "Альфа-Трейдинг" суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 39630 грн. 17 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 9907 грн. 58 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, податкова інспекція зробила неправомірні висновки в акті перевірки від 26.03.2012 № 242/22-4/32125337 щодо не підтвердження господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_3 у серпні - вересні 2009 року під час придбання у останнього насіння соняшнику та пшениці. Посадовим особам ДПІ на момент перевірки були надані податкові накладні, договори, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, декларації, але в акті перевірки зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних, які мають підтверджувати реальність здійснених операцій, дану обставину податкова інспекція пов'язує з відсутністю права на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту. Перевіркою ГВПМ Кіровоградської ОДПІ у постачальника позивача за другим ланцюгом ПП "Протос" встановлено відсутність основних фондів. Позивач звертає увагу суду на те, що ПП "Альфа-Трейдинг" не зобов'язане перевіряти наявність у контрагента чи його постачальників у власності чи у користуванні основних засобів задля того, щоб мати можливість укладати відповідні господарські договори. Позивачем не порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, накладні оформлені належним чином, надані податковій інспекції, перевіряючими не заперечувалась наявність товару у позивача та подальша його реалізація. Визнаючи правочини позивача з ФОП ОСОБА_3 нікчемними, податкова перевищила свої повноваження, оскільки таке право надано лише суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) проти позову заперечує, в наданих суду письмових запереченнях зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 № 0004532200 є законним та обґрунтованим, прийнято на підставі проведеної перевірки ПП "Альфа-Трейдинг" 26.03.12 з постачальником пшениці, ріпака та сої ФОП ОСОБА_3 в період серпня-вересня 2009 року. Актом від 04.07.2011 № 118/1710/НОМЕР_2 перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності декларування ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Протос" (код ЄДРПОУ 31146026) за період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року було встановлено відсутність у ОСОБА_3 додаткових угод до договору на поставку сої та пшениці, документів щодо транспортування продукції. Згідно акту перевірки ПП "Протос" № 1/2310 та № 2/2310 від 11.01.10 постачальник підприємця - приватне підприємство "Протос" відсутнє за місцезнаходженням, відсутні офісні та складські приміщення, рухоме та нерухоме майно для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності. Директор підприємства Анголенко Є.В. надав пояснення, що відношення до діяльності ПП "Протос" він не має, на підставі чого судом розглядається питання щодо скасування державної реєстрації ПП "Протос" та визнання недійсними установчих документів. Податкова інспекція на підставі пояснень Анголенко Є.В. дійшла висновку, що невстановлені особи за допомогою документів даного підприємства здійснювали фіктивну діяльність, направлену на надання послуг по заниженню податкових зобов'язань по податку на прибуток да ПДВ третім особам. Фактично ПП "Протос" фінансово-господарську діяльність не здійснювало, податкова звітність до державних органів надавалась невстановленими особами. Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від ПП "Протос" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, у ПП "Протос" відсутні об'єкти оподаткування по операціям з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціям з продажу товару підприємствам - покупцям у період з 01.04.2009 по 30.09.2009 у розумінні ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Правочини між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Протос" здійснені без мети настання реальних наслідків та в силу ч. 1, 2 ст. 215 та ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними та відповідно до ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, отже. ФОП ОСОБА_3 не міг поставити позивачу товар. До перевірки ПП "Альфа-Трейдинг" не надано документів, що підтверджують перевезення товару від ФОП ОСОБА_3, не надано ТТН, шляхових листів, журналу виданих довіреностей, квитанцій про приймання вантажу. Податкова не заперечує використання у господарській діяльності ПП "Альфа-Трейдинг" придбаного товару, але він був придбаний у невстановлених суб'єктів господарської діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в наданих суду запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Альфа-Трейдинг" є юридичною особою, знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Херсоні ХО ДПС як платник податку на додану вартість, юридична адреса м. Херсон, вул. 21-го Січня, 37, код ЄДРПОУ 32125337. Директор Брагінець Ігор Васильович. Діяльність підприємства пов'язана з оптовою торгівлею зерном, насінням та кормами для тварин.

Податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2012 № 0004532200, що є предметом спору, збільшено ПП "Альфа-Трейдинг" суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 39630 грн. 17 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 9907 грн. 58 коп. Рішення було прийнято Державною податковою інспекцією у м. Херсоні ХО ДПС за висновками акту від 26.03.2012 № 242/22-4/32125337 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Альфа-Трейдинг" з питання підтвердження господарських відносин з ФОП ОСОБА_3 та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ФОП ОСОБА_3 у серпні - вересні 2009 року" та за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 11.04.12 № 0002472200.

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- ч. 1-5, 6 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Альфа-Трейдинг" з ФОП ОСОБА_3;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 39630,17 грн., в т.ч.: серпень 2009 року - сума ПДВ 16226,00 грн., вересень 2009 року - сума ПДВ 23404,17 грн.

