Постанова

від 23.10.2012 по справі 6572/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2012 р. № 2-а- 6572/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Растопчінова О.В., представника відповідача -Гіль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" до Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.07.2012р., просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000070846 від 10.02.2012 р., податкове повідомлення-рішення №0000060846 від 10.02.2012 року, податкове повідомлення-рішення №0000070046 від 24.04.2012 р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх незаконними і необґрунтованими. Також вказує, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення є помилковими, обставинам справи не відповідають.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в січні 2012 року працівниками СДПІ по роботі великим платниками податків у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. та за листопад 2011 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 р.

За результатами перевірки складено акт №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. (а.с. 21-62 том 1), згідно висновків якого встановлено: порушення позивачем п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, оскільки ним допущено несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, перевіркою підтверджено відображення позивачем у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 5 935 030,00 грн. та від'ємне значення в сумі 6 083 837,00 грн.; на порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року на 3188,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в рядку 19 Декларації за жовтень 2011 року - на 3188,00 грн., по рядку 19 Декларації за листопад 2011 року - на 68694,00 грн. та, відповідно, завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 20.2 Декларації за жовтень 2011 року - на 3188,00 грн., по рядку 20.2 Декларації за листопад 2011 року - на 68694,00 грн.

На підставі розгляду акту перевірки №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 р.№0000070846, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68694,00 грн. за листопад 2011 року, заявлену у декларації від 03.01.2012 р.; податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012р. №0000060846, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3188,00 грн. за листопад 2011 року, заявлену у декларації від 03.01.2012 р.; нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1594,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової служби України. За результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Також судом встановлено, що в період з 21.03.2012р. по 06.04.2012р. працівниками СДПІ по роботі великими платниками податків у м. Харкові проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 20/46-030/32565288 від 06.04.2012 р. (а.с. 82-91 том 1).

Згідно висновків зазначеного акту встановлено: підтвердження позивачем у декларації за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 3 718 779,00 грн.; на порушення абз. 2,7 п. 201.10 ст. 201 розділу V, абз. 1 п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України позивач не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1658 від 20.01.2012р. на суму ПДВ 25000,00 грн., виписану покупцю ТОВ «Союз-Метал Маркет» (ІПН 335156304635); на порушення п. 198., ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 року (р. 19 Декларації) на 115680,00 грн. та, відповідно, завищено розмір зарахування від'ємного значення різниці за лютий 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 20.2 Декларації) на 115680,00 грн.; на порушення п. 200.3 абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 4.6.7 п. 4.6 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстровано в Мінюсті України 20.12.2011р. за № 1490/20228, позивачем завищено заявлену за лютий 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок платника у банку в розмірі 68694,00 грн.; на порушення п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України допущено несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року, а саме додатка 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

За наслідками розгляду зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000070046 від 24.04.2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68694,00 грн. по декларації за лютий 2012 року та нараховано штрафну санкцію у розмірі 34347,00 грн. Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування є висновок відповідача про те, що Платник податків неправомірно не відобразив у рядку 21.3 податкової декларації за лютий 2012 року зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 68694,00 на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» №0000070846 від 10.02.2012 р., отриманого у лютому 2012 року (с. 9 Акту перевірки №20/46-030/32565288 від 06.04.2012 р.).

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що позивач мав взаємовідносини з поставниками товарів ТОВ «ІНТЕХЛІС» і ПП «Ексім-Текстиль».

