Рішення

від 05.07.2012 по справі 5015/1826/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа№ 5015/1826/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Дубенюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРДА», м.Львів

до відповідача: Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ», м.Городок Львівської області

про: стягнення 14 748,28 грн.

За участю представників :

від позивача : Білинський-Гродзь Ю.М. -представник (довіреність від 15.05.12 р)

від відповідача: Саврун І.І. -представник ( довіреність від 23.05.12 р.)

Представникам сторін в судових засіданнях роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРДА», м.Львів, до Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ», м.Городок, про стягнення 14 748,28 грн. заборгованості, у тому числі : 13 600,00 грн. основного боргу, 457,83 грн. пені, 690,45 грн. -3 % річних. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 23.05.2012р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі від 10.05.2012 року.

22.05.2012 року за вх..№11218/12 в канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача клопотання, у якому просить долучити до матеріалів справи наступні документи : Довідку з ЄДРПОУ з відомостями про позивача та відповідача, ордер на ведення справи і представництво інтересів ТзОВ «ОРДА» за позовом до СП «АРТГО-Пласт» в господарському суді Львівської області Адвокатом Білинським -Гродзь Ю.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Додаткову від 15.05.2012 р угоду №1 до договору №6/11 від 17.05.2011 р між ТзОВ «Юридична фірма «Легаліс»та ТзОВ «ОРДА», довіреність від 15.05.2012 р , видану ТОВ «ОРДА»Білинському-Гродзь Ю.М. на представництво інтересів товариства у даній справі, платіжне дорученні №224 від 22.05.2012 року , по якому ТзОВ «ОРДА»перераховано ТзОВ «Юридична фірма «Легаліс» 3000,00 грн за представництво і ведення справи в господарському суді.

В судовому засіданні 23.05.12 р, яке відбулось за участю представників позивача та відповідача, оголошувалась перерва до 26.06.12 р, про що до відома представників було доведено в письмовій формі ( під розписку).

21.06.12 р за вх.№13764/12 в канцелярії суду зареєстровано заяву від 21.06.12 р , подану представником позивача, про зменшення позовних вимог, у зв»язку із частковим погашенням основного боргу відповідачем.

У листі вих.№2106-1 від 21.01.2012 року, який поданий до справи представником відповідача в судовому засіданні 26.06.12 р, відповідач стверджує, що позивач не належно виконував взяті на себе зобов»язання по постачанню товару згідно договору №04-01/10 від 26.01.2010 р ( п.2.1, 2.2,3.1,7.2,5.2). По накладній №621 від 29.08.2011 року була здійснена поставка неякісного білого суперконцентрату ( прийом товару по кількості проводився постачальником ТзОВ «АРТГОС-ПЛАСТ», якість товару проявляється вже під час виробництва продукції) порушено умови договору по п.2.2, через що ТзОВ «АРТГОС-ПЛАСТ»були понесені великі матеріальні збитки ( втрата клієнтів, повернення виготовленої продукції). Повідомляє, що неодноразово, на протязі року були здійснені намагання домовитися з ТзОВ «ОРДА», згідно п.7.2 договору поставки , про заміну неякісного барвника, однак такі спроби залишились без уваги зі сторони продавця. Стверджує, що після отриманої претензії від 15.11.2011 ТзОВ «ОРДА»щодо боргу, ТзОВ «АРТГОС-ПЛАСТ» почало виплачувати заборгованість за «неякісний та незамінений товар». Поряд з цим, відповідач повідомляє, що заборгованість ТзОВ «ОРДА»на суму вказану в судовому позові , не визнає та що щомісяця здійснює проплату за «бракований барвник».

В судовому засіданні 26.06.12 р, яке відбулось за участю представників позивача та відповідача, оголошувалась перерва до 05.07.12 р, про що до відома представників було доведено в письмовій формі ( під розписку).

03.07.12 р за вх.№14475/12 в канцелярії суду зареєстровано заяву від 02.07.2012 року , подану представником позивача, іменовану як «Заява про зменшення позовних вимог». У зв»язку із поступленням від відповідача коштів в рахунок часткового погашення основного боргу, у заяві від 02.07.2012 року представник позивача просить стягнути з Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ», м.Городок, на користь ТзОВ «ОРДА», м.Львів, 10 660,00 грн. основного боргу, 457,83 грн. пені, 690,45 грн -3% річних, 1609,50 грн. судового збору та 3000,00 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката з представництва і ведення справи в господарському суді Львівської області.

В судове засідання 05.07.2012 року явку повноважних представників сторони забезпечили.

