Постанова

від 31.10.2012 по справі 5006/5/34б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.10.2012 р. справа №5006/5/34б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:Меліхова І.П. -довір. № 14744/10/10-013 від 05.09.2012р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від та ухвалу господарського суду від 21.05.2012р. Донецької області 09.07.2012р. у справі№ 5006/5/34Б/2012 /суддя Чорненька І.К./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрупп-Інвест»м. Донецьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Азовелектросталь»м. Донецьк пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Донецької області від 21.05.2012р. у справі №5006/5/34б/2012 про банкрутство, порушеної з врахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову від 21.05.2012р. скасувати та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга ухвалою від 05.09.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ДПІ посилається на те, що боржник знаходиться на податковому обліку саме в цьому податковому органі та те, що завданням органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового та валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів. На підставі цього, ДПІ вважає, що господарським судом Донецької області при винесенні оскаржуваної постанови порушені вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька у апеляційній скарзі не були в повній мірі дотримані вимоги п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України щодо підстав, з яких порушено питання про перегляд постанови від 21.05.2012р., з посиланням на законодавство і матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд виніс окрему ухвалу від 06.09.2012р., яка була направлена для розгляду до Державної податкової служби у Донецькій області. Про результати розгляду цієї ухвали ДПС у Донецькій області повідомило листом від 04.10.2012р. № 15859/10/10.4-13.

Також ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі. В своїй скарзі податкова інспекція просить апеляційній суд скасувати ухвалу та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення господарським судом вимоги ст. 43 ГПК України.

В доводах апеляційної скарги скаржник зазначив, що після визнання боржника та відкриття ліквідаційної процедури начальником ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було видано наказ № 316 від 31.05.2012р. про призначення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Азовелектросталь», яку не проведено через відсутність боржника за місцезнаходженням. Також апелянт вказує на те, що ним перевірку на момент подачі апеляційної скарги не проведено, що на його думку, є порушенням прав податкового органу.

Ухвалою від 22.10.2012р. апеляційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області на ухвалу господарського суду прийнято до спільного апеляційного провадження з раніш прийнятою апеляційною скаргою ДПІ на постанову господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В постанові від 21.05.2012р. підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Донецької області визначає заборгованість перед кредитором у сумі 501 000грн. на підставі простого векселя Серія АА № 2300605 від 01.12.2011р. зі строком погашення «за пред'явленням». У зв'язку з відсутністю оплати вказаного векселя було вчинено протест про неоплату векселя від 16.03.2012р. №1407 та виданий виконавчий напис нотаріуса № 1408 від 16.03.2012р. Постановою ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 22.03.2012р. відкрито виконавче провадження. Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується Довідкою з ЄДР Серія АЗ № 076440-076441, в якій є запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи є Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.05.2012р. № 13723001, в якій містяться відомості про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Тобто у справі №5006/5/34Б/2012 є докази, які підтверджують факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ «Юнігрупп-Інвест»про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Азовелектросталь" господарським судом була прийнята 10.05.2012р. з дотриманням вимог ст.ст. 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Донецької області 21.05.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, та вважає, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності юридичної особи боржника за його місцезнаходженням.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи у звіті ліквідатор зазначив про те, що були надіслані повідомлення з метою виявлення можливих кредиторів ТОВ "Азовелектросталь". Так, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька повідомила ліквідатора про податковий борг у сумі 1 124,28грн. (а.с.57), який було включено до реєстру вимог кредиторів.

Також за результатами проведення ліквідаційної процедури у цій справі про банкрутство ліквідатором до реєстру вимог кредиторів також були включені вимоги ініціюючого кредитора та Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку (а.с.54).

Матеріалами справи підтверджено про відсутність у банкрута рухомого та нерухомого майна.

Судом першої інстанції встановлено факт відсутності майнових активів у ТОВ "Азовелектросталь" у зв'язку з чим кредиторські вимоги залишись не погашеними.

За результатами розгляду звіту та ліквідаційного балансу, господарський суд Донецької області виніс ухвалу від 09.07.2012р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши повному та законність винесення господарським судом ухвали від 09.07.2012р., вважає, що уся ліквідаційна процедура у справі про банкрутство № 5006/5/34Б/2012 була проведена з дотриманням норм діючого законодавства та господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про затвердження звіту і ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи та припинення провадження у справі.

Що стосується не проведеної податковим органом перевірки платника податків, який знаходився в процедурі банкрутства, то слід прийняти до уваги наступне.

Кредитор в силу ст. ст. 25, 52 Закону про банкрутство зобов'язаний в місячний термін з дня отримання повідомлення про визнання боржника банкрутом заявити грошові вимоги до банкрута, тому державна податкова інспекція повинна в цей термін здійснити позапланову перевірку банкрута, і тільки після цього звертатися до ліквідатора із заявою про визнання вимог щодо сплати податків. Посилання ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області на неможливість проведення податкової перевірки у зв'язку з відсутністю фінансово-господарської документації банкрута не приймається судом до уваги як поважна причина невиконання державним контролюючим органом покладених на нього функцій, матеріалами справи не доведено вжиття усіх необхідних та можливих заходів для проведення позапланової перевірки банкрута, в т.ч. оскарження неправомірних дій ліквідатора щодо відмови у проведенні перевірки до суду, проведення перевірки непрямими методами шляхом дослідження через банк фінансових операцій банкрута з іншими господарюючими суб'єктами та інше. Не проведення податкової перевірки контролюючим органом з суб'єктивних причин не унеможливлює затвердження господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апелянта не спростовують висновків господарського суду Донецької області, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова від 21.05.2012р. та ухвала суду від 09.07.2012р. підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 21.05.2012р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012р. у справі № 5006/5/34б/2012 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 21.05.2012р. у справі №5006/5/34б/2012 про банкрутство залишити без змін.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012р. у справі №5006/5/34б/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 6 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСДО