Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а-6672/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2012 року № 2а-6672/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Едера Макс», 2. Приватного підприємства «Уренгой» простягнення коштів отриманих за нікчемною угодою у розмірі 223983,60 грн., ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати ТОВ «Едера Макс»(код ЄДРПОУ 34803742) адреса: 03150, м. Київ, вул. Боженко, 66 повернути грошові кошти, одержані за договором № ЕМ -100807 від 10.08.2007 у розмірі 223983,60 грн. ПП «Уренгой»(код ЄДРПОУ 31303300) 01034, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9/А; стягнути з ПП «Уренгой»(код ЄДРПОУ 31303300) 01034, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9/А до державного бюджету кошти, одержані за договором № ЕМ -100807 від 10.08.2007 у розмірі 223983,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідачі явку своїх представників у судові засідання 04.10.2012 та 24.10.2012 не забезпечили, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.04.2009 за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Уренгой»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Едера Макс»за період з 01.01.2007 по 01.03.2009 ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт № 236/23-13/31303300 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення ПП «Уренгой»пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за серпень 2007 року у розмірі 38330,61 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку позивача про порушення ПП «Уренгой»пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за серпень 2007 року у розмірі 38330,61 грн., стала встановлена ним нікчемність Договору поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807, у зв'язку з тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2008 у справі № 4127/08 визнано недійсним статут ТОВ «Едера Макс»з моменту реєстрації, а також визнано недійсною реєстрацію ТОВ «Едера Макс»в якості платника податків ПДВ (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100013153 видане 17.01.2007), з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як встановлено судом, 10.08.2007 між ТОВ «Едера Макс»(постачальник) в особі директора ОСОБА_1 та ПП «Уренгой»(покупець) в особі директора Нохріна Є.А. був укладений Договір поставки нафтопродуктів № ЕМ-100807 (далі -Договір), за яким постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх вартість.

На виконання умов вказаного Договору ТОВ «Едера Макс»виписало ПП «Уренгой»податкові накладні від 14.08.2007 № 520, від 16.08.2007 № 524 та від 18.08.2007 № 526 на загальну суму 229983,60 грн.

Вищевказані документи, якими оформлювались господарські операції з поставки нафтопродуктів на загальну суму 229983,60 грн., були скріплені підписом директора ТОВ «Едера Макс»ОСОБА_1

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2008 у справі № 4127/08 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едера Макс», третя особа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсним установчих документів підприємства, яке набрало законної сили 29.07.2008, визнано статут ТОВ «Едера Макс», зареєстрований Голосіївською районною адміністрацією у м. Києві 25.12.2006 недійсним з часу реєстрації, а також визнано недійсною реєстрацію ТОВ «Едера Макс»в якості платника податку на додану (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100013153 видане 17.01.2007), з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

При чому, вказаним рішенням від 18.07.2008 у справі № 4127/08 встановлено, зокрема, наступні обставини: «ОСОБА_1 значиться засновником вказаного підприємства, однак участі у створенні ТОВ «Едера Макс»не приймав, статут підприємства не складав, фактично фінансово-господарську діяльність не вів, засновником значиться формально, де фактично знаходиться підприємство, його печатка, фінансово-господарські документи йому невідомо, ОСОБА_1 не вносив до статутного фонду будь-якого капіталу, про існування підприємства дізнався від органів податкової служби, підприємство за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 66, зазначеного як юридична та фактична адреси підприємства ТОВ «Едера Макс»не знаходиться, що підтверджується поясненнями представника ДПІ та актом про незнаходження підприємства за вказаною адресою. В судовому засіданні достовірно встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 9, 10 Закону України «Про підприємства в Україні»особа вказана засновником ТОВ «Едера Макс»не формувала його статутний фонд, активами підприємство не наділяла. При створенні ТОВ «Едера Макс»була відсутня дійсна воля і волевиявлення позивача на створення цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності, отже статуту про створення і діяльність ТОВ «Едера Макс»є фіктивним правочином (ст. 234 ЦК України), без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, а тому такий правочин має бути визнано судом недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 234, 236 ЦК України.».

Крім того, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2010 у справі № 1-1349/10, копія якої наявна в матеріалах справи, за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, яка набрала законної сили 31.12.2010, встановлено, зокрема, наступні обставини: «Забезпечуючи належні умови для існування й функціонування злочинної групи, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_4 та невстановленими досудовим слідством особами відповідно до розробленого ними плану злочинної діяльності, організували створення ряду фіктивних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Едера Макс». Крім цього, невстановлені досудовим слідством особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 надали від імені ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва нотаріально засвідчений екземпляр статуту ТОВ «Едера Макс», рішення загальних зборів учасників Товариства про обрання на посаду директора ТОВ «Едера Макс»ОСОБА_1, копію свідоцтва про державну реєстрацію цього підприємства та заяву для юридичних осіб про взяття ТОВ «Едера Макс»на облік платника податку. На підставі вказаних документів, які містили неправдиві відомості, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ТОВ «Едера Макс»27.12.2006 взято на облік платника податку, про що 29.12.2006 інспекцією видано довідку форми 4-ОПП за №42859/10/29-218.».

ТОВ «Едера Макс», податкові накладні якого стали підставою для формування ПП «Уренгой»податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 05.03.2012 у справі № 21-421а11.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідачі не надали належних та допустимих доказів реального виконання Договору в частині поставки нафтопродуктів на загальну суму 229983,60 грн., суд приходить до висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні Договору поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ПП «Уренгой»податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Договір поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807 є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, а тому відповідно до ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України кошти, одержані сторонами за таким договором підлягають стягненню в дохід держави.

Крім того, згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положення ч. 1 ст. 208 ГК України відповідають ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З аналізу викладених норм вбачається, що стягнення в дохід держави одержаного за господарським зобов'язанням, вчиненим з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, передбачене ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційною санкцією, яка стягується виключно на підставі рішення суду, а тому підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, ДПІ у Печерському районі міста Києва при зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідачів в дохід держави коштів, одержаних за Договором поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, дотримано вимог ст. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Печерському районі міста Києва підлягають задоволенню .

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту, як визнання договору поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807, укладеного між ТОВ «Едера Макс»та ПП «Уренгой»на загальну суму 223983,60 грн., недійсним; стягнення з ТОВ «Едера Макс»(03150, м. Київ, вул. Боженко, 66, код ЄДРПОУ 34803742) грошових коштів, одержаних за договором поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807 у розмірі 223983,60 грн. на користь ПП «Уренгой»(01034, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9/А, код ЄДРПОУ 31303300); стягнення з ПП «Уренгой»(01034, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9/А, код ЄДРПОУ 31303300) до державного бюджету кошти, одержані за договором поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807 у розмірі 223983,60 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) задовольнити повністю.

2. Визнати договір поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807, укладений між ТОВ «Едера Макс»та ПП «Уренгой»на загальну суму 223983,60 грн., недійсним.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едера Макс»(03150, м. Київ, вул. Боженко, 66, код ЄДРПОУ 34803742) грошові кошти, одержані за договором поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807 у розмірі 223983,60 грн. на користь Приватного підприємства «Уренгой»(01034, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9/А, код ЄДРПОУ 31303300).

4. Стягнути з Приватного підприємства «Уренгой»(01034, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9/А, код ЄДРПОУ 31303300) до державного бюджету кошти, одержані за договором поставки нафтопродуктів від 10.08.2007 № ЕМ-100807 у розмірі 223983,60 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко