Рішення

від 05.11.2012 по справі 13/118-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2012 р. Справа № 13/118-12

За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування", м. Київ

до Дочірнього підприємства „Вишгородтранс", м. Вишгород

про стягнення 14360,56 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Ігнатенко Н.В. -довіреність №2633 від 05.09.2012 р.;

від відповідача: Буренок Л.В. -довіреність №01/30 від 05.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" (далі -позивач) до Дочірнього підприємства „Вишгородтранс" (далі -відповідач) про стягнення 14360,56 грн. збитків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на право вимоги до відповідача про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу завданої страхувальнику позивача внаслідок втрати товару відповідачем після прийняття його до перевезення на підставі договору транспортно-експедиторських послуг від 25.06.2010 р. №12364Т.

Представник відповідача згідно відзиву на позов проти позову заперечує, так як за поясненням водія-експедитора Боковенка Олексія Володимировича встановлено, що нестача виникла в результаті злочинних дій невстановлених осіб. З цього приводу водій-експедитор звернувся до органів міліції 06 травня 2011 року. Постановою Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області від 12 травня 2011 року в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Вищезгадану постанову керівництво ДП «Вишгородтранс»оскаржило до прокуратури Полтавської області міста Кременчука. Згідно відповіді № 04/2-871 с-12 від 21 червня 2012року прокуратурою міста Кременчука дану постанову скасовано, а матеріали, разом із наданням письмових вказівок, направлено для організації проведення додаткової перевірки. Таким чином вина відповідача у завданні збитків відсутня.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між ПАТ Страхова компанія „АХА Страхування (далі - позивач) та Дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро» (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами №1158906/РР (далі - договір страхування), за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням збитків, завданих вантажу, товару на зберіганні або такому, що з інших підстав знаходиться у віданні страхувальника.

В свою чергу, 25 червня 2010 року страхувальник уклав договір про надання транспортно-експедиторських послуг №12364Т (далі - договір транспортно-експедиторських послуг) з ТОВ «Марс Україна» (далі - замовник послуг), за яким зобов'язався організовувати перевезення вантажів замовника послуг.

20 квітня 2011 року страхувальник уклав договір про надання транспортних послуг по Україні №0205К1 (далі - договір транспортних послуг) із Дочірнім підприємством «Вишгородтранс»(далі - відповідач), за яким останній зобов'язувався доставляти ввірений йому вантаж до пункту призначення у встановлений строк.

Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання транспортних послуг 05 травня 2011 року відповідач виконав перевезення товару ТОВ «Марс Україна»від складу страхувальника до пункту розвантаження за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 64.

При вивантаженні товару було зафіксовано факт його недостачі, а саме: «М/М арахіс 50г»- 6300 шт., «Снікерс 55г»- 5184 шт. про що свідчить Акт від 06 травня 2011 року.

В подальшому, 03 червня 2011 року страхувальник отримав претензію від ТОВ «Марс Україна»як власника товару про відшкодування вартості товару на загальну суму 37062,58 грн.

Згідно договору транспортно-експедиторських послуг, відповідальність страхувальника перед ТОВ «Марс-Україна»за збереження товару закінчується в момент закінчення розвантаження товару, відповідно до п.п. 4.12 даного договору.

Згідно із п.п.4.12. завантаження та розвантаження вважаються закінченими після вручення водію-експедитору належним чином оформлених провізних документів на товар.

Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування у тому ж порядку, як і за власні дії.

В свою чергу, у ст. 924 Цивільного кодексу України зазначається, що перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві.

Таким чином, виходячи із положень договору транспортно-експедиторських послуг та норм чинного законодавства України відповідальність за факт недостачі товару перед ТОВ «Марс-Україна»несе страхувальник позивача.

Враховуючи даний факт, та беручи до уваги розмір збитків, що був заподіяний для ТОВ «Марс-Україна»(підтверджується Актом від 6 травня 2011 року), 14 липня 2011 року страхувальник переказав ТОВ «Марс-Україна»37 062, 58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7927 та не заперечується з боку ТОВ «Марс-Україна».

В свою чергу. 10 травня 2011 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку за договором добровільного страхування.

З матеріалів справи вбачається, що аналізуючи умови договору добровільного страхування та подію, що мала ознаки страхового випадку, позивач зробив висновок про те, що страхувальник своєчасно та обґрунтовано звернувся до нього із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач нарахував та виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування, яка склала за вирахуванням франшизи - 14360 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 56 коп., що підтверджується доданим до позовної заяви документами, і, зокрема, платіжним дорученням №25298 від 07 вересня 2011 року.

Як зазначає позивач загальні витрати позивача на врегулювання страхового випадку становлять 14360,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.225 Господарського процесуального кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Загальними підставами для накладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, є: настання шкоди; протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи, яка заподіяла збитки.

Згідно із п.п. 4.2., 4.3 договору № 0205К1 про надання транспортних послуг в Україні від 20 квітня 2001 року, укладеного між страхувальником та відповідачем, в обов'язки відповідача входило здача вантажу у тієї ж кількості, що і при приманні, уповноваженій особі вантажоодержувача.

Крім того, відповідач зобов'язувався забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача.

Відповідно до п. 5.3 договору № 0205К1 відповідач несе перед страхувальником повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу по кількості та цілісності після прийняття його в пункті завантаження та до видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача згідно з чинним законодавством України.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу є правомірною та документально підтвердженою.

Враховуючи наведені умови договору про надання транспортних послуг, норми Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», вимоги ГК України і ЦК України, суд приходить до висновку, що особою відповідальною за завдані страхувальнику збитки, у даному випадку є відповідач відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 14360,56 грн. є правомірною та підлягає задоволенню повністю.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги враховуючи, що вони не спростовують факт втрати вантажу умови щодо перевезення якого були визначені страхувальником та відповідачем у відповідному договорі, який як зазначено судом вище і містить обов'язок саме відповідача відшкодувати матеріальну шкоду відповідно до п. 5.3 договору №0205К1.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього Підприємства «Вишгородтранс»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 1 Код ЄДРПОУ: 25567096) на користь АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, 14, Код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730311, в АТ „УкрСиббанк", МФО 351005) суму страхового відшкодування в розмірі 14360 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 56 коп. та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 07.11.2012 р.