Рішення

від 30.10.2012 по справі 2866-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2012Справа №5002-7/2866-2012

За позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Совхозна, 18а, місто Джанкой, АР Крим, 96100)

до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу №2 смт. Октябрське (вул. Кржижановського 7, смт. Октябрське, АР Крим, 97060)

про стягнення 37970,03 грн.

Суддя Дворний І. І.

Представники сторін:

від позивача: Смирнова І.В., довіреність №20-3/5887-1 від 27.12.11, юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: 20 серпня 2012 року орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу №2, у якій просило суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість по оплаті за послуги з постачання теплової енергії за договором №709 від 01 листопада 2002 року в розмірі 59380,83 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 193, 216, 275-276 Господарського кодексу України, статей 530, 611, 632 Цивільного кодексу України, положеннях Закону України «Про теплопостачання», приписах Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що незважаючи на повне виконання позивачем зобов'язань за договором №709 від 01 листопада 2002 року про постачання теплової енергії, укладеного між сторонами, відповідач порушив свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Через неявку відповідача у судове засідання, розгляд справи неодноразово відкладався (ухвали господарського суду від 06 вересня 2012 року, 09 жовтня 2012 року та 18 жовтня 2012 року). Також, ухвалою суду від 18 жовтня 2012 року за заявою позивача продовжувався строк розгляду справи на 15 днів.

18 жовтня 2012 року позивач в порядку статті 22 Господарського кодексу України, надав суду заяву згідно якої, враховуючи часткове погашення відповідачем боргу, просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 30 вересня 2012 року складає 37970,03 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду і позовні вимоги розглядаються з її врахуванням (а.с. 62).

У судове засідання, що відбулось 30 жовтня 2012 року, з'явився представник позивача, який підтримав зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

У свою чергу, відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

01 листопада 2002 року Джанкойська філія орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (за договором постачальник) та Житловий будівельний кооператив №2 смт. Октябрське (за договором споживач) в письмовій формі уклали договір №709 на відпуск і споживання теплової енергії по лічильникам обліку (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник приймає на себе обов'язок поставити споживачу теплову енергію у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам у строк, обумовлений договором (а.с 7-8).

У пункті 1.1. договору сторони дійшли згоди, що теплова енергія поставляється споживачеві у відповідності з встановленими договором умовами на опалення приміщень. Розрахункова теплова навантаженість складає 0,1991 Гкал/год.

Права та обов'язки визначені сторонами у розділах I, II договору.

Так, пунктом 1.3. передбачено, що постачальник може припинити повністю або частково постачання теплової енергії, попередивши споживача у випадках: а) несплати розрахунку за теплову енергію у встановлені строки; б) приєднання тепловикористовуючих установок до приладів обліку теплової енергії; в) ліквідації аварій; г) заміну споживачем розрахункових шайб та елеваторних сопіл без відома постачальника; д) недопущення представників постачальника у приміщення приладів обліку теплової енергії; ж) утримання приміщень, вузлів управління та теплотехпідполів, у яких проходять трубопроводи споживача, у антісанітарійному, захаращеному стані; з) стихійне лихо; і) при витоку теплоносія у системах теплопостачання споживача.

Відповідно до пункту 2.4 договору споживач зобов'язаний укласти відповідні договори на постачання теплової енергії з субспоживачами та організувати збір сплати за теплову енергію. При втраті теплової енергії у мережах споживачів розподіляють між споживачем та субспоживачами пропорційно їх частки споживаної енергії.

Порядок розрахунків сторони визначили у розділі V договору. Так, згідно пункту 5.1., розрахунковим періодом для сплати послуг є календарний місяць, сплата за який вноситься не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем за затвердженими тарифами.

Тариф складає 54,97 грн./Гкал.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору якими змінювали умови та порядок розрахунків, зокрема розмір тарифу (а.с. 9-10).

