Рішення

від 01.11.2012 по справі 5011-75/10024-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/10024-2012 01.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон"

про стягнення 8158,57 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -Бєрьозка Ю.В., довіреність № 07/2227-12 від 29.08.2012.

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" про стягнення заборгованості в сумі 8066 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач постачав відповідачу електроенергію, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленої електроенергії виконував з порушенням встановлених договором строків, крім того у лютому 2012 допустив перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7833,86 грн. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії, 3,08 грн. інфляційних втрат, 53,37 грн. 3% річних та 268,26 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.07.2012 матеріали справи №5024/892/2012 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва, справу №5024/892/2012 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2012 справу № 5024/892/2012 прийнято до провадження, присвоєно їй № 5011-75/10024-2012, розгляд справи призначено на 16.08.2012.

Оскільки, судом не встановлено, що дії позивача по збільшенню позовних вимог суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Відтак, новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 8158,57 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.09.2012 справу № 5011-75/10024-2012 передано на розгляд судді Ягічевій Н.І., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/10024-2012 прийнято до провадження суддею Ягічевою Н.І. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2012 справу № 5011-75/10024-2012 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/10024-2012 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином.

Відзив на позов, клопотань або заяв до суду відповідач не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 вказаної постанови №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 01.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005 між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго», правонаступником якого є позивач, як постачальником, та ТОВ «Аеропорт «Херсон», як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 3895, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 663 (кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації»відповідач зобов'язався 19 числа у місяці з 31 днем, 17 числа у місяці з 29 днями, 18 числа у місяці з 30 днями та 16 числа у місяці з 28 днями знімати показники встановлених на об'єктах відповідача електролічильників, оформлювати акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та надавати їх до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Згідно абз. 8 п. 1 додатку № 2 до договору, будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 (п'яти) операційних днів з дня виписки рахунку.

Позивач на виконання умов укладеного договору протягом лютого-квітня 2012 здійснив постачання відповідачу електроенергії та надав уповноваженому представнику відповідача відповідні рахунки на оплату поставленої електричної енергії.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо постачання обумовленої договором електричної енергії.

Відповідач, в свою чергу, здійснив оплату поставленої електричної енергії, втім з порушенням строку встановленого абз. 8 п. 1 додатку №2 до договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі наведених норм права та п. 4.2.1 договору, нарахував та заявив до стягнення пеню, в сумі, згідно заяви про збільшення позовних вимог, 268,26 грн., яка нарахована за період з 27.02.2011 по 16.05.2012, з урахуванням сум та дат здійснених оплат.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом позивачем нараховано за період з 27.02.2011 по 16.05.2012, з урахуванням сум та дат здійснених оплат, та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 53,37 грн. та інфляційні втрати в сумі 3,08 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в лютому 2012 року в розмірі 7833,86 грн.

Як зазначено вище, між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №3895 від 01.02.2005, за умовами якого позивач зобов'язався постачати електроенергію, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати одержану електроенергію.

21.11.2011 сторони підписали додаток №1 до договору, яким узгодили обсяги постачання електричної енергії на 2012 рік, а саме, на лютий 2012 договірна величина споживання електроенергії склала 15 000 кВт/г.

Втім, згідно акту про обсяги електричної енергії від 20.02.2012 за розрахунковий період з 19.01.2012 по 19.02.2012 в лютому 2012 фактичний обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії склав 24799 кВт/г, що на 9799 кВт/г перевищувало договірну величину споживання електроенергії.

Згідно з пунктом 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Отже, за порушення умов договору відповідач повинен оплатити за перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 9799 кВт/г двократну вартість, що складає 17563,73 грн. (9799 кВт/г* 89,62 тр*2 ).

20.03.2012 позивач, враховуючи те, що в рахунок, який виставлявся на оплату фактично спожитої в лютому 2012 року електричної енергії вже була включена однократна вартість плати за перевищення договірних величин споживання, надав уповноваженому представнику відповідача рахунок №3895 від 20.03.2012 (а.с.45 т.1) на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії в лютому 2012 в сумі 8781,86 грн., що складає також однократну вартість.

Однак, відповідач оплату згідно рахунку №3895 в частині плати за перевищення здійснив частково в сумі 948,00 грн., в зв'язку з чим виник борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 7833,86 грн.

Згідно статті 26 частини 6 Закону України "Про електроенергетику" споживачі ( крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.

Відповідно до п.п.7 п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено факт перевищення відповідачем договірних величин споживання електроенергії в лютому 2012 року, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача плати за перевищення в сумі 7833 грн. 86 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт-Херсон»(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54, офіс 4; ідентифікаційний код 34074384) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»(73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, ідентифікаційний код 05396638) 7833 (сім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 86 коп. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії, 3 (три) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 53 (п'ятдесят три) грн. 37 коп. 3% річних, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 26 коп. пені та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.11.2012

Суддя Т.В.Васильченко