Зокрема, згідно акту перевірки №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. підтверджено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ІНТЕХЛІС» (код ЄДРПОУ 35245557), який на підставі усного договору поставки товарів здійснив поставку АТ «Новий Стиль» інструментів (фреза багаторезцова, фреза спіральна, чаша стаціонарна, чаша поворотка, подушка резинова, пилка дисків) на загальну суму 62 424,00 грн., у т. ч. ПДВ 10 404,00 грн. на підставі рахунків-фактур № 171003 від 17.10.2011р.,№ 191004 від 19.10.2011р. ,№ 091108 від 09.11.2011р. ,№ 191003 від 19.10.2011р., № 181003 від 18.10.2011р., № 091106 від 09.11.2011р., № 091105 від 09.11.2011р., № 091103 від 09.11.2011р., № 091107 від 09.11.2011р., № 091108 від 09.11.2011р., № 091109 від 09.11.2011р., № 091104 від 09.11.2011р., № РФ12 від 09.11.2011р., № 091101 від 09.11.2011р., видаткових накладних № 871 від 20.10.2011р., № 872 від 20.10.2011р., № 873 від 20.10.2011р., № 874 від 20.10.2011р. на 1 арк., № 459 від 09.11.2011р., № 458 від 09.11.2011р., № 456 від 09.11.2011р., № 460 від 09.11.2011р., № 462 від 09.11.2011р., № 461 від 09.11.2011р., № 457 від 09.11.2011р., № 455 від 09.11.2011р., № 09121 від 09.12.2011р., платіжних доручень щодо оплати товару № 17719 від 24.10.2011р., № 18022 від 27.10.2011р. на 1 арк., № 17833 від 25.10.2011р. на 1 арк., № 19299 від 17.11.2011р. на 1 арк., № 19530 від 21.11.2011р. на 1 арк., № 19738 від 23.11.2011р. на 1 арк., № 19411 від 18.11.2011р. на 1 арк., № 19833 від 24.11.2011р. на 1 арк., № 20100 від 29.11.2011р. на 1 арк., № 19660 від 22.11.2011р. на 1 арк., № 19235 від 16.11.2011р. на 1 арк., № 19047 від 14.11.2011р., № 20000 від 28.11.2011р. ТОВ «ІНТЕХЛІС» на адресу АТ «Новий Стиль» були виписані податкові накладні № 871 від 20.10.2011р., № 872 від 20.10.2011р., № 873 від 20.10.2011р., № 874 від 20.10.2011р., № 459 від 09.11.2011р., № 458 від 09.11.2011р.,№ 456 від 09.11.2011р., № 460 від 09.11.2011р., № 462 від 09.11.2011р., № 461 від 09.11.2011р., № 457 від 09.11.2011р.,№ 455 від 09.11.2011р., № 1246 від 28.11.2011р.

Також в ході перевірки актом №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП «Ексім-Текстиль» (код ЄДРПОУ 30096095), який на підставі договору поставки № 2010/297 від 29.01.2010р. здійснив поставку АТ «Новий Стиль» мебельної тканини та фурнітури на загальну суму 368 870,52 грн., у т.ч. ПДВ - 61 478,43 грн. на підставі рахунків-фактур № 11 від 12.01.2011р., № 12 від 12.01.2011р., № 54 від 26.01.2011р., № 74 від 02.02.2011р., № 75 від 02.02.2011р., № 76 від 02.02.2011р., видаткових накладних № 9 від 12.01.2011р., № 10 від 12.01.2011р., № 48 від 26.01.2011р., № 70 від 02.02.2011р., № 71 від 02.02.2011р., № 72 від 02.02.2011р., платіжних доручень щодо оплати товару № 1515 від 27.01.2011р.,№ 2244 від 09.02.2011р., № 2665 від 16.02.2011р. ПП «Ексім-Текстиль» на адресу АТ «Новий Стиль» були виписані податкові накладні № 10 від 12.01.2011р., № 9 від 12.01.2011р., № 48 від 26.01.2011р., № 70 від 02.02.2011р., № 71 від 02.02.2011р., № 72 від 02.02.2011р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ІНТЕХЛІС» станом на 21.12.2011р. має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Тобто ТОВ «ІНТЕХЛІС» в жовтні та листопаді 2011р. не міг здійснити господарські операції з постачання інструментів та виписувати видаткові та податкові накладні, які АТ «Новий Стиль» у жовтні та листопаді 2011 р. включені до складу податкового кредиту.

Також встановлено, що ПП «Ексім-Текстиль» станом на 07.06.2011р. має стан 9 - направлено повідомлення за Ф № 18-ОПП. Також у зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з ПДВ по ПП «Ексім-Текстиль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах зі своїм контрагентом ПП «Альянс-СД» (код ЄДРПОУ 36573507) за період січень, лютий 2011р. у АТ «новий Стиль» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціям з придбання товарів.

