Рішення

від 14.11.2006 по справі 401/3-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

401/3-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р.                                                                              Справа № 401/3-06

за позовом    Державного підприємства "Укркомунобслуговування", м. Київ

до                   Громадської спортивно-футбольної організації "Київщина", м. Бориспіль

про                 стягнення 9 692,12 грн.

                                                                                                                  Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача       Демченко І.П. –представник за довіреністю № 17/02 від 17.02.2006р.;

відповідача   не з'явився.

В судовому засіданні 14.11.2006р. за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Укркомунобслуговування" до Громадської спортивно-футбольної організації "Київщина" про стягнення 9 692,12 грн. заборгованості, з яких 6 980,44 грн. –основний борг, 1 326,28 грн. –пеня, 1 001,48 грн. –інфляційних та 383,92 грн. –3% річних, відповідно до поданого 14.11.2006р. уточнення розрахунку позовних вимог.

          Позов обґрунтовано здійсненням відповідачем не в повному обсязі розрахунків з позивачем за надані послуги у розмірі 6 980,44 грн. та необхідністю стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, також позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2006р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 19.10.2006р. поважних представників.

          В судовому засіданні 19.10.2006р. в зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів суд відклав розгляд справи на 14.11.2006р.

          Відповідач у судове засідання 19.10.2006р. та 14.11.2006р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать.

          При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 02.10.2006р., також у зв'язку з неявкою представника відповідача 19.10.2006р. йому була направлена ухвала господарський суд Київської області про відкладення, про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів.

          Відповідач був обізнаний про знаходження в господарському суді Київської області даної справи, про що, зокрема свідчить, повідомлення про вручення від 06.10.2006р. та реєстр вихідної кореспонденції.

          Таким чином, суд повідомив відповідача належним чином про час і місце засідання суду, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.11.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог.

          Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, та заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Укркомунобслуговування" (далі –позивач) та Громадською спортивно-футбольною організацією "Київщина" (ФК „Борисфен”) (далі –відповідач) був укладений договір про надання послуг від 05.05.2004р. (далі –Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, відповідач доручає, а позивач бере на себе обов'язок виконати комплексні послуги по розміщенні в готельному комплексі „Предслава” гравців футбольної команди „Борисфен”, на умовах передбачених цим договором, відповідно до заявок відповідача.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний сплачувати послуги позивачу на протязі місяця з дня отримання послуг.

Згідно п. 4.2. Договору, оплата здійснюється на підставі наданих позивачем рахунків-фактур для перерахування коштів.

Відповідно до п. 5.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2004р.

Позивачем були наданні послуги на загальну суму 12 145,12 грн., що підтверджуються підписаними представниками сторін актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме: акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2004р. на загальну суму 5 874,94 грн. та акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.10.2004р. на загальну суму 6 270,18 грн.

Проте, відповідач сплатив заборгованість лише частково.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 20/02 від 20.02.2006 року, в якій на підставі норм матеріального права вимагав погасити заборгованість у сумі 8 306,72 грн., в тому числі 6 980,44 грн. основної заборгованості та пені –1 326,28 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться.

Оскільки на час прийняття рішення відповідачем в порушення умов договору частково сплачено позивачу вартість наданих послуг, розмір яких відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 980,44 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 326,28 грн., з врахуванням уточненого розрахунку позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з п. 6.2. Договору, в разі несвоєчасної виплати позивачу суми винагороди, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка була чинною на момент виникнення заборгованості від суми боргу за кожен день прострочки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України, передбачено, що строк стягнення пені обмежується шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше може бути встановлено спеціальним законом або договором, умови даного договору такі умови не містять.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок позивача та стягується пеня лише за півроку, виходячи з наведеної норми матеріального права. В зв'язку з чим судом частково задовольняється позов та стягується з відповідача на користь позивача пеню, яка нарахована з дня виникнення боргу у відповідача перед позивачем виходячи з суми боргу з 6 980,44 грн. за період 01.12.2004р. по 01.06.2005р., що складає 626,24 грн. В решті задоволення суд відмовляє.

Позивачем було нараховано суму інфляційних втрат в розмірі 1 001,48 грн. за період з 01.12.2004р. по 01.09.2006р. та суму 3% річних в розмірі 383,92 грн. за період з 01.12.2004р. по 01.09.2006р. (в редакції уточнення розрахунку позовних вимог від 14.11.2006р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача, він містить помилки. Судом здійснено наступний розрахунок, так відповідно до розрахунку суду, керуючись приписом ст. 257 ЦК України розмір 3% річних складає виходячи з суми 6 980,44 грн. за період 01.12.2004р. по 01.10.2006р. та становить 383,78 грн.

Відповідно до розрахунку суду, на підставі приписів ст. 257 ЦК України розмір суми інфляційних втрат нараховується на суму заборгованості –з 6 980,44 грн. за період 01.12.2004р. по 01.09.2006р., що складає 1 340,79 грн.

Разом з цим, від позивача заяв про збільшення позовних вимог до суду в установленому порядку не надходило (ст. 22 ГПК України), суд не виходить за межи позовних вимог та задовольняє позов в цій частині на суму, в межах заявлених позовних вимогах позивачем, а саме в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 001,48 грн. в частині 3% річних –383,78 грн.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі  6 980,44 грн., 1 001,48 грн. сума інфляційних втрат, 383,78 грн. розмір 3% річних, 626,24 грн. пені.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської спортивно-футбольної організації "Київщина" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Першого Травня, 27, код ЄДРПОУ 26376197; р/р 260025806 У ВАТ АБ „Укргазбанк” у м. Києві, МФО 320478) на користь Державного підприємства "Укркомунобслуговування" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 51, код ЄДРПОУ 16466350; р/р 2600120545 в ОПЕРУ УСБ м. Києва, МФО 30023) 6 980,44 грн. (Шість тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 44 коп.) основного боргу, 626,24 грн. (Шістсот двадцять шість грн. 24 коп.) –пені, 1 001,48 грн. (Одна тисяча одна грн. 48 коп.) –інфляційних, 383,78 грн. (Триста вісімдесят три грн. 78 коп.) –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 94,63 грн. (Дев'яносто чотири грн. 63 коп.) та 109,48 грн. (Сто дев'ять грн. 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті задоволеня позових вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

20.11.2006р.

Суддя                                                                                Коротун О.М.