З підстав, наведених у позовній заяві із врахуванням поданої заяви від 02.07.2012 року, представник позивача просить стягнути з Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ», м.Городок, на користь ТзОВ «ОРДА», м.Львів, 10 660,00 грн. основного боргу, 457,83 грн. пені, 690,45 грн -3% річних, 1609,50 грн. судового збору та 3000,00 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката з представництва і ведення справи в господарському суді Львівської області.

З підстав, наведених у листі вих.№2106-1 від 21.01.2012 р , представник відповідача заборгованість ( зменшену заявою від 02.07.12 р ) не визнає.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами за Заявою позивача від 02.07.2012 року ( вх.№14475/12) про зменшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги, із врахуванням Заяви від 02.07.12 року про зменшення позовних вимог,, підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позов заявлено ТзОВ «ОРДА»до Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ»про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРДА», є юридичною особою, діє на підставі статуту, має свою печатку, зареєстроване в ЄДР за кодом 36462226; відповідач, українсько-польське спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ», є юридичною особою, діє на підставі статуту, має свою печатку, зареєстроване в ЄДР за кодом 30714984 , а отже , відповідно до приписів ст.96 ЦК України сторони самостійно відповідають за своїми зобов»язаннями.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРДА» в особі директора Леми В.Р., що діє на підставі Статуту, надалі -«постачальник», з однієї сторони, і спільним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «АРТГОС-ПЛАСТ», в особі директора Кордиша А.С., що діє на підставі статуту, надалі -«замовник», з другої сторони, укладено договір поставки №04-01/10.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) приймає на себе зобов»язання поставляти замовнику ( відповідачу) на протязі 2010-2011 років суперконцентрати барвників та різноманітні домішки до поліолефінів (далі - товар) , а замовник зобов»язується прийняти та оплатити товар - у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Кількість, асортиментний перелік товару визначається та узгоджується сторонами в усному чи факсовому замовленні наданому «замовником»на кожну окрему партію товару ( п.2.1). Відповідно до п.2.2 договору якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам , іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам).

Поставка товару здійснюється на підставі замовлень, поданих в усній чи письмовій формі ( п.3.1). Відповідно до п.3.2 замовлення вважається прийнятим, якщо на протязі двох днів після його одержання «постачальником» не повідомлено у письмовій формі про відхилення замовлення чи інші обставини, що перешкоджають його виконанню. Термін поставки товару визначається за попередньою домовленістю сторін ( п.3.3). Право власності переходить до замовника з моменту передачі товару у порядку, визначеному в п.4.2 даного договору ( п.3.4).

Відповідно до п.4.2 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними. Якщо за результатами приймання товару визнано його неналежну якість, то замовник має право відмовитися від приймання товару з настанням наслідків, зазначених у п.7.2 даного договору.

У п.5.1 договору сторони узгодили, що здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін. В момент приймання товару покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами Інструкції П-6 , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.65 р, та Інструкції №П-7 , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними. Якщо за результатами приймання товару визнано його неналежну якість, то замовник має право відмовитися від приймання товару з настанням наслідків, зазначених у п.7.2 договору ( п.5.2).

Відповідно до п.5.3 відпуск товару здійснюється за довіреностями чи без довіреностей, у відповідності до Інструкції №99 «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»від 16.05.1996 р. із змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну №212 від 03.10.96р, №226 від 18.10.96 р, №37 від 19.02.98 р , №253 від 19.10.2000 р.

Ціни за товар є договірними. Асортиментний перелік товару визначається на кожне замовлення окремо ( п.6.1). Загальна вартість за договором складає суму вартості всіх поставлених під час строку дії цього договору партій товару. Загальна сума договору становить 990000,00 грн. Загальна сума договору може бути змінена за взаємною згодою сторін ( п.6.2).

Відповідно до п.6.3, - замовник здійснює повний розрахунок не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з моменту поставки . Замовник за погодженням з постачальником може здійснювати передоплату за товар. Форма розрахунків -безготівкова, шляхом переводу коштів на розрахунковий рахунок постачальника ( п.6.4).

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін. Так, відповідно до п.7.1 договору, у випадку несвоєчасного розрахунку замовником за поставлений товар, на суму простроченого платежу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня ( ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами в день, зазначений на початку, і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за договором. Сторони мають право за допомогою укладання додаткової угоди пролонговувати дію договору на новий строк (п.9.7).

На виконання умов договору поставки від 26.01.2010 року №04-01/10 постачальник (позивач) поставив замовнику (відповідачу) , а останній прийняв товар по наступних видаткових накладних:

видаткова накладна №РН-0000039 від 29.01.2010р на суму 1770,00 грн, накладна №59 від 04.02.2010 р на суму 1770,00 грн; накладна №72 від 11.02.2010 р на суму 1770 грн;

накладна №130 від 11.03.2010 р на суму 3540,00 грн, накладна №204 від 14.04.2010 р на суму 1681,50 грн; накладна №223 від 23.04.2010р на суму 3960,00 грн; накладна №245 від 30.04.2010 р на суму 645,00 грн, накладна №262 від 07.05.2010 р на суму 203,70 грн, видаткова накладна №РН-0000276 від 17.05.2010р на суму 885,00 грн, видаткова накладна №РН-0000320 від 31.05.2010 р на суму 2775,00 грн, видаткова накладна №РН-0000341 від 04.06.2010 р на суму 885,00 грн, накладна №351 від 09.06.2010 р на суму 4092,00 грн, накладна №368 від 16.06.2010 р на суму 5052,00 грн, видаткова накладна №РН-0000385 від 22.06.2010 р на суму 2070,00 грн, видаткова накладна №РН-0000433 від 13.07.2010 р на суму 1260,00 грн, накладна №439 від 14.07.2010 р, на суму 4140,00 грн, накладна №456 від 22.07.2010 р на суму 4140,00 грн, накладна №473 від 30.07.2010 р на суму 3105,00 грн, видаткова накладна №РН-0000489 від 6.08.2010 р на суму 1605,00 грн, видаткова накладна №РН-0000504 від 11.08.2010 р на суму 4140,00 грн, накладна №546 від 30.08.2010р на суму 4140,00 грн, накладна №626 від 01.10.2010 р на суму 4140,00 грн, накладна №635 від 05.10.2010 р на суму 6210,00 грн, накладна №673 від 19.10.2010 р на суму 3105,00 грн, накладна №686 від 22.10.2010 р на суму 3540,00 грн, накладна №717 від 02.11.2010 р на суму 5310,00 грн, накладна №726 від 05.11.2010 р на суму 562,50 грн, накладна №799 від 30.11.2010 р на суму 1770,00 грн, накладна №812 від 06.12.2010 р на суму 1770,00 грн, накладна №857 від 22.12.2010 р на суму 2745,00 грн, накладна №1 від 04.01.2011 р на суму 3660,00 грн, накладна №35 від 20.01.2011 р на суму 2745,00 грн, накладна №53 від 27.01.2011 р на суму 2745,00 грн, накладна №89 від 10.02.2011 р на суму 3660,00 грн, накладна №114 від 23.02.2011 р на суму 3660,00 грн, накладна №172 від 18.03.2011р на суму 3660,00 грн, видаткова накладна №РН-0000229 від 08.04.2011 р на суму 4710,00 грн, накладна №321 від 17.05.2011 р на суму 5490,00 грн (довіреність №101 від 17.05.2011 р), видаткова накладна №РН-0000363 від 01.06.2011 р на суму 4575,00 грн, накладна №421 від 23.06.2011 р на суму 3465,00 грн (довіреність №142 від 23.06.11р), накладна №469 від 07.07.2011 р на суму 5235,00 грн (довіреність №151 від 7.07.2011р), накладна №528 від 26.07.2011 р на суму 1125,00 грн, накладна №547 від 02.08.2011 р на суму 4500,00 грн, накладна №572 від 10.08.2011 р на суму 5925,00 грн, видаткова накладна №РН-0000598 від 17.08.2011р на суму 2370,00 грн (довіреність №187 від 17.08.2011р), накладна №621 від 29.08.2011 р на суму 4740 ,00 грн.

Товар, який за вказаними накладними відпущений відповідачу відповідає товару, погодженому сторонами в договорі. Товар поставлений в межах строку дії договору №04-01/10 від 26 січня 2010 року. Договір схвалений сторонами: ними вчинені дії на його виконання ( позивач поставив товар, а відповідач частково оплатив отриманий товар).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ніж той, на який посилається позивач ( договір №04-01/10 від 26.01.2010 р), і який є у матеріалах справи. Відповідач не заперечує, що товар по вище перелічених накладних поставлений йому позивачем на виконання умов договору №04-01/10 від 26.01.2010 р

Внаслідок того, що договір поставки визначається різновидом договору купівлі-продажу, основним джерелом правового регулювання відносин з поставок товарів є передусім норми глави 54 ЦК (параграф 1,2), якими закріплено умови до кількості, якості, асортименту та комплектності товару. Цими самими нормами визначені істотні умови для договору поставки , умови щодо ціни (порядку оплати товару), тари, упаковки та інше.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов»язок його оплати покупцем, незважаючи на те, чи мала місце поставка за договором.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога позивача щодо виконання відповідачем зобов»язань, які виникли на підставі договору №04-01/10 від 26.01.2010 р, сплатити вартість переданого згідно видаткових накладних товару, а підставою позову -невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов»язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Видача довіреностей відповідачем на прийняття від позивача товару (довіреність №101 від 17.05.2011 р,довіреність №142 від 23.06.11р, довіреність №151 від 7.07.2011р), підписання уповноваженою особою відповідача перелічених вище накладних та засвідчення цих підписів на накладних печатками відповідача, банківські документи, які підтверджують проведення відповідачем часткового розрахунку за отриманий товар, свідчать про те, що між позивачем і відповідачем 2010-2011рр склалися та відбулись договірні, господарсько-правові відносини, згідно з якими позивач передав товар, а відповідач прийняв товар та зобов»язався його оплатити у строки, вказані в договорі. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування, асортименту, кількості, вартості товару, про що свідчать зазначені накладні, підписані позивачем та уповноваженим представником відповідача. Товар передано уповноваженій особі відповідача на підставі довіреностей, підписаних керівником та головним бухгалтером відповідача, скріплених печаткою відповідача, та по накладних, які засвідчені підписом уповноваженої особи відповідача на отримання товару і печаткою відповідача. Товар прийнятий відповідачем без зауважень та застережень. Товар не повернутий позивачу ( доказів зворотнього відповідач суду не надав, а матеріали справи таких доказів не містять).

Докази , що підтверджують виконання відповідачем зобов»язань щодо повної оплати вартості отриманого від позивача товару і відновлення тим самим порушених вимог позивача (кредитора), - на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься , зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Слід зазначити і те, що згідно Наказу Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р №99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»(із наступними змінами та доповненнями) , сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи , грошові документи і цінні папери ( надалі-цінності) відпускаються покупцем або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Даною Інструкцією передбачено, що довіреність на одержання цінностей видається тільки тим особам, що працюють на даному підприємстві

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1999 р №88 із наступними змінами та доповненнями), первинні документи -це письмові свідоцтва , що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл ( підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов»язаної з відпустом (витрачанням), придбанням товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Згідно з ч.4 ст.538 ЦК України , якщо зустрічне виконання обов»язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов»язку, друга сторона повинна виконати свій обов»язок.

Як вже зазначалось вище в рішенні, здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника покупця підтверджується довіреністю, оформленою у встановленому законом порядку. Товар вважається переданий і прийнятий покупцем за кількістю , згідно з підписаними сторонами видатковими накладними на товар уповноваженими покупцем особами, доказом чого повинна бути довіреність, або допускається завіряння підпису уповноваженої на отримання товару особи покупця на видатковій накладній печаткою покупця, що вбачається у даному випадку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що по накладній №621 від 29.08.2011 року позивач поставив неякісний товар, чим порушив умови договору, оскільки : товар по накладній прийнятий відповідачем без застережень на суму 4740,00 грн.(накладна підписана уповноваженою на отримання товару особою відповідача і завірена гербовою печаткою відповідача ). Доказів відмови відповідача від отримання товару , у зв»язку із його неналежною якістю, доказів повернення отриманого по накладній товару позивачу, доказів заміни товару, - відповідач суду не надав. Відповідач не подав до справи належних та допустимих доказів , які б підтверджували обставини , наведені відповідачем у листі вих.№2106-1 від 21.01.2012 р . Крім того, відповідач не скористався своїми процесуальними правами , згідно ст.22 ГПК, на подання зустрічного позову у справі, а як сам стверджує -оплачує отриманий від позивача товар

Слід також зазначити, що посилання відповідача на отримання неякісного товару по накладній №621 від 29.08.2011 р на суму 4 740,00 грн, не пояснює причин неоплати решти вартості отриманого товару.

В судовому засіданні 05.07.2012 року представником відповідача подано до справи два платіжних доручення ( платіжне доручення №33619283 від 04.07.12 р на суму 1000,00 грн та №33619286 від 05.07.2012 р на суму 3920,00 грн), в підтвердження часткового погашення боргу. Зазначені платежі не враховані позивачем у Заяві від 02.07.2012 року про зменшення позовних вимог. Відповідно , за зазначеною заявою до стягнення з відповідача підлягає основний борг в сумі 5740,00 грн. основного боргу.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір №04-01/10 від 26.01.2010 року є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

Ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п. 7.1 договору, із врахуванням положень п.4 ст.231 ГК України, п.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в сумі 457,83 грн, відповідно до розрахунку позивача. Відповідач вимогу позивача про стягнення пені не заперечив, зауважень, розбіжностей щодо проведеного розрахунку пені не висловив. Із заявами до суду не звертався.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 690,45 грн. Відповідач вимогу позивача про стягнення 3% річних не заперечив, зауважень, розбіжностей щодо проведених позивачем розрахунків 3% річних не висловив.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За Заявою від 02.07.12 р про зменшення позовних вимог до стягнення підлягає : 5740,00 грн. основного боргу, 457,83 грн. пені, 690,45 грн, - 3% річних.

Щодо витрат на оплату послуг адвоката суд зазначає наступне.

Зазначені витрати включаються до судових витрат, оскільки відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов»язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, плати послуг перекладача , адвоката та інших витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру»встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об»єднанням чи адвокатом. З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2011 р між ТзОВ «Юридична фірма «Легаліс» ( виконавець) та ТзОВ «Орда»(замовник) укладено договір №6/11, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання надати замовнику правові, юридичні , а також необхідні замовнику інформаційно-консультаційні послуги та допомогу в обсягах і порядку, визначених у цьому договорі. Замовник зобов»язується прийняти запропоноване виконавцем виконання та оплатити надані йому послуги. Відповідно до п.5.2 -цей договір може бути доповнено або змінено лише за письмовою угодою сторін, яка, після підписання уповноваженими представниками сторін, становить невід»ємну частину цього договору. 15.05.2012 року між ТзОВ «Юридична фірма «Легаліс»(виконавець) та ТзОВ «Орда»(замовник) укладено Додаткову угоду №1 до договору №6/11 від 17.05.2011 р.

Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди, з метою забезпечення реалізації права замовника на правову допомогу та належне судове представництво інтересів замовника у господарському суді Львівської області під час провадження у справі №5015/1826/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орда»до Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Артгос-пласт»про стягнення коштів, на виконання п.1.2 Договору №6/11 від 17.05.2011 р, сторони домовилися, що виконавець забезпечить надання послуг адвоката Білинського-Гродзь Юрія Михайловича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №926 від 12.05.2012 р ) з правової допомоги і представництва інтересів замовника у господарському суді Львівської області під час провадження по справі №5015/1826/12.

Відповідно до п.1.2 Додаткової угоди №1 вартість послуг адвоката по правовій допомозі і представництву інтересів замовника у господарському суді Львівської області під час провадження по справі №5015/1826/12 становить 3000,00 грн і сплачується замовником шляхом перерахування належної до сплати суми на рахунок виконавця протягом 5 (п»яти) днів після підписання цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п.1.3 -замовник зобов»язується видати довіреність на представництво його інтересів і ведення справи №5015/1826/12 в господарському суді Львівської області, а також надати усі необхідні документи для виконання своїх професійних обов»язків адвокатом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально або об»єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об»єднання.

Адвокат Білинський-Гродзь Ю.М. представляв інтереси замовника -позивача, та надавав адвокатські послуги у справі через ТзОВ «Юридична фірма «Легаліс».

Платіжним дорученням №224 від 22.05.2012 року позивач сплатив ТзОВ «Юридична фірма «Легаліс 3000,00 грн. за представництво і ведення справи в господарському суді Львівської області.

Проте, суд вважає, що зазначена сума з оплати послуг адвоката -3000 грн., є явно завищеною, оскільки становить 20,3% від ціни позову; перевищує суму сплаченого в доход держбюджету України судового збору майже на 1390 грн. При цьому, суд зазначає наступне.

Формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно ст. 33 Правил адвокатської етики, серед факторів, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, є ціна позову. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження, вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, тривалість розгляду і складність справи тощо.

Таким чином, беручи до уваги ціну позову та рівень складності спору, суд вважає, що розумною платою за послуги адвоката в даному випадку є 1500,00 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1609,50 грн. повністю суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України , суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги за Заявою від 02.07.2012 року про зменшення позовних вимог, задоволити частково.

2.Стягнути з Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Артгос-Пласт»( 81500, м.Городок Львівської області, вул..Заводська,4, код ЄДРПОУ 30714984) на користь Товароиства з обмеженою відповідальністю «Орда» (79067, м.Львів, вул..Тракт Глинянський, 163/50, код ЄДРПОУ 36462226) 5740,00 грн. основного боргу, 457,83 грн. пені, 690,45 грн, - 3% річних, 1609,50 грн. судового збору, 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

3. Наказ видати відповідно до ст.1165 ГПК України.

4. В решті вимог за заявою -відмовити позивачу.

В засіданні 05.07.12 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено 11.07.12 р.

Суддя Кітаєва С.Б.