Відповідно акту №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. податковий орган зробив висновок про порушення платником податків п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ у зв'язку з тим, що право на податковий кредит у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, а податкові накладні, виписані ТОВ «ІНТЕХЛІС» на користь позивача, не є підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначив, що позивач діяв без належної обачності, йому мали бути відомі порушення, які допускались ТОВ «ІНТЕХЛІС» при здійсненні фінансово-господарських операцій. Відображення зазначених правочинів у податковому обліку позивача призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту. Також відповідач дійшов висновку, що позивач діяв без належної обачності у господарських правовідносинах з ПП «Ексім-Текстиль» при здійсненні фінансово-господарських операцій. Відображення зазначених правочинів у податковому обліку позивача призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту.

В ході камеральної перевірки з 21.03.2012р. по 06.04.2012р. податковий орган встановив в Акті № 20/46-030/32565288 від 06.04.2012 р. що позивач неправомірно не відобразив у рядку 21.3 податкової декларації за лютий 2012 року зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 68694,00 на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» №0000070846 від 10.02.2012 р., отриманого у лютому 2012 року (с. 9 Акту перевірки №20/46-030/32565288 від 06.04.2012 р.).

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується.

Так, судом встановлено, що на підставі усного договору між позивачем та ТОВ «ІНТЕХЛІС» останній здійснив поставку АТ «Новий Стиль» інструментів (фреза багаторезцова, фреза спіральна, чаша стаціонарна, чаша поворотка, подушка резинова, пилка дисків) на загальну суму 62 424,00 грн., у т. ч. ПДВ 10 404,00 грн., що підтверджується наданими до суду копіями видаткових накладних № 871 від 20.10.2011р., № 872 від 20.10.2011р., № 873 від 20.10.2011р., № 874 від 20.10.2011р. на 1 арк., № 459 від 09.11.2011р., № 458 від 09.11.2011р., № 456 від 09.11.2011р., № 460 від 09.11.2011р., № 462 від 09.11.2011р., № 461 від 09.11.2011р., № 457 від 09.11.2011р., № 455 від 09.11.2011р., № 09121 від 09.12.2011р.

Оплата товару здійснена позивачем на підставі рахунків-фактур № 171003 від 17.10.2011р.,№ 191004 від 19.10.2011р. ,№ 091108 від 09.11.2011р. ,№ 191003 від 19.10.2011р., № 181003 від 18.10.2011р., № 091106 від 09.11.2011р., № 091105 від 09.11.2011р., № 091103 від 09.11.2011р., № 091107 від 09.11.2011р., № 091108 від 09.11.2011р., № 091109 від 09.11.2011р., № 091104 від 09.11.2011р., № РФ12 від 09.11.2011р., № 091101 від 09.11.2011р. відповідно до платіжних доручень щодо оплати товару № 17719 від 24.10.2011р., № 18022 від 27.10.2011р. на 1 арк., № 17833 від 25.10.2011р. на 1 арк., № 19299 від 17.11.2011р. на 1 арк., № 19530 від 21.11.2011р. на 1 арк., № 19738 від 23.11.2011р. на 1 арк., № 19411 від 18.11.2011р. на 1 арк., № 19833 від 24.11.2011р. на 1 арк., № 20100 від 29.11.2011р. на 1 арк., № 19660 від 22.11.2011р. на 1 арк., № 19235 від 16.11.2011р. на 1 арк., № 19047 від 14.11.2011р., № 20000 від 28.11.2011р.

Транспортування товару здійснювалось позивачем транспортнім засобом - автомобілем Рено АХ 0830 АС, який використовується ним на підставі договору оренди № 2005/249 від 01.10.2005р., укладеним з АТ «Елеватормлинмаш».

Також до суду надані копії акту приймання-передачі вказаного транспортного засобу та тимчасового талона, свідоцтва про реєстрації його реєстрацію. Поставка товару здійснена з адреси постачальника: м. Харків, Салтівське шосе, 248А на адресу позивача: м. Харків, Достоевського, 3, де позивач має нежитлові приміщення, орендовані у АТ «Елеватормлинмаш» відповідно до договору оренди нежитлових приміщень № 20009/32 від 01.04.2009р.

