Рішення

від 29.10.2012 по справі 0917/661/2012

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 0917/661/2012 р.

Провадження по справі № 2/0917/228/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Гандзюка Д.М.

секретаря Вітюк Н.М.

з участю: представника позивача адвоката ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання повернути і звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів, який уточнила під час розгляду справи, про зобов'язання повернути самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0.0142 га, яка розташована по АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, привести звільнену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі верхньої частини земельної ділянки відповідачів за їх рахунок та стягнення солідарно з відповідачів 4 000 гривень моральної шкоди.

Позивачка обгрунтовує позовні вимоги тим, що вона є власником земельних ділянок, площею 0.0580 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.10.2008 р., серія ЯЖ №942590, кадастровий номер земельної ділянки 2611000000:05:009:0101, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і земельної ділянки площею 0.0790 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.02.2008 року, серія ЯЕ №849275, кадастровий номер земельної ділянки 2611000000:05:009:0100, яка призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області.

Суміжними користувачами земельних ділянок є відповідачі ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3, який встановив на частині її земельної ділянки огорожу. На неодноразові звернення позивачки до органів влади, працівниками Яремчанської міської ради були проведені обміри верхньої частини земельної ділянки відповідачів. Верхня межа їх земельної ділянки в плані в державному акті на право власності на земельну ділянку площею 0.1854 га по АДРЕСА_2 має становити 31.5 м. При обмірах встановлено, що та межа має 35.4 м, тобто на 3,8 м більше.

Згідно експлікації, площа земельних ділянок позивачки та їх конфігурація з лютого 2011 р. змінилася та зменшилася і не відповідає площі, вказаній у державному акті.

З приводу зменшення площі земельної ділянки позивачка письмово зверталася до виконкому Яремчанської міської ради. Але порушене питання не було вирішено, а тільки підтверджено порушення її прав та рекомендовано звернутися до суду.

Головне управління Держкомзему у Івано-Франківській області провело перевірку дотримання вимог земельного законодавства і в своєму листі від 16.05.2011 р. за №6-10-31/207 зазначило, що провівши обміри зовнішніх меж земельної ділянки, мір ліній, визначених в державних актах, фактичним мірам ліній на місцевості встановлено, що ОСОБА_3 самовільно зайняв земельну ділянку позивачки площею 0.0142 га шляхом встановлення огорожі, про що складено відповідний акт перевірки.

Відповідачами на частині 0.0142 га приватної земельної ділянки позивачки самовільно встановлено огорожу, що фактично є захопленням даної частини земельної ділянки.

Відповідачі відмовляються добровільно повернути позивачці самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан, включаючи знесення огорожі за власний рахунок і продовжують використовувати частину земельної ділянки позивачки для своїх потреб.

Щодо моральної шкоди, то позивачка зазначила, що через неправомірні дії відповідачів, вона не може почати та закінчити ведення господарства на земельній ділянці, здійснити спорудження власної огорожі своєї земельної ділянки, через що знаходиться у стані морального пригнічення і дискомфорту, і дії відповідачів перешкоджають у здійсненні нею особистих планів.