З дослідженого акту перевірки від 26.03.2012 вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2009 № 06/08, укладеного між ПП "Альфа-Трейдинг" та ФОП ОСОБА_3, здійснено поставку ріпаку 35,120 тн, відвантаження якого здійснювалось транспортом ФОП ОСОБА_3 на склад покупця "Альфа-Трейдинг". Також було укладено додаткову угоду від 26.08.2009 № 01-08 на поставку рапіку в кількості 37,800 тн. В акті перевірки зазначено про відсутність додаткових угод на поставу сої та пшениці, документи на транспортування даного товару також не надано.

В серпні 2009 року ПП "Альфа-Трейдинг" до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 34614,20 грн. на підставі податкових накладних ФОП ОСОБА_3 № 1/8 від 20.08.2009 на загальну суму 97355,97 грн., в т.ч. ПДВ 16226 грн., № 2/8 від 26.08.2009 на суму 110329,23 грн., в т.ч. ПДВ 18388,22 грн.

У вересні 2009 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 53920 грн. на підставі податкових накладних:

- від 01.09.09 № 1/9 на загальну суму 40670,77 грн., в т.ч. ПДВ 6778,47 грн.,

- від 03.09.2009 № 2/9 на загальну суму 22000 грн., в т.ч. ПДВ 3666,67 грн.,

- від 04.09.2009 № 3/9 на загальну суму 38899,17 грн., в т.ч. ПДВ 6483,19 грн.,

- від 14.09.2009 № 4/9 на загальну суму 32046грн., в т.ч. ПДВ 5341 грн.,

- від 29.09.2009 № 5/9 на загальну суму 180000грн., в т.ч. ПДВ 30000 грн.,

- від 30.09.2009 № 6/9 на загальну суму 9905,10 грн., в т.ч. ПДВ 1650,85 грн.

Дані суми за серпень та вересень 2009 року відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Розрахунки були здійснені у безготівковій формі.

Даним актом перевірки податкова інспекція зазначає про відсутність товарно-транспортних накладних, відсутність інформації щодо пунктів навантаження товару, способу доставки, та на підтвердження фактичного перевезення товару.

При перевірці позивача податкова інспекція взяла до уваги відомості, викладені в акті перевірки Кіровоградської ОДПІ від 04.07.2011 № 118/1710/НОМЕР_2 з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ПП "Протос" (код ЄДРПОУ 31146026) за період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року (даний акт перевірки наданий до матеріалів справи). З відповідного акту вбачається, що основним постачальником ОСОБА_3 за перевіряємий період було ПП "Протос", м. Кіровоград, обсяг придбання товару склав 237216 грн., в т.ч. ПДВ 39536 грн. Податкова служба зазначає, що ПП "Протос" не знаходиться за юридичною адресою, на підприємстві відсутнє рухоме та не рухоме майно, звітність за формою 1ДФ до податкового органу не надано, директор підприємства Анголенко Є.В. в своїх поясненнях заперечував свою причетність до діяльності ПП "Протос". Надані підприємством до Кіровоградської ОДПІ декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 30.09.2009 свідчать про відсутність на підприємстві основних засобів, відсутність працюючих осіб. Кіровоградською ОДПІ були сформовані матеріали щодо фіктивності даного підприємства, які розглядаються в судовому порядку, але остаточного рішення не прийнято. Відповідач вказує, що фактично ПП "Протос" фінансово-господарську діяльність не здійснювало, що слідує про відсутність права на формування валових витрат по операціям з постачальниками, з урахуванням нульових показників у комунальній звітності та з урахуванням відсутності майна, працюючих осіб, не можливо підтвердити реальність часу здійснення господарських операцій, ПП "Протос" не надано первинних документів, актів приймання-передачі товару, довіреностей та документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів по операціям до підприємств-покупців.

Враховуючи вищезазначене, податкова інспекція робить висновок про те, що правочини між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Протос" здійснені без мети настання реальних наслідків відповідно до 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України та визнала нікчемними відносини в силу ст. 216 ЦК України. Як наслідок, податкова зазначає, що ФОП ОСОБА_3 не міг поставляти товар на адресу покупців, ОСОБА_3 безпідставно сформував податкові зобов'язання в частині придбаного товару у ПП "Протос" за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаних на продаж товару на адресу контрагента-покупця на суму 39536 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці накладні не мають статусу юридично значимих.

ДПІ зазначило в акті перевірки, що ПП "Альфа-Трейдинг" лише документувало свої господарські операції, факт передачі товару відсутній, оскільки не надано документів, що підтверджують перевезення товару від ФОП ОСОБА_3 (ТТН, шляхові листи, журнал видачі довіреностей, квитанції про приймання вантажу).

Суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність факту реальності здійснених господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 у період серпень-вересень 2009 року, наявності чи відсутності документів на їх підтвердження у відповідності до вимог Закону "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З акту перевірки ПП "Альфа-Трейдинг" та наданих податкових накладних та інших документів вбачається, що податкова інспекція не виклала зауважень до первинних документів позивача, в реєстрах податкових накладних за період серпень-вересень 2009 року відображено в повній мірі наслідки по здійсненим операціям позивача з ФОП "ОСОБА_3, придбання зернових культур є одним з основних видів діяльності, ПП "Альфа-Трейдинг" є працюючим підприємством, має основні фонди, працюючих обчислюється 13 осіб, є платником податку на додану вартість з 2002 року, за серпень-вересень 2009 року задекларовано податкового кредиту у сумі 88534,20 грн.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність чи наявність товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару до покупця чи документів на підтвердження характеру товару, порядок відвантаження та його зберігання не є основною умовою для того, щоб визначати законність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ витрат з придбання товару (послуг). При цьому необхідно враховувати умови договору поставки товару, який не є договором про перевезення вантажу, у зв'язку з чим його виконання не обов'язково має бути підтверджене товарно-транспортними накладними. З наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу № 06/08 від 21.08.2009 та додаткової угоди № 01-08 від 26.08.2009 вбачається, що відвантаження товару здійснюється транспортом продавця (ФОП ОСОБА_3) на склад покупця (п. 4.2 договору № 06/08, п. 4 додаткової угоди №01-08). Згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних товар перевозився приватним підприємцем Шевченко на замовлення ФОП ОСОБА_3 Доказів того, що позивач не надав податковій інспекції на запит товарно-транспортні накладні, відповідач не представив. У відповіді позивача від 08.09.11 № 4 на запит ДПІ у м. Херсоні позивач зазначає про надання первинних документів на 35 аркушах, доказів того, що серед цих документів були відсутні ТТН, немає.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу, тобто, в даному випадку дані відносини стосувались лише перевізника ПП Шевченко та замовника ФОП ОСОБА_3 ПП "Альфа-Трейдинг" виступало покупцем зернових культур, які згідно умов договору мали бути доставлені на склади, зазначені позивачем. Позивач не поніс витрат по доставці та відвантаженню товару, ці відносини виникали лише між ПП Шевченко та ФОП ОСОБА_3 Таким чином, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні позивачем не застосовувались.

Не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_3 лише декларував зобов'язання з купівлі товарів та послуг, а фактично їх не здійснював, що головною метою господарських операцій з постачальником ПП "Протос" було документування податкового кредиту для зменшення податкового навантаження позивача. Ці доводи спростовуються доказами проведення розрахунків за поставлені товари та послуги у повному обсязі у безготівковому порядку, належним чином оформленими податковими накладними та бухгалтерськими документами, та за своєю приналежністю мали безпосередній зв'язок з оподатковуваною господарською діяльністю сторін договору. Протиправною, на думку суду, є підстава для зменшення податкового кредиту позивача по відносинам з ФОП ОСОБА_3 через неналежну господарську діяльність постачальника даного підприємства. Податковий орган при визначені права платника податку на формування податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем товарів (робіт, послуг) про стан оподаткування постачальника та його контрагентів, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій, стан сплати податків. Така інформація у відповідності із Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992р. № 2657-ХІІ може мати сугубо конфіденційний характер, тобто має обмежений доступ до неї інших осіб. Перекладаючи ризик ведення підприємницької діяльності стосовно можливих зв'язків з неплатниками податків на покупця-платника податків, податковий орган не визначає спосіб мінімізації такого ризику. За діючим законодавством України обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів (робіт послуг). Придбавач товарів (робіт, послуг), провадячи господарську діяльність, вправі сподіватись на легітимність господарської діяльності продавця товарів та належне виконання податкових обов'язків цим суб'єктом підприємницької діяльності у зв'язку з належною організацією роботи з боку податкового органу.

Податкова інспекція не заперечувала того факту, що контрагент позивача ФОП ОСОБА_3 на час укладання договорів був платником ПДВ, здійснював зареєстровану діяльність у сфері посередництва в торгівлі сільськогосподарською сировиною.

Суд також вважає висновки податкової служби щодо недійсності правочинів укладених між ПП "Альфа-Трейдинг" та ФОП ОСОБА_3 необґрунтованими, оскільки частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб ПП "Альфа-Трейдинг" на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Суд не надано вироку відносно керівників або інших посадових осіб ПП "Альфа-Трейдинг" та ФОП ОСОБА_3 Відповідач керується в акті перевірки щодо відсутності основних фондів, трудових ресурсів та транспортних засобів у контрагента позивача ФОП ОСОБА_3 ПП "Протос", що не може бути взято за основу визнання правочинів недійсними чи нікчемними між позивачем та ФОП ОСОБА_3 Суд також прийшов до висновку про відсутність належних доказів поставки приватним підприємством "Протос" фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 саме тієї продукції, що була в подальшому продана позивачу, оскільки в період серпень-вересень 2009 року у ФОП ОСОБА_3 були і інші постачальники.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція придбання зернових культур є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нереальність правочинів, міг керуватися лише припущеннями, його позиція не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Наведені в актах перевірок позивача обставини діяльності його постачальника не можуть бути причинами для зменшення податкового кредиту позивача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив :

Задовольнити позов приватного підприємства "Альфа-Трейдинг".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 19.06.2012 № 0004532200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ПП "Альфа-Трейдинг" (вул. 21 Січня, 37, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32125337) витрати по сплаті судового збору в сумі 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 38 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 листопада 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1