До суду надані копії документів, які підтверджують транспортування товарів, а саме дорожні листи № 952414 від 20.10.2011р., № 952599 від 09.11.2011р., ТТН від 09.12.11р. Позивачем надана до суду довідка № 955 (вих. № 955 від 02.08.2012р.) та копія наказу № НС-000559 від 16 липня 2009р., які підтверджують, що водій ОСОБА_3 працює на АТ «Новий Стиль» з 16.07.2009р. по теперішній час. Також позивачем до суду надані копії прибуткових ордерів та карток складського обліку, які вказують на оприбуткування товару, його переміщення на підприємстві та використання у господарської діяльності позивача.

На підставі виконаних господарських операції ТОВ «ІНТЕХЛІС» на адресу АТ «Новий Стиль» виписані податкові накладні № 871 від 20.10.2011р., № 872 від 20.10.2011р., № 873 від 20.10.2011р., № 874 від 20.10.2011р., № 459 від 09.11.2011р., № 458 від 09.11.2011р.,№ 456 від 09.11.2011р., № 460 від 09.11.2011р., № 462 від 09.11.2011р., № 461 від 09.11.2011р., № 457 від 09.11.2011р.,№ 455 від 09.11.2011р., № 1246 від 28.11.2011р.

Таким чином, доводи відповідача про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом угод та відсутність реального підтвердження її виконання не підтверджуються зібраним у справі доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Твердження представника відповідача у судовому засіданні відносно неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІНТЕХЛІС» на підставі того, що згідно висновку ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 13 від 15.11.2011р. у зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_4, який був директором ТОВ «ІНТЕХЛІС», знаходиться у слідчому ізоляторі УСБУ у Харківській області та не міг підписувати первинні документи, не підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до пояснень представника позивача та наданих до суду копій видаткових та податкових накладних, документи з боку ТОВ «ІНТЕХЛІС» підписані керівником підприємства ОСОБА_5, який призначений на посаду директора з 11.10.2011р. Видаткові накладні, досліджені податковим органом відповідно Акту №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р., датовані починаючи з 20.10.2011р., тобто після призначення на посаду керівника ОСОБА_5

В акті перевірки №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. податковим органом підтверджено, що згідно даних Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради у жовтні 2011 року керівником підприємства став громадянин ОСОБА_5, 1974 року народження. Згідно листа підприємства ТОВ «ІНТЕХЛІС» № 1511/1 від 15.11.2011 року встановлено, що громадянин ОСОБА_5 призначений на посаду керівника підприємства 11.10.2011р. Доказів щодо спростування вказаної в Акті перевірки представником відповідача суду не надано.

Також судом встановлено, що на підставі договору поставки № 2010/297 від 29.01.2010р та додаткової угоди до нього від 29.09.2010р., укладеного між ПП «Ексім-Текстиль» (постачальник) та АТ «Новий Стиль» (покупець), постачальник зобов'язувався поставити покупцю мебельну тканину та фурнітуру, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

На підставі видаткових накладних № 9 від 12.01.2011р., № 10 від 12.01.2011р., № 48 від 26.01.2011р., № 70 від 02.02.2011р., № 71 від 02.02.2011р., № 72 від 02.02.2011р. постачальник поставив позивачу мебельну тканину та фурнітуру на загальну суму 368 870,52 грн., у т.ч. ПДВ - 61 478,43 грн.

Оплата товару здійснена на підставі рахунків-фактур № 11 від 12.01.2011р., № 12 від 12.01.2011р., № 54 від 26.01.2011р., № 74 від 02.02.2011р., № 75 від 02.02.2011р., № 76 від 02.02.2011р. відповідно до платіжних доручень щодо оплати товару № 1515 від 27.01.2011р.,№ 2244 від 09.02.2011р., № 2665 від 16.02.2011р. Поставка Продукції здійснювалась відповідно до товарно-транспортних накладних б/н від 12.01.2011р, 26.01.2001р., 02.02.2011р. транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, який використовується ним на підставі договору оренди № 2009/175 від 26.06.2009р., укладеним з АТ «Елеватормлинмаш».

