Постанова

від 05.11.2012 по справі 27/204пд/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2012 р. справа №27/204пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від позивачів: не з'явились;

від відповідача: Заїкін О.В. -керівник, Заїкіна А.В. по дов.;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Людмила», с. Розквіт Станично-Луганського району Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2011р. (повний текст від 30.11.2011р.) у справі №27/204пд/2011 (суддя Лазненко Л.Л.)

за позовом Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, та Луганської міської ради, м. Луганськ

до Селянського (фермерського) господарства «Людмила», с. Розквіт Станично-Луганського району Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, Виконавчий комітет Луганської міської ради, м. Луганськ, та Луганська міська рада, м. Луганськ, звернулись до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Селянського (фермерського) господарства «Людмила», с. Розквіт Станично-Луганського району Луганської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.05.2000р., реєстрація від 24.05.2000р. №3244, який укладено з Селянським (фермерським) господарством «Людмила», відносно земельної ділянки площею 0,2692га, терміном на 49 років за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва, 113а, а саме: викладення абзацу 1 п.2.1 розділу «ІІ. Плата за землю»в новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3. Річна орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у орендодавця, або уповноваженого ним органу; в п. 6.4 розділу «VI. Інші умови»- абзацу 3 в новій редакції «У разі невнесення орендної плати в термін, визначений цим договором, орендар повинен сплатити пеню в розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу»; в п. 6.1 розділу «VI. Інші умови»- зміну слів «Управління земельними ресурсами Луганської міської ради» на слова «Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, або інший орган, уповноважений Луганською міською радою».

Рішенням від 29.11.2011р. господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши такий висновок тим, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази законодавчої зміни граничного розміру орендної плати за спірну земельну ділянку, а також докази направлення відповідачу відповідної пропозиції про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, однак відсутність відповіді чи заперечення на таку пропозицію, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2011р. у справі №27/204пд/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції було невірно застосовано законодавство, яке на час прийняття рішення вже не є чинним, а також необґрунтовано взято за основу судову практику, оскільки рішення судів України не є джерелом права, тому посилання на них та використання для обґрунтування законності доказів, на думку заявника, є неприпустимим.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що всупереч встановленим ст. 632 ЦК України нормам, спірним договором оренди земельної ділянки не передбачена можливість зміни орендної плати за землю. Також, за твердженням скаржника, позивачами не доведено істотних порушень умов договору відповідачем, тому застосування до спірних правовідносин ст. 651 ЦК України вважає безпідставним.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідач був неналежним чином повідомлений про розгляд в суді даної справи, оскільки поштова кореспонденція направлялась судом не за наявною в матеріалах справи поштовою адресою С(Ф)Г «Людмила»- м. Луганськ, кв. Мирний, 14/56, а за адресою - с. Розквіт Станично-Луганського району Луганської області. Крім того, за твердженням скаржника, суд першої інстанції безпідставно не скористався наданим йому ст. 77 ГПК України правом відкласти розгляд справи у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі вважають викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивачів та третьої особи не скористались наданим їм правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалами про порушення провадження у справі та відкладення судового засідання явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради №652/9 від 18.12.1996р. Селянському (фермерському) господарству «Людмила»було дозволено проектування збірного модуля розміром 9х27м із приміщенням для охорони території по вул. Руднєва, 113а, а також надано йому у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,2692га для будівництва збірного модуля розміром 9х27м із приміщенням для охорони території по вул. Руднєва, 113а, визначено орендну плату за землю у розмірі земельного податку.

На підставі вказаного рішення, 04.05.2000р. між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (Орендодавцем) та Селянським (фермерським) господарством «Людмила»(орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація №3244 від 24.05.2000р.), за умовами якого орендодавець за плату передав в оренду, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,2692га, розташовану в місті Луганську, вул. Руднєва, 113а, строком на 49 років для будівництва збірного модуля з приміщенням для охорони та розміщення будівель і споруд.

Згідно п. 2.1 договору, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1 та вноситься орендарем згідно ч.3 ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2000 рік»щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця: ГОРФО 254293000165 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, ід.код 02311909, код платежу 13050200.

За перший рік дії цього договору орендна плата сплачується за період з моменту державної реєстрації договору до 1 січня наступного року. Розмір орендної плати розраховується орендарем самостійно. У разі зміни земельного податку, ціни земельної ділянки, пропорційно змінюється і розмір орендної плати, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря, або робить оголошення в місцевих засобах масової інформації.

Орендна плата за кожний наступний рік сплачується орендарем з урахуванням індексу інфляції за попередній рік, згідно з діючим законодавством.

