Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а/0570/9109/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року справа №2а/0570/9109/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

з участю представника відповідача Клімової М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька та управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі №2а/0570/9109/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (далі УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька) звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька, в якому просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька понесені витрати на виплату та доставку пенсій, адресної допомоги, витрат на поховання за період з 01.03.2012 року до30.05.2012 року в сумі 348694,80 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року позов УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька вказані позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька на користь УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька заборгованість з витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року на суму 348 (триста сорок вісім) грн. 12 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено (том 5 а. с. 38 - 43).

Відповідач оскаржив постанову суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (том 5 а. с. 47 - 49).

Позивач оскаржив постанову суду в частині не задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального законів, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 5 а. с. 52 - 54).

Представник відповідача підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі і заперечували проти доводів апеляційної скарги позивача, просила її залишити без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційних скарг і дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька були направлені відповідачу акти щомісячної звірки понесених витрат на виплату основного розміру пенсії, особам, які отримують пенсію внаслідок нещасного випадку на виробництві - ОСОБА_3 та ОСОБА_4; щомісячної державної адресної допомоги; основного розміру пенсії; допомоги на поховання та витрати на доставку зазначених виплат за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року включно в сумі 348694,80 грн.

За результатами розгляду наданих актів, сторонами були складені таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем вказаних витрат, по яких суми виплаченої адресної допомоги та відповідних витрат з виплати і доставки пенсій (поштовий збір) не прийняті до заліку за вказаний період.

Щодо стягнення витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, особам, які отримують пенсію внаслідок нещасного випадку на виробництві - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Позивачем виплачена пенсія за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року ОСОБА_3 у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, який стався на території СРСР у листопаді 1982 року у розмірі 345,39 грн. основного розміру пенсії та витрати на її доставку у розмірі 2,73 грн.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» " від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (далі за текстом Закон № 1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійних захворювань, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Згідно п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійних захворювань призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових внесків підприємств, на яких ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як встановлено з абз. 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Згідно Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та «Про пенсійне забезпечення" розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків.

Згідно Закону №1105 встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані з страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійних захворювань застрахованої особи.

Згідно ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписаної 09.09.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зазначена норма Закону, вона регулює відносини, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Отже, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати з виплати пенсій, які отримані на території колишнього СРСР до набуття незалежності Україною, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

З урахуванням викладених обставин та наведених нормативно-правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування виплати основного розміру пенсії, виплаченої за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року ОСОБА_3 у розмірі 345,39 грн. підлягають задоволенню, внаслідок чого також підлягають задоволенню і витрати з доставки цієї пенсії в розмірі 2,73 грн.

Суд першої інстанції правильно вирішив, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування основного розміру пенсії, виплаченої за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року ОСОБА_6, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, який стався на території Російської Федерації у грудні 1993р у розмірі 600,00 грн. основного розміру пенсії та витрат по її доставці задоволенню не підлягають задоволенню.

Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року передбачено, що сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків:

а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва;

б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації, є уповноважений орган Російської Федерації.

Факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_4, підтверджений актом № 86 від про нещасний випадок від 25.12.1993 року. Нещасний випадок стався на підприємстві роботодавця, яке знаходиться на території незалежної держави - Російської Федерації.

Оскільки нещасний випадок з ОСОБА_4 стався на території Російської Федерації, у відповідача не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відшкодування основного розміру пенсії ОСОБА_4 та витрат по її доставці за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року задоволенню не підлягають.

Також суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат на виплату державної адресної допомоги з огляду на наступне.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697, передбачено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, що виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року за № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 року №331 Деякі питання реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 року №331 Деякі питання реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Щодо позовних вимог про стягнення основного розміру пенсії за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, та ОСОБА_30, у загальному розмірі 7707,22 грн., а також витрат на доставку зазначених пенсій у загальному розмірі 1022,58 грн. суд зазначає наступне:

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, а вразі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають особи, зазначені у ст. 33 Закону. В даний час ці пенсії призначаються та виплачуються згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» органами Пенсійного Фонду України, які відшкодовуються за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно п.1 ст. 21 Закону Фонд зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження йогоздоров'я, в тому числі по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, та ОСОБА_30 на момент смерті годувальника не були непраздатними, тобто права на страхові виплати згідно положень ст. ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у разі смерті потерпілого не мали.

З огляду на вказані норми Закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного розміру пенсії за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року по ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, та ОСОБА_30 у загальному розмірі 7707,22 грн. Оскільки зазначені позовні вимоги на виплату основного розміру пенсії не підлягають задоволенню, то задоволенню також не підлягають і понесені позивачем витрати по доставці цієї пенсії у сумі 1022,58 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення основного розміру пенсії виплаченої ОСОБА_31 у розмірі 1800,00 грн. за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року та витрат на доставку цієї пенсії у розмірі 14,23 грн. встановлено, що відповідач сплатив вказану пенсію у повному розмірі, а позивач підтвердив відшкодування, про що сторони склали акт звірки витрат по особових справах потерпілих, в який не включили зазначені суми.

З огляду на вищезазначене суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного розміру пенсії за період з 01.03.2012 року до 30.05.2012 року по ОСОБА_31 у розмірі 1800,00 грн. та в частині стягнення витрат з доставки цієї пенсії в розмірі 14,23 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав відшкодування виплаченої суми допомоги на поховання ОСОБА_32 в розмірі 1644,00 грн., виходячи з наступного.

У статті 25 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види страхування, крім медичного, включають допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтею 21 цього Закону встановлені соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, який у разі настання страхового випадку у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Згідно до частини восьмої статті 34 зазначеного Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (пункт 5 Порядку).

Згідно з абзацом другим частини дев'ятої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Виходячи з цього, допомога на поховання відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків тільки в разі настання смерті за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується висновками спеціальних медичних закладів.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів у підтвердження того, що смерть ОСОБА_32 настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується висновками спеціальних медичних закладів.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив спірні правовідносини, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 2 листопада 2012 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька та Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі №2а/0570/9109/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М.Гімон

О.В.Карпушова