Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-9/11926-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11926-2012 23.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Куренівка»

Про стягнення 14 063, 88 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Перенков А. О. (дов. Вих. №23 від 01.06.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Куренівка» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 14 063, 88 грн. заборгованості за Договором № 847 від 09.09.2010р., з яких 9 850, 32 грн. основного боргу, 4 213, 56 3% процентів річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 847 від 09.09.2010р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 611, 624, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11926-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року.

16.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано витяг ЄДРПОУ на відповідача та підтвердження про відсутність аналогічного спору.Представник позивача вимоги ухвали суду від 03.09.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 23.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отримано відповідачем 07.09.2012р.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2010 року між позивачем (далі по тексту -продавець за договором) та відповідачем (далі по тексту -покупець за договором) укладено Договір №К847 (далі по тексту - договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1.), продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість та вчасно повертати тару у відповідності з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору вид, асортимент, ціна та загальна вартість товару визначається в накладних, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

Оплата за придбаний товар, який передається відповідно до договору, здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом оплати готівки через касу продавця (з оформленням прибутково-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, який вказаний в розділі 9 договору протягом семи календарних днів з дня отримання товару (п.4.1. договору). Датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником покупця (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 5.2.2. договору у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш як 10 календарних днів, покупець додатково до суми боргу виплачує продавцю процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами продавця.

Відповідно до умов договору позивач в травні 2011 року передав відповідачу товар на загальну суму 9 850, 32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, завіреними належним чином копіями Товарно -транспортних накладних №№ ЦПД -013075, ЦПД - 012406 від 26.05.2011 року та 20.05.2011 року відповідно.

Відповідач визнає свій борг перед позивачем в розмірі 9 850, 32 грн. за переданий йому товар відповідно до договору, що підтверджується копією, наявною в матеріалах справи та завіреною належним чином, Акту звірки між ТОВ «Партнер Дістрібьюшн»та ТОВ «Куренівка»за договором № 847 від 10.09.2010 року за період 01.01.2011 -02.03.2012 роки, підписаного відповідачем.

За твердженням позивача, станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи, заборгованість перед позивачем за переданий відповідачу товар не погашена та складає 9 850, 32 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн», підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір № 847 від 09.09.2010р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено відповідачу товар на суму 9 850, 32 грн., згідно товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи,оригінали яких були надані суду для огляду в судовому засіданні.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 9 850, 32 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 9 850, 32 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 9 850, 32 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 9 850, 32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 0, 1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами, відповідно до п. 5.2.2. договору. За період з 28.05.2011 року по 29.08.2012 року за товар переданий по накладній від 20.05.2011 року в сумі 2 879, 33 грн. та з 04.06.2011 року по 29.08.2012 року за товар переданий по накладній від 26.05.2011 року в сумі 1 334, 23 грн., всього 4 213, 56 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, на підставі викладених норм матеріального права суд дійшов висновку, що в п. 5.2.2. договору йдеться саме про стягнення пені в розмірі 0, 01 % від суми боргу за кожний день прострочки. Нормами ГК України встановлений пріоритет закону стосовно визначення розміру пені, отже суд не може застосувати при вирішенні справи розмір пені за прострочення грошового зобов'язання, визначений сторонами в п. 5.2.2. договору. Крім того, договір підписаний сторонами не містить жодних положень щодо нарахування штрафних санкцій за період інший ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи викладене, суд вирішив позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій з відповідача, передбачених п. 5.2.2. договору в розмірі 4 213, 56 грн. задовольнити частково та стягнути з відповідача за період не більше шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане, пеню в розмірі, визначеному Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до розрахунку зробленого судом.

Розрахунок пені, за прострочення грошового зобов'язання відповідача.

Сума боргу, грн. Період прострочкиКількість днів прострочкиСтавка пені в день, %Сума нарах. пені, грн. 6 696, 12 28.05.2011 -26.11.2011 183 0, 0425 520, 79 3 154, 20 03.06.2011 - 04.12.2011 183 0, 0425 245, 38 Всього 766, 17

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куренівка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 122/1; код ЄДРПОУ 32594701; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн»(95050, м. Сімферополь, вул. Ростовська, буд. 6, кв. 2; код ЄДРПОУ 37171990) 9 850 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 32 коп. основної заборгованості, 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 17 коп. пені за договором, 1 214 (одну тисячу двісті чотирнадцять) грн. 54 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко