Постанова

від 22.10.2012 по справі 2а/0570/10916/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/10916/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

за участю представників:

позивача - Василевської Л.А.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання актів перевірок Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 2863/15-2-25902755 від 28 грудня 2010 року, № 824/15-2-25902755 від 05 березня 2012 року, № 1596/15-2-25902755 від 29 серпня 2012 року недійсними, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2012 року Дочірнє підприємство «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними дії з нарахування пені та штрафних санкцій, зобов'язати привести облікову картку згідно рішень суду та встановити строк для виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року, визнано недійними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську з віднесення коштів у розмірі 117 439, 44 грн., стягнутих з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» у виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року по справі №2а-4179/10/0570, на зменшення податкового боргу минулих років.

Крім цього, позивач зазначав, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року в адміністративній справі №2а/0570/10308/2011 залишено позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Краматорську без розгляду на підставі її клопотання, в якому зазначено, що у Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» перед Державною податковою інспекцією у м. Краматорську борг відсутній.

Позивач вказав, що незважаючи на рішення суду, Державна податкова інспекція у м. Краматорську продовжує вчиняти дії з нарахування неіснуючого боргу з податку на додану вартість, штрафні санкції, пеню, а також нараховує пеню на сплачені підприємством поточні платежі з податку на додану вартість та судову розстрочку боргу минулих років.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив суд визнати недійсними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську з нарахування пені та штрафних санкцій, зобов'язати привести облікову картку згідно рішень суду та встановити строк для виконання судового рішення.

Під час розгляду адміністративної справи позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимог, згідно остаточної редакції поданої заяви про уточнення позовних вимог (арк. справи 65-66), яка прийнята до розгляду судом, позивач просив визнати акти перевірок Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 2863/15-2-25902755 від 28 грудня 2010 року, № 824/15-2-25902755 від 05 березня 2012 року, № 1596/15-2-25902755 від 29 серпня 2012 року недійсними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року замінено відповідача, Державну податкову інспекцію у м. Краматорську, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Дочірнє підприємство «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 17 травня 1999 року, включено до ЄДРПОУ за номером 25902755, що підтверджується довідкою свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 607445 (арк. справи 7). Здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого Протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» № 2 від 17 травня 2000 року (арк. справи 8-11).

Позивач узятий на облік в органах державної податкової служби 23 серпня 2000 року за № 665 та перебував на обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську, правонаступником якої є відповідач, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21 травня 2010 року № 700/10/29-014-8 (арк. справи 15). Відповідно до свідоцтва № 100098581 (НБ № 024826) Дочірнє підприємство «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» є платником податку на додану вартість з 14 лютого 2008 року (арк. справи 14).

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до акту № 2863/15-2-25902755 від 28 грудня 2010 року головним державним податковим інспектором Державної податкової інспекції у м. Краматорську проведена невиїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом та своєчасності подання звітності з податку на додану вартість (арк. справи 71-72).

У висновках вказаного акту зазначено про порушення позивачем підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню рішенню №0003091502 від 20 листопада 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції, чинній на час проведення перевірки та складення акту № 2863/15-2-25902755 від 28 грудня 2010 року) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно актів № 824/15-2-25902755 від 05 березня 2012 року, № 1596/15-2-25902755 від 29 серпня 2012 року державними податковими інспекторами відповідача проведені камеральні перевірки Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість (арк. справи 26-29, 67-68).

У висновку акта камеральної перевірки № 824/15-2-25902755 від 05 березня 20121 року зазначено про порушення позивачем підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям, в акті № 1596/15-2-25902755 від 29 серпня 2012 року - про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям.

За приписами статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Крім того, статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

Тобто, умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

Викладені конституційні норми кореспондуються з нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Водночас пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Згідно з частиною 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, Дочірнє підприємство «Житлово-комунальне господарство» Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» вказало у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Слід зазначити, що пункт 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 984 від 22 грудня 2010 року (далі - Порядок), визначає, що акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість, висновки посадових осіб, зазначені в акті, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. При цьому, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку. Відповідно до викладеного, діяльність зі складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Враховуючи викладене, акти перевірок і дії посадових осіб із включення до таких актів певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього акти і дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до нього певних висновків не порушують права платника податків.

Таким чином, діяльність контролюючого органу з оформлення результатів перевірки, зокрема зі складання актів та формування їх змісту, не порушують права та охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах.

У зв'язку з цим, у суду відсутні підстави для задоволення позову Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство «Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева», так як змістом позовних вимог є визнання актів перевірок Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 2863/15-2-25902755 від 28 грудня 2010 року, № 824/15-2-25902755 від 05 березня 2012 року, № 1596/15-2-25902755 від 29 серпня 2012 року недійсними.

У спірних відносинах саме податкові повідомлення-рішення є документами, які породжують певні правові наслідки для платника податків.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство «Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» задоволенню не підлягають.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне господарство «Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання актів перевірок Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 2863/15-2-25902755 від 28 грудня 2010 року; № 824/15-2-25902755 від 05 березня 2012 року; № 1596/15-2-25902755 від 29 серпня 2012 року недійсними, - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 жовтня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 26 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.