Рішення

від 06.11.2012 по справі 21/5005/8200/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.12р. Справа № 21/5005/8200/2012 За позовом Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Південно-Західне", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 164,41 грн. за договором надання послуг зв'язку №71675-71681 від 01.10.01р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Білоус О.П., дов. № 1/01-12/03 від 03.01.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 6 164,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач своїх обов'язків за договором про надання послуг телефонного зв'язку № 71675-71681 від 01.10.2006р. належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі сум грошових коштів за надані йому Позивачем послуги зв'язку, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 5 538,11 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 16.10.12р. по 06.11.12р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві у повному обсязі.

Відповідач друге у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи. Пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвали господарського суду по даній справі було направлено судом на адреси відповідача, наявні у матеріалах справи, в т.ч. на адресу, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (станом на 24.09.2012р. - а.с. 43-46).

За таких обставин, з огляду на вище наведені нормативні акти, відповідач вважається повідомленим про час та місце слухання даної справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком", правонаступником якого згідно протоколу загальних зборів учасників № 6-2011 від 20.07.11р. є Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (надалі - Оператор, Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Південно-Західне" (надалі - Абонент, Відповідач) було укладено договір № 71675; 71676; 71677; 71679; 71680 про надання послуг телефонного зв'язку (надалі - Договір).

Відповідно пункту 1.1. Договору Оператор зобов'язується за плату виконати роботи, що забезпечують підключення кінцевого(их) пристрою(їв) Абонента через абонентську телефонну лінію до телефонної мережі загального користування (надалі -"установка телефонної лінії"), з наступним наданням платних послуг телефонного зв'язку (у стандартній конфігурації - послуги міського та автоматичного міжміського телефонного зв'язку, швидкісного набору "Тач-тон") у відповідності з умовами цього договору, в приміщенні за адресою: вул. Литейна, буд. 2б, поверх 1.

В системі обліку Оператора для здійснення нарахувань за надані телекомунікаційні послуги та облуді оплати, що поступили, Абоненту ЗАТ "НВП "Південно-Західне" присвоєно особистий рахунок № 273610.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем, на виконання умов Договору було здійснено надання телекомунікаційних послуг Відповідачу, що підтверджується відповідними рахунками (а.с. 23-39);.

Зауважень щодо наданих послуг від Відповідача не надходило.

Відповідно до пункту 4.2.2 Договору оплата за послуги зв'язку проводиться Абонентом щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з виставленими Оператором рахунками; рахунки за розрахунковий місяць надходять на пункти оплати не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, та можуть безпосередньо доставлятися Абоненту (при наявності можливості Оператора). При безготівковій формі оплати кошти перераховуються згідно з реквізитами, вказаними у рахунках.

Послуги телефонного зв'язку оплачуються Абонентом згідно тарифами Оператора, які встановлюються на підставі "Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги", які затверджуються рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України і чинні на дату отримання Абонентом послуг.

У визначений Договором строк Відповідач оплату за надані Позивачем послуги не здійснив.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

06.06.2012 р. Позивач на адресу Відповідача направив лист № 647/01-23/03 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді не надіслав, заборгованість не сплатив.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з вересня 2010 року по січень 2012 року включно становить 5 538,11 грн.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати орендної плати, строк оплати, є таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості перед Позивачем Відповідачем суду не надано, доводи Позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 5 538,11 грн.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача за порушення строків оплати наданих послуг пеню у розмірі 429,39 грн. та 3% річних - 196,91 грн..

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання абонентом грошових зобов'язань, включаючи затримку по оплаті за надані послуги телефонного зв'язку понад встановлений термін, Абонент сплачує Оператору пеню за кожну добу затримки платежу в розмірі 0,3% від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в договорі за взаємною згодою сторін передбачено стягнення пені за весь термін прострочення та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають 429,39 грн. пені за період з 21.10.2010р. по 21.08.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

3% річних за період прострочення платежів з 21.10.2010р. по 10.09.2012р. становлять 196,60 грн..

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Південно-Західне" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, буд. 2-б, код ЄДРПОУ 13454079) на користь Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Киів, пров. Кутузова, буд. 3, код ЄДРПОУ 19199961) основний борг у розмірі 5 538,11 грн., пеню у розмірі 429,39 грн., 3% річних у розмірі 196,91 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 07.11.2012р.