При дослідженні виниклих між сторонами правовідносин, судом було встановлено, що відповідно до рішення 46 сесії V скликання Октябрської селищної ради від 22 грудня 2011 року за №01/915-ХХХХVІ, рішення виконавчого комітету Октябрської селищної ради від 26 травня 2009 року за №87, рішення 3 сесії V1 скликання Октябрської селищної ради від 22 грудня 2010 року за №06/20-ІІІ, рішення 17-ої сесії VІ скликання Октябрської селищної ради від 11 жовтня 2011 року за №07/229-5 були погоджені тарифи на теплову енергію та послуги теплопостачання для населення, бюджетних установ та суб'єктів господарської діяльності в смт. Октябрське по Джанкойській філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (а.с. 11-14).

Підставою для сплати є рахунок постачальника (п.5.2 договору). Так, на виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки №№110709, 210709, 310709, 410709, 1110709, 1210709, 11709, 211709, 311709, 411709, 1111709, 1211709, 112709, 212709, 312709, 412709, які були оглянуті судом у судовому засіданні та копії яких долучені до матеріалів справи.

Договір укладений строком до 01 листопада 2003 року, тобто на 1 рік (пункт 7.1).

Згідно з пунктом 7.5 договору, договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів які б свідчили про відмову однієї з сторін від даного договору, доказів його розірвання, визнання недійсним (листи, заяви, повідомлення, рішення судів, тощо) договір є чинним.

Те, що послуга з постачання теплової енергії надавалася і отримана споживачем (відповідачем) підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт на теплову енергію за 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р. складених у відповідності до договору, отже свої зобов'язання щодо поставлення відповідачу теплової енергії в об'ємах та у строки встановлені договором позивач виконував належним чином (а.с. 19-39). Вказані акти підписані представниками сторін без зауважень і заперечень та скріплені печатками. Жодних претензій щодо виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від відповідача не надходило, докази зворотного сторонами представлені не були та в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами неодноразово складались акти звірення взаємних розрахунків які, у свою чергу, свідчать про неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної та повної оплати за спожиті послуги (а.с. 16-18).

Так, позивач наполягає на тому, що станом на 01 жовтня 2009 року заборгованість відповідача перед ним складала 27190,74 грн.; станом на 11 травня 2011 року (за період з 01.01.11 року по 30.04.2011 року) у сумі 51695,03 грн.; станом на 16 травня 2012 року (за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року) у сумі 36512,423 грн.; станом на 16 травня 2012 року (за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року) у сумі 59 380,83 грн.

Позивач стверджує, що з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем, яку не було враховано при зверненні до суду з позовною заявою, станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості останнього складає 37970,03 грн. (а.с. 63). У свою чергу, відповідач не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами та не надав суду жодних доказів, які б спростували встановлені факти.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань і несплата заборгованості у добровільному порядку послугували підставою для звернення позивача з позовними вимогами про стягнення богу в примусовому порядку.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували в договірних відносинах з поставки теплової енергії, отже, на виниклі між ними правовідносини поширюються положення глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами договору (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 599 Цивільного кодексу України, статей 193, 202, 203 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, та припиняється, згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, обставини щодо дійсності договору, надання послуг та відповідно виникнення обов'язку з їх оплати відповідачем не спростовано, факт того, що Житлово-будівельний кооператив №2 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату споживаної теплової енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість, є підтвердженим, доказів зворотного, а також доказів погашення заборгованості за отримані послуги відповідачем не надано.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки.

Підсумовуючи викладені обставини, встановлені шляхом дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про те, що розрахунок позивача суми заборгованості відповідача на підставі укладеного між сторонами договору є правомірним. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 05.11.2012 року.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №2 смт. Октябрське (вул. Кржижановського 7, смт. Октябрське, АР Крим, 97060, код 24866655) на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Совхозна, 18а, місто Джанкой, АР Крим, 96100, код 03358593) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 37 970,03 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний