Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2а-2691/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-2691/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі № 2а-2691/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області

за участю Прокуратури в Комінтернівському районі м. Харкова

про стягнення суми та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області, за участю прокуратури Комінтернівського району м. Харкова про стягнення суми та визнання дій протиправними - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з ненадання до органу державного казначейства (Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області) висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1033448,00 грн. (Один мільйон тридцять три тисячі чотириста сорок вісім грн. 00 коп.) за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у періоді з 01.12.2008 року по 31.07.2010 року та підлягає відшкодуванню з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків".

Стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" (код ЄДРПОУ 34631006, адреса: Україна, 61105, м. Харків, вул. Зернова, буд. 2, п/р 26004070650 у ХФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 350727) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1033448.00 грн. (один мільйон тридцять три тисячі чотириста сорок вісім) гривень 00 копійок за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у періоді з 01.12.2008 року по 31.07.2010 року.

Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області стягнути суму сплаченого ТОВ «Міцар-Харків» судового збору за платіжними дорученнями № 16 від 29.02.2012 та №15 від 29.02.12 року у розмірі 2178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку: УДКСУ в Червонозаводському районі м.Харкова, код отримувача: 37999628, банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, код банку отримувача: 851011 на п/р 26004070650 у ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727, відкритий «Міцар-Харків» (код ЄДРПОУ 34631006, адреса: Україна, 61105, м. Харків, вул. Зернова, буд. 2).

В апеляційній скарзі відповідач - Основ'янська міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Заявник зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», Податкового кодексу України та ст. 159 КАС України, щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, з якої вбачається, що позивачем в рядку 25.1 декларації визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1033448 грн. на рахунок платника у банку з додатками до декларації: розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунком суми бюджетного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, довідкою щодо залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка ТОВ «Міцар-Харків» щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акт № 108/07-010/34631006 від 07.02.2011 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000020070/0 від 14.02.2011 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на 1033448,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 258362,00 грн., а також № 0000030070/0 від 14.02.2011 року, яким було зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 1306056,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 326514,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, по справі № 2а-1608/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства у Харківській області, за участю прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, про скасування рішень, позов було задоволено, а податкові повідомлення - рішення № 0000020070/0 від 14.02.2011 року № 0000030070/0 від 14.02.2011 року - скасовані.

Вказаним судовим рішенням підтверджено правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування за серпень 2010 року у сумі 1033448,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України щодо необхідності підтвердження бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість податковому органу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказано, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

За приписами п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади. Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, нормами якого передбачено наступне.

Відповідно до п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та після перетворення - Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби безпідставно не надано органу державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року в сумі 1033448,00 грн. після прийняття Харківським апеляційним адміністративним судом ухвали від 21.02.2012 року по справі №2а-1608/11/2070, тобто про невчинення відповідачем належних активних дій із задоволення законних вимог позивача. Вказане свідчить про невиконання обов'язку, передбаченого п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України. На рахунок ТОВ «Міцар-Харків» бюджетне відшкодування у розмірі 103448,00 грн. не надійшло.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до норм п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про відшкодування заборгованості є належним способом захисту цього права.

Таким чином, позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, податкове повідомлення-рішення відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року скасовано у повному обсязі в судовому порядку, а бездіяльність податкового органу з ненадання до органу державної казначейської служби висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року є протиправною, з Державного бюджету України на користь ТОВ «Міцар-Харків» підлягає відшкодуванню бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1033448,00 грн. за серпень 2010 року, яке виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось позивачем у періоді з 01.12.2008 року по 31.07.2010 року.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів приходить до висновку, що у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 1033448,00грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 1033448,00грн, а тому вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі № 2а-2691/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2012 р.