Розмір моральної шкоди позивачка оцінила у 4 000 грн.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав з наведених у позовній заяві підстав. Представник пояснив, що позивачка має дві земельні ділянки.Відповідачі захопили частину земельних ділянок площею 0.0142 га, встановивши огорожу. Внаслідок цього площа земельних ділянок позивачки зменшилася, а площа земельних ділянок відповідачів збільшилася. Представник просить задоволити позов: зобов'язати відповідачів повернути самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0, 0142 га, яка розташована по АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, по межі «А-Б»в плані державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ №849275 від 07.02.2008 р., виданого ОСОБА_4 та по межі «А-Б»в плані державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №942590 від 22.10.2008 р., виданого ОСОБА_4, привести звільнену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі верхньої частини земельної ділянки відповідачів за їх рахунок та стягнути солідарно з відповідачів 4 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала. Відповідачка пояснила, що вона має у власності дві земельні ділянки, які межують з ділянками позивачки. Вона не захоплювала земельну ділянку позивачки. Між земельними ділянками сторін була стара огорожа, яку знесла позивачка і не встановила нову. Відповідачі зробили нову огорожу на місці старої і їх огорожа проходить по межі ділянки. Відповідачка вважає, що площа земельної ділянки позивачки могла зменшитися внаслідок того, що попередня власниця ділянок позивачки віддала частину ділянки іншим сусідам. Відповідачка ствердила, що площа її земельних ділянок відповідає площі, вказаних у державних актах. Вона просить відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_3 позов також не визнав. Відповідач пояснив, що у 2010 р. було зроблено огорожу земельної ділянки ОСОБА_2 на місці старої. Весною 2011 р. представники виконкому рулеткою провели обміри по одній межі ділянки відповідачки і в них вийшло 34 м замість 31.5 м. Відповідач ствердив, що огорожа встановлена по межі земельної ділянки і ділянка відповідачки не збільшилася. Відповідач просить відмовити в позові.

Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно записів у державних актах (а.с.6, 7), позивачка має у власності дві земельні ділянки площею 0.0790 га та площею 0.0580 га, які призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і розташовані в АДРЕСА_1.

Згідно записів у державних актах (а.с.37, 38), відповідачка ОСОБА_2 має у власності дві земельні ділянки площею 0.1000 га та площею 0.0454 га, які призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і розташовані в АДРЕСА_2.

Поясненнями відповідачів, які стверджуються записами в листі (а.с.43), акті (а.с.44) та плані (а.с.45), встановлено, що площа і межі земельних ділянок відповідачки ОСОБА_2 в державних актах і на місцевості співпадають. Не порушення меж між земельними ділянками сторін стверджується і земельно-кадастровим планом (а.с.36).

Позивачка обгрунтовує свої вимоги листами головного управління Держкомзему (а.с.8) і першого заступника міського голови (а.с.9) та актом перевірки (а.с.11). У листі головного управління Держкомзему зазначено, що було проведено обміри земельних ділянок позивачки згідно даних у її державних актах і було встановлено, що ОСОБА_3 самовільно зайняв земельну ділянку позивачки площею 0.0142 га шляхом встановлення огорожі. В акті перевірки від 11.05.2011 р. вказано, що при обмірах земельних ділянок позивачки встановлено, що фактично вона користується ділянкою загальною площею 0.1228 га і різниця складає 0.0142 га. Поясненнями ОСОБА_4 встановлено, що частину ділянки площею 0.0142 га самовільно зайняв ОСОБА_3 шляхом встановлення огорожі. У листі за підписом першого заступника міського голови зазначено, що було проведено обміри верхньої межі земельної ділянки відповідачки і встановлено, що така межа на 3.8 м більша. З приводу такої різниці відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що при обмірах тієї межі і не було враховано межі Карпатського національного природного парку. При винесенні меж земельної ділянки відповідачки в натуру був представник КНПП, який вказав межі парку і тому межі земельних ділянок ОСОБА_2 згідно державних актів і на місцевості співпали.

У наведених доказах, якими позивачка обгрунтовує свої вимоги, не має інших даних, крім посилання на пояснення ОСОБА_4, про те, що відповідачі захопили частину земельної ділянки позивачки. Судом не встановлено, що межі земельних ділянок відповідачки змінилися, а площа її ділянок збільшилася. На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що докази, якими позивачка обгрунтовує свої вимоги, є непереконливими. Тому позивачка не довела, що її права на користування та володіння земельними ділянками порушили відповідачі. В зв'язку з цим в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.158 ЗК України та керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

в задоволені позову відмовити.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання відповідачів повернути самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0.0142 га, яка розташована по АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, по межі «А-Б»в плані державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ №849275 від 07.02.2008 р., виданого ОСОБА_4 та по межі «А-Б»в плані державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №942590 від 22.10.2008 р., виданого ОСОБА_4, привести звільнену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі верхньої частини земельної ділянки відповідачів за їх рахунок та стягнення солідарно з відповідачів 4 000 гривень моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. М. Гандзюк