Рішення

від 01.11.2012 по справі 5026/1411/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року Справа № 18/5026/1411/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -Сидорова О.С. -представник за довіреністю,

від відповідача -представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Азот", м. Черкаси

до приватного підприємства "Паллетбудінвест", м. Черкаси

про стягнення 38 281 грн. 49 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство "Азот" до приватного підприємства "Паллетбудінвест" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору за №836-430 від 16 липня 2010 року в розмірі 38 281 грн. 49 коп., в тому числі: 34 400 грн. 00 коп. попередня оплата, 967 грн. 19 коп. 3% річних, 240 грн. 80 коп. інфляційні втрати та 2 673 грн. 50 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 вересня 2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18 жовтня 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 19 вересня 2012 року та від 18 жовтня 2012 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 01 листопада 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1411/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 38 281 грн. 49 коп., позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на виконання умов договору за №836-430 від 16 липня 2010 року здійснив попередню оплату товару в розмірі 34 400 грн. 00 коп.

Проте, відповідачем не було здійснено поставки товару у визначені договором строки.

В зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача попередню оплату.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати нараховані на суму попередньої оплати, а також, з урахуванням умов п. 7.2. договору було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2 673 грн. 50 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 16 липня 2010 року між приватним підприємством "Паллетбудінвест" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Азот" (найменування позивача було змінено на публічне акціонерне товариство "Азот") (покупець) було укладено договір № 836-430.

Відповідно до умов п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві дерев'яну тару в асортименті, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється партіями по специфікаціях із зазначенням асортименту, кількості, ціни за одиницю продукції, які попередньо узгоджуються сторонами, додаються до даного договору і є невід'ємною його частиною (п. 1.3. договору).

Згідно п. 3.3. договору після узгодження і підписання сторонами специфікацій, постачальник виставляє покупцеві рахунок на загальну вартість товару, згідно специфікації. Покупець здійснює 100% передоплату вартості товару на протязі 5 -ти банківських днів, з дати підписання специфікацій.

За час дії договору сторонами було підписано 5 специфікацій, а саме:

- №1 від 16 липня 2010 року на суму 20 400 грн. 00 коп.;

- №2 від 05 травня 2011 року на суму 90 000 грн. 00 коп.;

- №2/а від 18 липня 2011 року на суму 25 120 грн. 00 коп.;

- №3 від 26 серпня 2011 року на суму 16 700 грн. 00 коп.;

- №4 від 23 вересня 2011 року на суму 17 700 грн. 00 коп.

На виконання специфікацій №№3,4 відповідачем були виставлені рахунки на оплату товару №2608 від 26 серпня 2011 року на суму 16 700 грн. 00 коп. та №2309 від 23 вересня 2011 року на суму 17 700 грн. 00 коп.

Вищевказані рахунки були оплачені позивачем повністю, що підтверджується копіями платіжних доручень від 30 серпня 2011 року за №№2689, 2699, 2722 на загальну суму 16 700 грн. 00 коп. та №1819 від 28 вересня 2011 року на суму 17 700 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1. договору визначено, що поставка здійснюється на умовах Інкотермс -2000 -ЕХW м. Черкаси. Вказаний товар постачається на протязі 20 робочих днів з дати передоплати або на протязі строку і умов поставки визначених у специфікації.

Вказаний строк поставки не був змінений специфікаціями №3 та №4, а тому, з урахуванням умов п. 4.1. договору, відповідач повинен був здійснити поставку товару на суму 16 700 грн. 00 коп. не пізніше 27 вересня 2011 року та на суму 17 700 грн. 00 коп. - 26 жовтня 2011 року.

Однак, приватним підприємством "Паллетбудінвест" не було поставлено товар у визначений договором строк, в зв'язку з чим 08 червня 2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією -вимогою від 07 червня 2012 року за №121-07/141-2249 (а.с. 21-24) про повернення 34 400 грн. 00 коп. попередньої оплати або поставлення товару на відповідну суму на протязі 7 днів з моменту отримання даної претензії - вимоги.

На момент звернення позивача до суду відповідач не повернув позивачу суму попередньої оплати сплаченої згідно умов договору від 16 липня 2010 року та не здійснив поставку оплаченого товару.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 34 400 грн. 00 коп. попередньої оплати

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалося вище позивач вимагав повернення попередньої оплати на протязі 7 днів з моменту отримання відповідачем претензії -вимоги від 07 червня 2012 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо поставки товару, чи повернення суми попередньої оплати у визначений строк.

З урахуванням положень ст. 693 Цивільного кодексу України сума попередньої оплати в розмірі 34 400 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно п. 7.2. договору за непоставку (недопоставку) і порушення строків заміни дефектного товару в обумовлені сторонами строки постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення поставки (допоставки).

Так, з урахуванням умов п. 7.2. договору позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 673 грн. 50 коп. пені за непоставку товару, нарахованої наступним чином: 1 297 грн. 80 коп. пені - за період з 20 вересня 2011 року по 20 березня 2012 року на суму боргу 16 700 грн. 00 коп. та 1 375 грн. 70 коп. - за період з 19 жовтня 2011 року по 19 квітня 2012 року на суму боргу 17 700 грн. 00 коп.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються з ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову.

Проаналізувавши приписи ст.ст. 526, 530, 612, ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, суд вважає, що моментом пред'явлення позивачем вимоги про повернення суми попередньої оплати за договором №836-430 від 16 липня 2010 року є дата звернення до суду з позовом - 17 вересня 2012 року. Відповідно до вказаної дати відповідач був повідомлений про відмову кредитора від прийняття зобов'язання з передачі товару, а відтак зобов'язання з поставки для відповідача припинились.

Оскільки лише з 17 вересня 2012 року зобов'язання відповідача щодо поставки товару припинилися, то нарахування позивачем пені за непоставку товару є правомірним.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем не вірно визначено початок нарахування пені, оскільки як зазначалося вище, обов'язок щодо поставки товару на суму 16 700 грн. 00 коп. виник у відповідача лише 27 вересня 2011 року, в той час як відповідач почав нараховувати пеню на вказану суму боргу з 20 вересня 2011 року, також позивач помилково визначив початок нарахування пені на суму боргу 17 700 грн. 00 коп. - 19 жовтня 2011 року, оскільки обов'язок поставити товар на вказану суму виник у відповідача лише 26 жовтня 2011 року.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного сума пені нарахована на розмір боргу 16 700 грн. 00 коп. за період з 28 вересня 2011 року по 20 березня 2012 року становить 1 241 грн. 06 коп., розмір пені за період з 27 жовтня 2011 року по 19 квітня 2012 року нарахований на суму боргу 17 700 грн. складає 1 315 грн. 55 коп., всього -2 556 грн. 61 коп.

В зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 2 556 грн. 61 коп. пені, в решті стягнення 116 грн. 89 коп. слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 967 грн. 19 коп. 3% річних та 240 грн. 80 коп. інфляційних втрат.

Частиною 3 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

Умовами договору від 16 липня 2010 року розмір процентів за користування чужими грошовими коштами сторонами встановлено не було, в зв'язку з чим позов в частині стягнення з відповідача 967 грн. 19 коп. 3% річних та 240 грн. 80 коп. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду України зі справи №9/67-38 від 27 грудня 2010 року.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Паллетбудінвест", вул. Героїв Дніпра, 73, кв. 47, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36299760, р/р 26002230290, АТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629 на користь публічного акціонерного товариства "Азот", вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826, р/р 26001010375001, ПАТ КБ"Надра", м. Київ, МФО 380764 - 34 400 грн. 00 коп. -попередньої оплати, 2 556 грн. 61 коп. -пені та 1 553 грн. 81 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 05 листопада 2012 року.

Суддя А.В.Васянович