Рішення

від 01.11.2012 по справі 18/1755/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2012 р. Справа №18/1755/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", вул. Кременецька 38, м. Луцьк, 43010

до Приватного підприємства "Кремавто-плюс", вул. Крупська, 46, м. Кременчук, 39600

про стягнення 101 479,30 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Єгорова М.В., довір. № 2 від 01.11.12 р., Мастюха М.В., довір. № 1 від 01.11.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з Приватного підприємства "Кремавто-плюс" 101 479,30 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № С 14400 від 14.10.2011 р., з яких: 86 000,00 грн. основного боргу, 3 353,79 грн. пені, 4 300,00 грн. штрафу, 7 825,51 грн. - 35% річних.

Позивач подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника та повідомив суд про сплату відповідачем добровільно основного боргу в розмірі 86 000,00 грн.

Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти стягнення штрафу заперечує, вказує, що за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню.

Крім того, зазначає про неправомірність одночасного стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Також, відповідач вказує на невірне визначення позивачем дати прострочення виконання грошового зобов'язання та допущення в зв'язку з цим помилок під час розрахунку пені та 35% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № С14400 від 14 жовтня 2011р.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) через АЗС з використанням смарт - карт паливно-мастильні матеріали (далі ПММ), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити вартість ПММ на умовах договору. Поставка ПММ здійснюється частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до умов Договору в період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. було передано, а відповідачем було прийнято 3 партії паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 105 955,03 грн., що були частково оплачені на суму 19 955,03 грн.

Таким чином, відповідач отримав, але не оплатив наступні партії ПММ на загальну суму (105 955,03 грн. - 19 955,03 грн.) 86 000,00 грн.:

партія від 30.04.2012 року згідно з видатковою накладною № 21705 на суму 42 758,74 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 30 квітня 2012 року. Дана партія була оплачена частково на суму 19 955,03 грн., не сплачено 22 803,71 грн.;

партія від 31.05.2012 року згідно з видатковою накладною № 26079 на суму 7 543,80 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 31 травня 2012 року. Дана партія була повністю неоплачена;

партія від 30.06.2012 року згідно з видатковою накладною № 35806 на суму 55 652,49 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 30 червня 2012 року. Дана партія була повністю неоплачена.

Відповідно до умов Договору, а саме п. 3.1. Продавець зобов'язується передавати покупцю ПММ частинами на умовах EXW франко-термінали АЗС (ІНКОТЕРМС редакція 2000 року) шляхом вибірки Покупцем (довіреній особі Покупця) ПММ на АЗС.

Згідно з п. 3.7. договору накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей формується Продавцем один раз на місяць - останнім числом місяця. При цьому, по факту передачі ПММ Продавцем за відповідний період надається Покупцю для підписання акт приймання-передачі та видаткова накладна. Акт приймання-передачі підтверджує факт передачі ПММ у власність Покупця за відповідний період.

Відповідно до п. 4.4. Договору оплата Покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється періодично протягом 7 календарних днів з моменту фактичного отримання Покупцем ПММ на АЗС.

За розрахунком, здійсненим позивачем, прострочення оплати по нижчевказаним видатковим накладним наступає з:

партія від 31.12.2011 року згідно з видатковою накладною № 46354 на суму 36769,75 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 31 грудня 2011 року, що була не оплачена на суму 24 162,47 грн. - прострочення з 08.01.2012р .;

партія від 30.04.2012 року згідно з видатковою накладною № 21705 на суму 42 758,74 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 30 квітня 2012 року, що була не оплачена на суму 22 803,71 грн. - прострочення з 08.04.2012р .;

партія від 31.05.2012 року згідно з видатковою накладною № 26079 на суму 7 543,80 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 31 травня 2012 року, що була не оплачена на суму 7 543,80 грн. - прострочення з 08.05.2012р.;

партія від 30.06.2012 року згідно з видатковою накладною № 35806 на суму 55 652,49 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за період з 01 по 30 червня 2012 року, що була не оплачена на суму 55 652,49 грн. - прострочення з 08.06.2012р. ;

На підтвердження розміру заборгованості, позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків за 2 квартал 2012р., підписаний відповідачем. Сальдо розрахунків станом на 30.06.2012 року було на користь позивача на суму 98 196,29 грн.

В подальшому, як зазначає позивач, відповідачем було здійснено 4 платежі на загальну суму 12 196,29 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за отримане та неоплачене пальне складала 86 000,00 грн.

Після порушення провадження у справі та до 26.10.2012 р. відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 86 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Сплата основного боргу в розмірі 86 000,00 грн., стягнення якого є предметом позову, яка була здійснена відповідачем після подання позову, є підставою для припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів чинного законодавства, зокрема, ст. 692 Цивільного кодексу України, не оплатив отриманий товар у встановлені у договорі строки.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також: сплатити штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У позовній заяві позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 9.2. Договору Покупець зобов'язується сплатити на користь продавця неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно з доданим розрахунком позивачем за період з 08.04.2012р. по 23.08.2012р. було нараховано пеню в розмірі 3 353,79 грн.

Суд не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування пені, виходячи з наступного:

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач здійснював поставку ПММ партіями, а саме: 30.04.2012 року, 31.05.2012 року, 30.06.2012 року.

Відповідно до п. 4.4. Договору, оплата Покупцем вартості відпущених (поставлених) паливно-мастильних матеріалів здійснюється протягом 7 днів календарних днів з моменту фактичного отримання Покупцем ПММ на АЗС.

Таким чином, ПП "КремАвто-плюс" повинен був оплатити вартість поставлених ПММ протягом 7 календарних днів з дня отримання ПММ.

Оскільки, Відповідач, отримав зазначені ПММ 30.04.2012 року, 31.05.2012 року, 30.06.2012 року, що вбачається зі змісту позовної заяви так і зі змісту накладних № 21705 від 30.04.2012 р., № 26079 від 31.05.2012 р., від 30.06.2012, то прострочення виконання грошового зобов'язання починається щодо кожної із партій відповідно 08.05.2012 року щодо партії, поставленої за видатковою накладною № 21705 від 30.04.2012 року, 08.06.2012 року щодо партії, яка поставлена за видатковою накладною № 26079 від 31.05.2012 року, 08.07.2012 року щодо партії, яка поставлена за видатковою накладною № 35806 від 30.06.2012 року.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення. Такими документами, зокрема, є видаткова накладна, що входить до кола доказів про передачу товару однією стороною іншій.

Із доданих до матеріалів справи актів приймання передачі ПММ (а. с. 24-26) не вбачається отримання товару відповідачем в інший термін, ніж зазначено у видаткових накладних (а. с. 27-29).

З розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви вбачається, що ним були помилково здійснені розрахунки штрафних санкцій починаючи відповідно з 08.04.2012 року, 08.05.2012 року, 08.06.2012 року, що призвело до збільшення кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання та неправильного розрахунку сум штрафних санкцій.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня по поставці партії товару, здійсненій 30.04.2012 р. за період з 08.05.2012 р. по 23.08.2012 р. в сумі 999,99 грн.; по поставці партії товару, здійсненій 31.05.2012 р. за період з 08.06.2012 р. по 23.08.2012 р. в сумі 243,97 грн.; по поставці партії товару, здійсненій 30.06.2012 р. за період з 08.07.2012 р. по 23.08.2012 р. в сумі 1 049,18 грн.

Всього 2 293,14 грн. пені.

Крім того, згідно з п. 9.2. Договору у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Покупець зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості. Враховуючи, що відповідачем було прострочено оплату партій пального по кожній з видатковій накладній понад 30 календарних днів, позивачем було нараховано додатково штраф в розмірі 4 300,00 грн. (а. с. 17).

Суд задовольняє позов в частині стягнення штрафу в сумі 4 300,00 грн.

Заперечення відповідача проти стягнення штрафу судом відхиляється, оскільки відповідно до ст. 549 та 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стягнення штрафу передбачено п. 9.2 договору, який був підписаний відповідачем без зауважень та застережень.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (вказаної правової позиції дотримується Верховний суд України в Постановах №06/5026/1052/2011 від 27.04.2012 р., № 20/246-08 від 09.04.2012 р.).

Також , на підставі ст. 625 ЦК України та п. 9.3. Договору, позивачем було нараховано відповідачу, 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення за період з 08.04.2012р. по 23.08.2012р. в розмірі 7 825,51 грн.

Суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги, виходячи з наступного:

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто, стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів, який і було визначено сторонами у пункті 9.3 договору купівлі-продажу в розмірі 35% річних.

Проте, як досліджено судом за своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У свою чергу пунктом 9.2 договору купівлі-продажу сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення Покупцем розрахунків.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одна й те саме правопорушення (вказаної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 12.12.2011 р. по справі № 07/238-10).

За таких обставин вимога про стягнення 35% річних за користування грошовими коштами не підлягає задоволенню.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 86000,00 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кремавто-Плюс" (вул. Першотравнева, 14, кв. 1, м. Кременчук, Автозаводський район, Полтавська область, 39614, ідентифікаційний номер 34397606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, Волинська обл., 43010, ідентифікаційний код 37425075) - 2293,14 грн. пені, 4300,00 грн. штрафу, 1851,88 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено: 06.11.2012 р.