Також до суду надані копії акту приймання-передачі вказаного транспортного засобу та тимчасового талона, свідоцтва про реєстрації його реєстрацію. Поставка була здійснена з адреси постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Комічна,51 на адресу позивача м. Харків, Комсомольське шосе, 88, де позивач має нежитлові приміщення, орендовані у АТ «Елеватормлинмаш» відповідно до договору оренди нежитлових приміщень № 130/2010 від 20.07.2010р. та № 132/2010 від 20.07.2010р. Позивачем надана до суду довідка № 955 (вих. № 955 від 02.08.2012р.) та копія наказів № НС-001154 від 10 вересня 2009р., № WНС-0002120 від 28 листопада 2011р., які підтверджують, що водій ОСОБА_7 працював на АТ «Новий Стиль» з 12.09.2009р. по 28.11.2011р. Також позивачем до суду надані копії прибуткових ордерів та карток складського обліку, які вказують на оприбуткування товару, його переміщення на підприємстві та використання у господарської діяльності позивача.

На підставі здійснених господарських операції ПП «Ексім-Текстиль» на адресу АТ «Новий Стиль» виписані податкові накладні № 10 від 12.01.2011р., № 9 від 12.01.2011р., № 48 від 26.01.2011р., № 70 від 02.02.2011р., № 71 від 02.02.2011р., № 72 від 02.02.2011р.

Посилання податкового органу на недоліки щодо заповнення товарно-транспортних накладних в частині неповного заповнення адреси навантаження та розвантаження товару та незаповнення посади та П.І.Б. особи не може бути самостійною підставою для непідтвердження факту здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції як такої, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відносно висновку податкового органу щодо відсутні у АТ «Новий Стиль» об'єктів оподаткування ПДВ по операціям з придбання товарів у ПП «Ексім-Текстиль» на підставі непідтвердження податкових зобов'язань з ПДВ останнього по взаємовідносинах зі своїм контрагентом ПП «Альянс-СД» (код ЄДРПОУ 36573507) за період січень, лютий 2011р., суд зазначає наступне.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Посилання відповідача про можливу нереальність в ланцюгу постачання товару не спростовують доказів, наданих позивачем до суду, які підтверджують реальне виконання господарської угоди, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. відносно того, що позивач під час здійснення господарських операцій з контрагентами діяв без належної обачності та йому мали бути відомі порушення, які допускались ТОВ «ІНТЕХЛІС» та ПП «Ексім-Текстиль» під час здійснення своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що при укладенні договорів з контрагентами позивачем перевірені дані, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Базі платників податків на офіційному сайті Державної податкової служби України, перевірені у представників контрагента документи, на підставі яких відповідні особи здійснюють господарську операцію.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначений статус відомостей Єдиного державного реєстру, а саме: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, позивач цілком правомірно використав відомості ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з метою застосування їх у господарських відносинах з ТОВ «Інтехліс» та ПП «Ексім-Текстиль». Доказів необхідності здійснення додаткових дій щодо виконання принципу належної обачності АТ «Новий Стиль» податковим органом не надано.

Суд також зазначає, що встановлення податковим органом недоліків у здійснення господарської діяльності контрагентів позивача, а саме встановлення перевіркою, що ТОВ «ІНТЕХЛІС» станом на 21.12.2011р. має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а ПП «Ексім-Текстиль» станом на 07.06.2011р. має стан 9 - направлено повідомлення за Ф № 18-ОПП не може бути самостійною підставою для невизнання за позивачем права на включення сум до податкового кредиту.

Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих товарів відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Податковий орган в акті перевірки №66/46-030/32565288 від 27.01.2012 р. підтверджує наявність у позивача податкових накладних; будь-яких порушень, пов'язаних з оформленням наданих податкових накладних - не встановлено.

Зв'язок між придбаним товаром та господарською діяльністю позивача податковим органом підтверджується. Також податковим органом не заперечується, що на момент виписки податкових накладних на адресу позивача ТОВ «Інтехліс» та ПП «Ексім-Текстиль» були платниками податку на додану вартість, свідоцтво платника податку у підприємств не було анульовано.

Такими чином, позивачем в даній справі додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

Оскільки судовим розглядом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту за листопад 2011 року, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000070046 від 24.04.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68694,00 грн. по декларації за лютий 2012 року та нараховано штрафну санкцію у розмірі 34347,00 грн.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України,

суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000070846 від 10.02.2012 р.;

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000060846 від 10.02.2012 р.;

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000070046 від 24.04.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 26 жовтня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова