Рішення

від 25.10.2012 по справі 18/1606/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2012 р. Справа №18/1606/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово", пров. Персиковий, буд. 2, с. Скворцове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97544

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Полтавська Соціальна Мережа", вул. Половка, буд. 64-Д, м. Полтава, 36010

про стягнення 14 984,39 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: Юзефович Н.О., дор. № 02/01/12 від 02.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 984,39 грн. за договором № 2411/3 від 01.08.2011 р., з них: 14 606,12 грн. - основний борг, 315,09 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання, 63,18 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив. Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі і про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованими листами за адресою, зазначеною в позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "адресат вибув".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження відповідача є: вул. Половка, буд. 64-Д, м. Полтава, 36010, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 13.09.2012 р. суд продовжував строк вирішення спору на 15 днів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Полтавська Соціальна Мережа" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖ Скворцово" (позивач) було укладено Договір № 2411/3.

Відповідно до умов вказаного договору Постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити ковбасні вироби і м'ясопродукти ТМ „Скворцово" (Товар), в кількості, найменуванні і цінам, вказаних у накладних, які виписуються на кожну партію товару.

Так, на виконання зазначеного Договору відповідачу згідно з видатковими накладними (а. с. 16-27) поставлено Товар на загальну суму 65 605,34 грн.

Сума договору визначається загальною сумою товарних накладних протягом строку дії цього Договору.

Згідно п. 4.2. вказаного Договору оплата Товару проводиться протягом 21 календарного дня з моменту отримання Товару відповідачем.

В порушення п.п. 1.1 договору відповідач свої зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі не виконав.

Таким чином, сума основного боргу за поставлений Товар відповідача станом на 02 серпня 2012 р. складає 14 606,12 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів оплати вартості отриманого ним товару суду не надав.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як досліджено судом, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів чинного законодавства, зокрема, ст. 692 Цивільного кодексу України, не оплатив отриманий товар у встановлені у договорі строки.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 14 606,12 грн. обґрунтовані, підтверджені документально, тому в цій частині підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача 315,09 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 с. 549 ЦК України).

За прострочення оплати Товару, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 5.2. Договору).

З огляду на викладене та враховуючи факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого товару суд задовольняє позов в частині стягнення пені в сумі 315,09 грн. за період 01.06.2012 р. -02.08.2012 р.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 63,18 грн. -3% річних.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Полтавська Соціальна Мережа" (вул. Половка, буд. 64-Д, Київський район, м. Полтава, Полтавська обл., 36010, ЄДРПОУ № 37439732, р/р 26005060474494, МФО 331401 в ПРУ КБ "Приватбанк", ІПН 374397316014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" (пров. Персиковий, буд. 2, с. Скворцове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97544, Україна, р/р № 26002500045055 в центральному відділенні Публічного Акціонерного Товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" в м. Сімферополі, МФО 300614, ЄДРПОУ 34582572, ІПН 345825701240) - 14606,12 грн. основного боргу, 315,09 грн. пені, 63,18 грн. - 3 % річних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено : 30.10.2012 р.