Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-47/12736-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/12736-2012 23.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА».

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Спорт Бар»

про стягнення 2407,08 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2407,08 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 19.09.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/12736-2012, розгляд справи було призначено на 04.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 розгляд справи було відкладено до 23.10.2012, у звязку із неявкою в судове засідання вдповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судове засідання 23.10.2012 позивач своїх представників -не направив. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 3093 від 12.10.2010 було поставлено відповідачу товар на суму 2 282, 88 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 282, 88 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 104,11 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 20,09 грн.

Серед іншого, в процесі провадження у справі позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомив суд про те, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «ЄВРО АКВА»грошові кошти в сумі 1 000,00 грн., а тому позивач просить суд стягнути з ТОВ «Протасів Спорт Бар»1 282,88 грн. -основного боргу, пеню в сумі 104,11 грн. та 3 % річні в розмірі 20,09 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 04.10.2012 та 23.10.2012- не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 919858 від 02.10.2012, що подана до суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також, в судовому засіданні 23.10.2012 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу до розгляду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА», як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Протасів Спорт Бар», як покупцем, було укладено договір № 3093, за умовами якого позивач зобов'язався продавати та поставляти товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався купувати такий товар та оплачувати його на умовах та у порядку визначених умовами договору (п.1.1).

Умовами договору № 3093 від 12.10.2010, сторони погодили, що в межах даного договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.3); покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту передачі такої партії товару (п.3.3); в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.5.1);

Відповідно до накладних: ТТН №ХАП-043008 від 13.04.2012 на суму 837,00 грн. та ТТН №ХАП-044253 від 25.04.2012 на суму 1445,88 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2282,88 грн.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 3093 від 12.10.2010 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар у строк, встановлений п. 3.3. договору № 3093 від 12.10.2010, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 1 282,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3. договору № 3093 від 12.10.2010 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору № 3093 від 12.10.2010, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 2 282, 88 грн., що підтверджується накладними ТТН № ХАП-043008 від 13.04.2012 та ТТН №ХАП-044253 від 25.04.2012, які підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень, а також скріплені печатками юридичних осіб. Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому товару за договором № 3093 від 12.10.2010 у строк, що встановлений п. 3.3. наведеного договору -не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 1 282,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 3093 від 12.10.2010 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 3093 від 12.10.2010, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 3093 від 12.10.2010 в розмірі 1 282,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 1 282,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором № 3093 від 12.10.2010 , позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 104,11 грн. та 3% річних в розмірі 20,09 грн. за період з 21.04.2011 до 16.08.2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3 % річних та пені , з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором № 3093 від 12.10.2010 , суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних в сумі 20,09 грн. та пеня в розмірі 104,11 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Спорт Бар» (код ЄДРПОУ 37269480, 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 3/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА»(код ЄДРПОУ 36800559, 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Артема, буд. 21) 1282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 88 коп. -основний борг , 104 (сто чотири) грн. 11 коп. -пеню , 20 (двадцять) грн. 09 коп. -3 % річних та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп . - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 29.10.2012