Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-36/12185-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/12185-2012 05.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП - Ремонтник»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанс Трейд»

про стягнення 78 404, 75 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Обущак В.В. -по договору від 04.04.2011р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КП - Ремонтник»звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанс Трейд»78 404, 75 грн., із яких: 44 833, 00 грн. основний борг, 21 895, 70 грн. -пеня, 7 751, 63 -інфляційні, 3 924, 42 грн. -3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.09.2012 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 29.10.2012р.

В судовому засіданні 29.10.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договорів оренди №08-08/1 та №08-08/02 01.08. 2008р.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що строк дії договорів закінчився 31.05.2009р., т ому позивач безпідставно нараховує орендні платежі за червень та липень 2009року.

В судовому засіданні 29.10.2012р. оголошувалась перерва до 05.11.2012р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання 05.11.2012р. не з»явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КР- Ремонтник»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріанс Трейд»(надалі відповідач) було укладено Договір оренди №08-08/1 нежитлового приміщення.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу по справі в строкове користування нежитлове приміщення що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Каблукова, 23. Складське приміщення -600 кв.м., площадка -500 кв.м. (Предмет договору).

Термін оренди сторони визначили з 01 серпня 2008року по 31 грудня 2008р. (п.3.1 договору).

Між сторонами був підписаний акт прийому -передачі приміщення, відповідно до умов договору.

01.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КР- Ремонтник»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріанс Трейд»(надалі відповідач) було укладено Договір оренди №08-08/2 нежитлового приміщення.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу по справі в строкове користування нежитлове приміщення що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Каблукова, 23. Офісне приміщення площею 66 кв.м. (Предмет договору).

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Термін оренди сторони визначили з 01 серпня 2008року по 31 грудня 2008р. (п.3.1 договору).

Між сторонами був підписаний акт прийому -передачі приміщення, відповідно до умов договору.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (Стаття 764 ЦК України).

Оскільки після закінчення строку дії договорів №08-08/1 та 08-08/2 наймач продовжував користуватися майном, та за відсутності заперечень наймодавця, договори №08-08/1 та 08-08/2 були поновлені на строк до 31.12.2009р., що підтверджується згодою сторін на договорах, які скріплені підписами та печатками сторін.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 Договору №08-08/1 сторони визначили розмір орендної плати в сумі 34 500грн.

Пунктом 4.1 Договору №08-08/2 сторони визначили розмір орендної плати в сумі 6400 грн.

Пунктом 4.4 Договорів №08-08/1 та 08-08/2 встановлено, що орендна плата сплачується наперед не пізніше 10 - числа поточного місяця згідно з договорами без виставлення рахунку.

15 липня 2009року між сторонами буї підписаний додаток до договорі №08-08/1 та 08-08/2 про погашення заборгованості.

Відповідно до умов даного додатку сторони домовились про погашення заборгованості відповідачем по орендній платі у 2009 році, а саме:

за травень місяць заборгованість складає -5 900 грн.

за червень місяць заборгованість складає 40 900 грн.

за липень місяць заборгованість складає 20 450 грн.

Разом борг становить -67 250 грн.

Орендар (відповідач ) зобов'язується погасити заборгованість в сумі 67 250 грн. до 01жовтня 2009року. Сплата боргу проводити у сумі 22 417, 00 грн. на місяць.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договорів №08-08/1 та 08-08/2 та додатку до даних договорів від 15 липня 2009року відповідач не сплатив оренду плату в повному обсязі, у зв'язку з чим вини борг в сумі 44 833,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів по договорам №08-08/1 та 08-08/2 та додатку до даних договорів від 15 липня 2009року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 44 833,00 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 44 833, 00 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Пунктом 8.2 Договору сторонами передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендних та інших платежів або в повернення майна орендар (відповідач) сплачує не користь орендодавця (позивача) орендні платежі за весь час прострочення

Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню відповідно до п. 6.1 договору та з урахування Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», але без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на викладене суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 21 895, 70 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 4 582, 79 грн., відповідно до розрахунку здійсненого судом. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 44833 02.10.2009 - 01.04.2010 182 10.2500 % 0.056 %* 4582.79 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 4582.79 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 7 751,63 грн. та 32% річних в сумі 3 924,42 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п. 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Як вставлено судом відповідачем було перераховано 31.08.2012р. на рахунок позивача грошові кошти в сумі 22 417 грн. із зазначенням призначення платежу :за оренду липень 2009 року згідно договорів 08/08-1 та 08-08/2 від 01.08.08.

Посилання відповідача на те, що строк дії договору закінчився 31.05.2009р. і після цієї дати він приміщення не використовував судом до уваги не приймається оскільки відповідно до п. 7.1 договорів повернення позивачу майна здійснюється повноважними представниками сторін. Відповідач не надав суду ніяких доказів повернення майна по спірним договорам позивачу.

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанс Трейд»(04209, м. Київ, вул.. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 34045222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КП- Ремонтник»(03065, м. Київ, вул. Каблукова, 23, код ЄДРПОУ 03060126) 44 833 грн. 00 коп. основного боргу, 4 582 грн. 79 коп. пені за прострочку платежу, 7 751 грн. 63 коп. -інфляційні, 3 924 грн. 42 коп. -3% річних, 1 254 грн. 12 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06 .11.2012р.

СуддяТрофименко Т.Ю.