Рішення

від 01.11.2012 по справі 5023/4167/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.Справа № 5023/4167/12 вх. № 4167/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Бобришевої Н.М., довіреність б/н від 01.10.2012 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі - Харків", м. Харків

до Приватного підприємства "Інтерпро", м. Харків

про стягнення 53899,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалбі - Харків", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Інтерпро", м. Харків, 47551,33 грн. заборгованості, 1043,51 грн. 3% річних, 5304,76 грн. пені та 1077,99 грн. судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договорів купівлі - продажу № 85/11 від 01.01.2011 р. та № 14/12 від 01.01.2012 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 жовтня 2012 року.

27 вересня 2012 року позивач надав правове та документальне обгрунтування позовних вимог.

01 жовтня 2012 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 47551,33 грн. заборгованості, 1043,51 грн. 3% річних, 3605,94 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 09 жовтня 2012 року.

05 жовтня 2012 року позивач у письмових поясненнях зазначив причини відсутності прізвища відповідальної особи на товарна - транспортних накладних, а також зазначив, що претензію було пред"явлено директору відповідача особисто, проте відмітка про вручення даної претензії на екземплярі позивача відсутня.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 01 листопада 2012 року.

29 жовтня 2012 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 47551,33 грн. заборгованості, 1053,11 грн. 3% річних, 3558,21 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Суд, дослідивши уточнення до позовної заяви, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана директором Щерба В.А. Зменшення позовних вимог стосується часткової відмови позивача від позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представники позивача у судовому засіданні 01.11.12 р. підтримував зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалбі - Харків", м. Харків, (позивач) та Приватним підприємством "Інтерпро", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 85/11, у відповідності до умов якого позивач продав, а відповідач, в свою чергу, купив лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни та вироби медичного призначення. Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідач зобов"язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в національній валюті- в гривні та в термін, зазначений в супровідних документах, але не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару. Пунктом 5.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 220820,43 грн., що підтверджується накладними, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками.

У вказаних накладних зазначений договір № 85/11 від 01.01.2011 р., що підтверджує те, що товар поставлявся саме на виконання вказаного договору.

Як було вищезазначено, сторони узгодили строк оплати товару- не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.12.2011 р. заборгованість відповідача складає 50660,25 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печаткою відповідача.

Позивач вказує на те, що у 2012 р. відповідачем було частково сплачено заборгованість за поставлений товар.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 85/11 від 01.01.2011 р. складає 33617,06 грн.

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалбі - Харків", м. Харків, (позивач) та Приватним підприємством "Інтерпро", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 14/12, у відповідності до умов якого позивач продав, а відповідач, в свою чергу, купив лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни та вироби медичного призначення. Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідач зобов"язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в національній валюті - в гривні та в термін, зазначений в супровідних документах, але не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару. Пунктом 5.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р.

Позивач згідно вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 13934,27 грн., що підтверджується накладними, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками.

У вказаних накладних зазначений договір № 14/12 від 01.01.2012 р., що свідчить про те, що товар поставлявся саме на виконання вказаного договору.

Сторони узгодили строк оплати товару - не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте за нього не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 14/12 від 01.01.2012 р. складає 13934,27 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 47551,33 грн. за договорами № 85/11 від 01.01.2011 р. та № 14/12 від 01.01.2012 р. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі - 47551,33 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заборгованість з 3% річних за договором № 85/11 від 01.01.2011 р. складає 828,28 грн. та за договором № 14/12 від 01.01.2012 р .- 224,83 грн.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1053,11 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2 договору № 85/11 від 01.01.2011 р. та пунктом 3.3 договору № 14/12 від 01.01.2012 р. передбачено, що у випадку порушення терміну платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

За договором № 85/11 від 01.01.2011 р. пеня складає 2534,96 грн. та за договором № 14/12 від 01.01.2012 р .- 1023,25 грн.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 3558,21 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаними договорами, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2012 р. було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

У зв`язку з тим, що судом, в процесі розгляду справи, було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а позивачем щодо зазначеної заяви несплачений судовий збір, то суд зазначає, що судовий збір буде стягнуто з позивача, про, що буде зазначено в рішенні суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтерпро" (61036, м. Харків, вул. Матросова, 20, код 33481141, р/р № 2600006162434 в ПАТКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі - Харків" (61115, м. Харків, пр-т Косіора, 122-А, код 33676381, р/р № 2600800021251 в ХФ "Укрексімбанку", МФО 351618) 47551,33 грн. заборгованості, 1053,11 грн. 3% річних, 3558,21 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі - Харків", м. Харків(61115, м. Харків, пр-т Косіора, 122-А, код 33676381, р/р № 2600800021251 в ХФ "Укрексімбанку", МФО 351618) користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.11.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.