Відповідно до п. 4.1 договору, він набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення і державної реєстрації у встановленому діючим законодавством України порядку, та діє до строку, вказаному в п. 1.2 договору.

Зміна договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди, спори вирішуються у судовому порядку (п. 4.2). Орендодавець має право вимагати від орендаря внесення змін та доповнень до цього договору при зміні чинного законодавства (п.3.1).

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання цього договору орендар повинен сплатити:

- за дострокову відмову орендаря від укладеного договору -штраф у розмірі орендної плати за 6 місяців;

- за невиконання вимог п.п. 3.4, 6.2 цього договору -штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за несвоєчасне внесення орендної плати на строк не більш ніж на 30 днів -штраф у розмірі 5% від суми річної орендної плати, а за кожні подальші 30 днів прострочення розмір штрафу збільшується на 10% від суми річної орендної плати;

- за самовільне зайняття земельної ділянки, не передбаченої цим договором, орендар сплачує штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф зараховується на розрахунковий рахунок Управління земельними ресурсами Луганської міської ради: 2600230101312 в Дирекції АК УСБ, МФО 304018, ід.код 25059968.

В подальшому, у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 від 27.05.2011р. про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську. Вказаним рішенням було визначено, зокрема, що при внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно Додатку до вказаного рішення Луганської міської ради, договірний коефіцієнт для земельних ділянок, що використовуються під розміщення паливно-роздавальних, автозаправних станцій, пунктів, комплексів, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів та газу, встановлено у розмірі 4,5, казино, інших об'єктів грального бізнесу -12, нотаріальних контор та інших об'єктів у сфері права та (або) бухгалтерського обліку -4,5, банків та об'єктів у сфері кредитування -4,5, об'єктів у сфері мобільного зв'язку -4,5, ринків -5, супермаркетів, гіпермаркетів та об'єктів торгівлі, які є нерухомим майном, що розміщуються на земельній ділянці площею більш 1000кв.м. -3,5, інших об'єктів -3.

Враховуючи викладене, 29.08.2011р. Луганський міський голова звернувся до С(Ф)Г «Людмила» з пропозицією №01/03-13/5266/0/2-11 про внесення відповідних змін до договору оренди землі від 04.05.2000р., державна реєстрація від 24.05.2000р. за №3244, що викладені в проекті договору про внесення змін, який було додано до вказаного листа.

На підтвердження направлення вказаної пропозиції та договору про внесення змін на адресу відповідача до матеріалів справи доданий список від 29.08.2011р. згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (бандеролей, карток) Луганської міської ради, поштова квитанція та докази повторного надсилання кореспонденції на адресу ФГ «Людмила»07.09.2011р. (згідно копії поштового повернення №04397476, зазначений лист було отримано відповідачем 13.09.2011р.).

Однак, у зв'язку з неотриманням у встановлений строк відповіді орендаря на вищевказану пропозицію, позивачі звернулись до господарського суду Луганської області з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

Згідно п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Луганська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12, яким встановлено, що, зокрема, при внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно Додатку до вказаного рішення Луганської міської ради, договірний коефіцієнт для земельних ділянок, що використовуються під розміщення паливно-роздавальних, автозаправних станцій, пунктів, комплексів, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів та газу, встановлено у розмірі 4,5, казино, інших об'єктів грального бізнесу -12, нотаріальних контор та інших об'єктів у сфері права та (або) бухгалтерського обліку -4,5, банків та об'єктів у сфері кредитування -4,5, об'єктів у сфері мобільного зв'язку -4,5, ринків -5, супермаркетів, гіпермаркетів та об'єктів торгівлі, які є нерухомим майном, що розміщуються на земельній ділянці площею більш 1000кв.м. -3,5, інших об'єктів -3.

З матеріалів справи вбачається, що дане рішення було оприлюднене у міській газеті «Жизнь Луганска»від 01.06.2011р. №23 (1095).

Таким чином, за висновком судової колегії, абзац 1 п.2.1 укладеного між сторонами договору оренди землі не відповідає вимогам Податкового кодексу України та вказаним нормативно-правовим актам Луганської міської ради в частині визначення розміру річної орендної плати.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили можливість зміни його умов за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору, сторони погодили можливість його вирішення у судовому порядку. Згідно п. 3.1 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря внесення змін та доповнень до цього договору при зміні чинного законодавства.

Згідно матеріалів справи, Луганська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді чи погодження на неї відповідачем надано не було.

Матеріалами справи спростовується твердження скаржника про неотримання такої пропозиції позивача, оскільки рекомендоване повідомлення (повторне) про вручення поштового відправлення №04397476 містить відмітку про вручення кореспонденції уповноваженому представнику останнього 13.09.2011р.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги про внесення змін до абзацу 1 п.2.1 розділу «ІІ. Плата за землю»шляхом викладення його в новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3. Річна орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у орендодавця, або уповноваженого ним органу»- обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині зміни абзацу 3 п. 6.4 договору, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Умовами договору (п. 6.4) передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати на строк не більше ніж на 30 днів у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми річної орендної плати, а за кожні подальші 30 днів прострочення розмір штрафу збільшується на 10% від суми річної орендної плати.

Проте, з 01.01.2011р. вступив у силу Податковий кодекс України, умовами якого (п.п.129.1.1 ст. 129) передбачений такий вид відповідальності як пеня, що нараховується після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Пунктом 5 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Тобто, чинним законодавством передбачений інший вид відповідальності за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати за землю, ніж передбачено умовами спірного договору, тому судова колегія вважає позовні вимоги в частині внесення змін у абзац 3 пункту 6.4 розділу «VI. Інші умови»договору шляхом викладення його в новій редакції «У разі невнесення орендної плати в термін, визначений цим договором, орендар повинен сплатити пеню в розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу»- обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 6.1 договору передбачено, що контроль за виконанням цього договору здійснює Управління земельними ресурсами Луганської міської ради. Однак, в матеріалах справи наявні докази того, що вказаний орган рішенням Луганської міської ради від 26.02.2007р. №13/19 було ліквідовано, відповідно до рішення Луганської міської ради №13/10 від 26.02.2007р. було створено Управління нерухомим майном Луганської міської ради, яке веде розрахунки за користування земельними ділянками та справляє плату за землю. В подальшому на підставі рішення Луганської міської ради №1/11 від 11.11.2010р. Управління нерухомим майном Луганської міської ради було перейменовано в Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів. За вказаних обставин, вимога позивачів про внесення змін до п. 6.1 договору шляхом зміни слів «Управління земельними ресурсами Луганської міської ради» на слова «Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, або інший орган, уповноважений Луганською міською радою»є також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, оскільки з наявного в матеріалах справи рішення Луганської міської ради №9/12 від 27.05.2011р. вбачається про затвердження коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, за наявності в договорі оренди землі приписів про можливість перегляду його умов, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Посилання заявника апеляційної скарги на неправильне застосування судом першої інстанції при вирішенні даного спору приписів чинного законодавства судова колегія до уваги не приймає за необґрунтованістю. Що стосується тверджень скаржника про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись з позовною заявою до суду, позивачами адресою відповідача визначено 93625, Луганська обл., Станично-Луганський район, с-ще Розквіт.

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої станом на час розгляду справи в суді першої інстанції (25.11.2011р.) адресою Селянського (фермерського) господарства «Людмила» визначено Луганська обл., Станично-Луганський район, селище Розквіт.

В силу ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(зі змінами та доповненнями), Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Вищевикладене спростовує твердження скаржника про те, що дійсною адресою відповідача є 91015, м. Луганськ, кв. Мирний, 14 -фактичне місце проживання директора С(Ф)Г «Людмила»Заїкіна О.В.

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, згідно до роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз`яснень президії Вищого арбітражного суду України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві».

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі була направлена на вказану у позовній заяві адресу відповідача, та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №09979864 була отримана представником останнього 03.11.2011р. Той факт, що конверт з поштовим відправленням, в якому містився текст рішення господарського суду від 29.11.2011р. у справі №27/204пд/2011, повернувся до суду з відміткою «в/не проживает», не спростовує факту того, що місцевим судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, відповідач мав можливість, але не скористався своїм правом як відповідача надати пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

За таких обставин судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про хід розгляду справи № 27/204пд/2011.

Щодо доводів скаржника про порушення господарським судом норм процесуального права, зокрема ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік обставин не є вичерпним. При цьому, необхідною умовою для відкладення розгляду справи є існування саме тих обставин, які перешкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторін, встановлених ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду по розгляду даної справи, отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм ст. 77 ГПК України є безпідставними.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2011р. у справі №27/204пд/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2011р. (повний текст від 30.11.2011р.) у справі №27/204пд/2011 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Людмила», с. Розквіт Станично-Луганського району Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2011р. (повний текст від 30.11.2011р.) у справі №27/204пд/2011- залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників -8

1-у справу

2-позивачам

2-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС