Рішення

від 30.10.2012 по справі 9/71/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2012 р. Справа 9/71/2012/5003

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар В", код ЄДРПОУ 33126923 (вул. Лебединського, 11, м. Вінниця, 21034)

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 62 432,73 грн. боргу

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Стефановська Т.В. - довіреність № 185772 від 08.06.11 р..

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар В" заявлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 62 432,73 грн., з яких 43 090,00 грн. - основного боргу, 3 274,84 грн. - пені, 6 183,41 грн. - індексу інфляції, 2 308,07 грн. - 3% річних, 7 576,41 грн. - боргу за електроенергію.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.10.12 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9/71/2012/5003 та призначено її до розгляду на 11.10.12 р..

Ухвалою суду від 11.10.12 р. слухання по справі у зв"язку з неявкою в судове засідання відповідача і його представника та ненадання останніми витребуваних документів відкладено на 30.10.12 р..

30.10.12 р. в судове засідання з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач вдруге на визначену дату до суду особисто не з"явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень з обгрунтуванням причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 8205 від 18.10.12 р..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.10.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар В" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 31-10/09-0. Невід"ємними частинами договору є додаткові угоди № 1 від 28.09.10 р., № 2 від 28.09.10 р., якими внесено окремі зміни до основного договору від 01.10.09 р..

Згідно п.1.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування приміщення склад, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агродар В" з комунікаціями, які знаходяться в даному приміщенні (загальною площею 80 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Лебединського 11. м. Вінниця). Факт передачі об"єкту оренди Орендарю стверджується актом приймання-передачі від 01.10.09 р. (а.с.13).

В силу п. 3.1. договору строк оренди складав 12 місяців з моменту передачі об"єкта оренди Орендодавцем Орендарю за актом приймання-передачі. Додатковою угодою № 1 від 28.09.10 р. дію договору продовжено до 01.10.11 р., а додатковою угодою № 2 від 28.09.10 р. дію договору пролонговано до 01.10.12 р..

В розділі 4 основного договору сторони визначили орендну плату та порядок проведення розрахунків. А саме,

- розмір щомісячної орендної плати становить 24,00 грн. із урахуванням ПДВ за 1 кв.м. орендованої площі, що загалом складає 1 920,00 грн. з урахуванням ПДВ за місяць. Крім того нараховується орендна плата за електроенергію згідно показників лічильників (п. 4.1.);

- орендна плата сплачується згідно рахунку шляхом перерахування грошових коштів на р/р Орендодавця щомісячно протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку.

З пояснень представника позивача та документів наявних в матеріалах справи вбачається, що відповідач всупереч умовам договору та виставлених рахунків договірні зобов"язання в частині своєчасного та повного проведення орендної плати та плати за електроенергію не виконує.

Із змісту заяви від 31.01.12 р. (а.с. 22) , гарантійного листа від 30.03.12 р. (а.с. 23), акту звірки розрахунків А - 00012 від 10.09.12 р. (а.с. 27-28) випливає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заявлену до стягнення суму боргу визнав та зобов"язався сплатити.

Однак, незважаючи на надані гарантії відповідач в добровільному порядку так і не погасив борг по орендній платі у розмірі 43 090,00 грн. та борг за електроенергію у розмірі 7576,41 грн., що підтверджується відсутністю доказів погашення заборгованості (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначені суми.

Зокрема, загальна сума заборгованості по договору оренди за час його дії склала 59 416,41 грн., з яких 51 840,00 грн. - боргу по орендній платі та 7 576,41 грн. - боргу за електроенергію. Проте, позивачем взято до уваги те, що відповідачем було виготовлено меблі на загальну суму 8 750,00 грн., вартість яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар В" зарахував в рахунок погашення заборгованості. Наведене підтверджується прибутковим ордером № А-00253 від 30.03.10 р., накладною № 3-10 від 30.03.10 р. на суму 3 650,00 грн., прибутковим ордером № А-00992 від 18.10.10 р., накладною № 8-10 від 18.10.10 р. на суму 600,00 грн., прибутковим ордером № А-00130 від 28.03.11 р., накладною № 06-11 від 28.03.11 р. на суму 4 500,00 грн..

За таких обставин, станом на день подання позову до суду у відповідача перед позивачем утворився (59 416,41 грн. - 3 650,00 грн. - 600,00 грн. - 4500,00 грн. = 50666,41 грн.) борг по орендній платі у розмірі 43 090,00 грн. та борг за електроенергію у розмірі 7 576,41 грн..

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступні положення законодавчих актів.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дії позивача по передачі нежитлового приміщення та дії відповідача по його прийняттю та зайняттю, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за оренду займаного приміщення.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зважаючи на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 43 090,00 грн. боргу по орендній платі та 7 576,41 грн. боргу за електроенергію підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 3 274,84 грн. - пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 7.6. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення по сплаті орендної плати, Орендар крім орендної плати сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на вартість простроченого розрахунку протягом терміну прострочки.

Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги позивача про стягнення пені є правомірними, однак суд провівши перевірку правильності нарахування пені за період з 25.03.12 р. по 25.09.12 р., дійшов висновку про те, що позивачем допущено помилки під час проведення підрахунків.

В результаті перерахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.03.12 р. по 25.09.12 р. судом всього отримано 3 267,07 грн. - пені.

Зважаючи на те, що судом за результатами перерахунку пені за період з 25.03.12 р. по 25.09.12 р. отримана інша сума, ніж заявлена позивачем, суд відмовляє в стягнені 7,77 грн. - пені.

Згідно ст.625 ЦК України: "Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом."

Виходячи з матеріалів справи, здійснивши перерахунок заявлених до стягення 3% річних, індексу інфляції, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 183,41 грн. - індексу інфляції, 2 308,07 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлені до стягнення суми боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням відмови в частині стягнення пені на суму 7,77 грн..

Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покласти на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

При цьому, судом з'ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 4721 від 27.09.2012 р. зайво сплачено 43,50 грн. судового збору, а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 ,115, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7,77 грн. пені - відмовити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар В", код ЄДРПОУ 33126923 (вул. Лебединського, 11, м. Вінниця, 21034) 43 090,00 грн. - основного боргу, 7 576,41 грн. - боргу за електроенергію, 3 267,07 грн. - пені, 6 183,41 грн. - індексу інфляції, 2 308,07 грн. - 3% річних, 1 609,30 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. На підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агродар В", код ЄДРПОУ 33126923 (вул. Лебединського, 11, м. Вінниця, 21034) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 43,50 грн. (судовий збір сплачено згідно платіжного доручення № 4721 від 27.09.2012 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 9/71/2012/5003 (а.с. 10)).

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено 05 листопада 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)