Ухвала

від 05.11.2012 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65 УХВАЛА ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ "05" листопада 2012 р.                                                                          № 15/5007/30/12-П Суддя  Кравець С.Г. , розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новак і Гряділь" (м.Радомишль, Житомирська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новознак" (м.Радомишль, Житомирська область) та Відділу Державної виконавчої служби Радомишльського районного управління юстиції (м.Радомишль, Житомирська область) про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту,   ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новак і Гряділь" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новознак" та Відділу Державної виконавчої служби Радомишльського районного управління юстиції про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту. Розглянувши подану позовну заяву на предмет її прийняття до розгляду, господарський суд враховує наступне. Стаття 57 ГПК України містить перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують сплату судового збору. Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-V-І, який набрав чинності з 01.11.2011 року. При цьому, згідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, (1073,00 грн.), із позовних заяв майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (не менше 1609,50 грн. і не більше 64380,00 грн.). Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У відповідності до п.п. 1.1 п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір” від 05.07.2012р. №01-06/869/2012 визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру). Як встановлено судом, позовна заява ТОВ "Новак і Гряділь" містить вимогу майнового характеру - вимога про визнання права власності на майно, за якою сума судового збору, яка підлягає сплаті за заявленою вимогою повинна складати 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1609,50грн., незалежно від дійсної вартості спірного майна, та вимогу немайнового характеру (вимога про зняття арешту з майна), за якою сума судового збору, яка підлягає сплаті за даною вимогою повинна складати 1073,00 грн. Проте, до позовної заяви ТОВ "Новак і Гряділь" від 26.10.2012р. додано квитанцію №019100671 від 02.11.2012р. на суму 1073,00грн. та квитанцію №019200671 від 02.11.2012р. на суму 1073,00грн. Тобто, вимогу про визнання права власності на нерухоме майно позивачем оплачено судовим збором у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, як за подання вимоги немайнового характеру, а не виходячи із вартості майна про визнання права власності, на яке заявлено позов. Таким чином має місце недоплата судового збору. У  ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"  зазначено,  що у разі,  якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає  дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового  збору  відповідно  до  ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.   На підставі вище викладеного, господарський суд наголошує, що  позивач має право доплатити  судовий збір після порушення  провадження у справі за вимогою майнового характеру лише тоді, коли дійсну вартість спірного майна неможливо встановити на дату звернення з позовом до суду. Однак в будь - якому разі, при зверненні з позовом  до суду, позовна вимога про визнання права власності на майно підлягає оплаті за мінімально встановленою ставкою - 1,5 розміру мінімальної  заробітної плати. Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і подані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. З огляду на викладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду  в загальному порядку після усунення допущених порушень. Крім того, до позовної заяви не додані докази, які б підтверджували дійсну вартість спірного майна (довідка про балансову вартість майна станом на день звернення з позовом до суду, акт оцінки, експертний висновок тощо).   Керуючись п. 4 ч.1  ст. 63, ст.86 ГПК України, господарський суд, УХВАЛИВ: 1. Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду. 2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Новак і Гряділь" (вул. Котовського, 35-а, м.Радомишль, Житомирська область, ідентифікаційний код 38221738) судовий збір у сумі 2146,00грн., сплачений відповідно до квитанцій №019100671 та №019200671 від 02.11.2012р. Додаток на 19аркушах, в тому числі оригінали квитанцій №019100671 від 02.11.2012р. на суму 1073,00грн., №019200671 від 02.11.2012р. на суму 1073,00грн. та  №019100671 від 02.11.2012р. на суму 21,46грн. (за послуги банку), № 019200671 від 02.11.2012р. на суму 21,46грн. (за послуги банку). Суддя                                                                            Кравець С.Г.