Рішення

від 31.10.2012 по справі 5017/2423/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2423/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк"

про стягнення заборгованості у сумі 56875 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Селюков П.В.-за довіреністю №146/11-а від 17.10.2011р.;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог від 24.10.12р. (а.с.56-61), просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" 56875 грн., зокрема: 56 250,00 грн. основного боргу та 625 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" умов укладеного між сторонами договір про співробітництво та організацію використання (оренди) антенно-щоглових споруд (далі - АЩС) №1/08-I від 01.02.2008р. (далі - договір), згідно з яким відповідач (орендар) використовує антенно-щоглові споруди, які належать позивачу (орендодавцю), в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 20.08.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2423/2012 із призначенням справи до розгляду у судовому засіданні.

17.09.2012р. судом розгляд справи був відкладений у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, а також у зв'язку з наміром позивача уточнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 31.10.2012р. позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 17.10.2012р та 31.10.2012р. знову не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як свідчать матеріали справи, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали на адресу, яка міститься у Єдиному державному реєстрі (а.с.31-34), що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням (а.с.35-38), яке було повернуто з відміткою про вибуття адресата.

При цьому, місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Крім того, керівник ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" Скрипниченко І.В. про час та місце судового засідання, а також витребувані документи повідомлявся у телефонному режимі, про що було складено відповідні телефонограми (а.с.43, 54).

Приймаючи до уваги, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час розгляду справи, проаналізувавши наявні у справи докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як свідчать матеріали справи, 01.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" був укладений договір про співробітництво та організацію використання (оренди) антенно-щоглових споруд (далі - АЩС) №1/08-I (а.с.79-82). Предметом договору є використання антенно-щоглових споруд, які належать орендодавцю.

Відповідно до п.3.7 договору, після узгодження Орендодавцем умов розміщення на власних АЩС устаткування Орендаря, сторони підписують додаткову угоду до договору з зазначенням адреси розміщення устаткування орендаря, характеристиками устаткування Орендаря, а також технічними умовами розміщення. При цьому сторони підписують акт приймання-передачі в оренду.

Пунктом 5 Договору передбачено, що договірна орендна плата з урахуванням ПДВ за послуги розміщення телекомунікаційного обладнання орендаря по одному АЩС орендодавця складає 750,00 грн. за місяць, незалежно від типу та місцезнаходження АЩС.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Договору справи між сторонами було укладено додаткову угоду з підписанням акту приймання-передачі, а саме: №1/106 з актом від 01.05.11р. (а.с.83-85) на оренду місця на АЩС за адресою смт.Авангард, в/ч А2171, Магістральна, 37, військове містечко №7.

Вказана додаткова угода є чинною, а заборгованість по орендній платі за цією додатковою угодою, як зазначає позивач і вказане не спростовано відповідачем, складає за період з 1.05.2011р. по 31.07.2012р. 11 250 грн.

Крім того, сторонами було укладено додаткову угоду №1/119 з актом від 01.05.11р. (а.с.86-88) на оренду місця на АЩС за адресою: м.Одеса, вул.7-а Пересипська, 4. Вказана додаткова угода є також чинною, а заборгованість по орендній платі за цією додатковою угодою, як зазначає позивач і вказане не спростовано відповідачем, складає за період з 1.05.2011р. по 30.09.2012р. 12 750 грн.

Сторонами було також укладено додаткову угоду №1 від 5.01.2011р. з актом від 01.01.11р. (а.с.89-90) на оренду місця на АЩС за адресою: м.Южний, вул.Заводська, 3-б. Вказана додаткова угода є також чинною, а заборгованість по орендній платі за цією додатковою угодою, як зазначає позивач і вказане не спростовано відповідачем, складає за період з 1.01.2011р. по 30.09.2012р. 15 750 грн.

Крім того, сторонами було укладено додаткову угоду №1/3002 від 01.07.08р. (а.с.91-93), яка була розірвана згідно з додатковою угодою №2/3002 від 30.11.2011р. (а.с.94-95); додаткову угоду №1 від 15.02.2010р. з актом від 1.01.2011р.(а.с.96-97), яка була розірвана згідно з додатковою угодою №2/9112 від 30.11.2011р. (а.с.98-99) та додаткову угоду №1/114 від 01.06.08р. з актом від 01.06.08р.(а.с.100-102), яка була розірвана згідно з додатковою угодою №2/114 від 30.11.2011р. (а.с.103-104). Заборгованість орендаря на момент розірвання додаткових угод була зафіксована сторонами у сумі 3750 грн., 8250 грн. та 4500 грн. відповідно.

Пунктами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 05.06.12р. позивач звернувся з вимогою до відповідача про сплату заборгованості у розмірі 48 750,00 грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем орендної плати відповідно до умов Договору станом на 31.05.2012р. (претензія №1 від 05.06.12р.(а.с.105-106).

Приймаючи до уваги, що з урахуванням приписів ст.530 ЦК України, датою початку прострочення грошового зобов'язання є 13.06.2012р., а доказів сплати заборгованості по пред'явленій вимозі відповідач не надав, вимога про стягнення основного боргу у вказаній сумі (48750 грн.) підлягає задоволенню.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення по справі обов'язок відповідача сплатити 7500 грн. (56250 грн. -48750 грн.) орендної плати за період з червня по вересень 2012 року ще не настав з урахуванням недотримання позивачем вимог ч.2 ст.530 ЦК України, у задоволенні вимог про стягнення вказаної суми слід відмовити, що, водночас не перешкоджає зверненню до суду з позовом у цій частині після пред'явлення вимоги (з урахуванням зміни підстав позову).

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, з урахуванням помилковості розрахунку позивача, зроблено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким стягненню підлягає сума 532,91 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 48750.0 14.06.2012 - 24.10.2012 133 3 % 532.91

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково, розподіливши судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 29, кв. 98, ін.код 35503973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11-А, ін.код 22859846,) 48 750 /сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят/ грн. 00 коп. основного боргу, 532 /п'ятсот тридцять дві/ грн. 91 коп. 3% річних, 1 394 /одна тисяча триста дев'яносто чотири/ грн. 65 коп. судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 5.11.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.