Рішення

від 06.11.2006 по справі 334/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

334/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.06                                                                                                  Справа  334/13-06

За позовом  Державного заповідного господарства „Феофанія” Національної академії наук України, м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Твістер”, м. Васильків

про стягнення 95907,83 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Заруцький О.В. –довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

суть спору:

Державним заповідним господарством „Феофанія” Національної академії наук України (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Твістер” (далі –відповідач) про стягнення 95907,83 грн. –заборгованості, з яких 74150 грн. збитки за недопоставлений товар, 21757,83 грн. грн. штрафні санкції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки товарів №85/12-2005 р. від 20.12.2005 р. щодо повної поставки товару.

06.11.2006 р. представником позивача подано доповнення до позовної заяви згідно яких останній просить стягнути з відповідача 74150 грн. збитків та 22239 грн. штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 02.10.2006р. та 23.10.2006 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

20.12.2005 р. за результатами здійснення процедури запиту цінових пропозицій щодо закупівлі товарів і послуг за державні кошти між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки дизельного палива та бензину 85/12-2005 (далі –Договір).  Відповідно до п. 1.1 відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар відповідної якості, а позивач зобов'язався  прийняти товар та здійснити його оплату.

Відповідно до п. 2.2 договору  сума договору складає 99600 грн.

На виконання умов договору позивач отримав від відповідача талони на здійснення заправки транспортних засобів на заздалегідь погоджених з відповідачем автозаправних станціях (далі –АЗС) на бензин А-80 в кількості  3800 літрів, бензин А-95 в кількості 11000 літрів, дизельне паливо в кількості 12000 літрів.

На підставі рахунку-фактури №225т від 15.12.2005 р. позивач сплатив відповідачу за талони на паливо 99600 грн., що підтверджується платіжним дорученням №518 від 20.12.2005 р.

Проте, починаючи з 10.06.2006 р. позивач не отримує  придбані за договором паливно-мастильні матеріали на АЗС обумовлених з позивачем, в зв'язку з письмовим розпорядженням відповідача не відпускати по талонах оплачені позивачем паливно-мастильні матеріали.

Лист позивача №99 від 14.06.2006 р. з вимогою надати інформацію щодо причин відмови від виконання зобов'язань по договору відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, в зв'язку з порушення відповідачем умов договору та прийнятих на себе зобов'язань у позивача залишилось невикористаних талонів на бензин А-80 в кількості 3420 літрів, бензин А-95 в кількості 7420 літрів, дизельне паливо в кількості 9240 літрів.

В зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів за оплачені позивачем товари, позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування збитків в розмірі вартості невикористаних  з вини відповідача талонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

У відповідності до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до п.п. 2,3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно п. 5 ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” у разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від виконання договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і зобов'язаний провести нову процедуру закупівлі.

Згідно розрахунку відповідача, який відповідає обставинам справи та є обгрунтованим вартість невикористаних  позивачем талонів у кількості 1004 штук складає 74150 грн.

За таких обставин збитки, які поніс позивач в зв'язку з невиконанням відповідачем свої зобов'язань документально підтверджені та підлягають задоволенню повністю в сумі 74150 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п 5.2 договору у разі порушення зобов'язань згідно договору відповідач сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2% від суми договору за кожен день прострочки, але не нижче облікової ставки НБУ. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума штрафу складає 21513,60 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги  підлягають задоволенню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За уточненим розрахунком позивача, що поданий позивачем в доповненнях до позовної заяви та який знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення розрахований за прострочення сплати суми штрафу у розмірі 21513,60 грн. складає 195,70 грн., інфляційних збитків 529,70 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

 Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 74150 грн. збитків, 21513,60 грн. штрафу, 195,70 грн. 3% річних, 529,70 грн. інфляційних збитків.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Твістер” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Кармелюка 11; код ЄДРПОУ 31916478) на користь Державного заповідного господарства „Феофанія” Національної академії наук України (03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва 32; код ЄДРПОУ 16464799) 74150 (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. збитків, 21513 (двадцять одну тисячу п'ятсот тринадцять) грн. 60 грн. штрафу, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 70 коп. 3% річних, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 70 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати: 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 10 коп. державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Наріжний С.Ю.