Рішення

від 29.10.2012 по справі 12/5025/922/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 12/5025/922/12

Господарський суд Хмельницької області у складі: Суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали

за позовом Фермерського господарства „Андріївка" м. Кам'янець-Подільський

до Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці

про визнання недійсною угоди від 22.05.2012р. про дострокове розірвання договору оренди землі №56 від 04.06.2008р.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з`явився

Суть спору:

Фермерське господарство „Андріївка" м. Кам'янець-Подільський звернулось із позовом до Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці про визнання недійсною угоди від 22.05.2012р. про дострокове розірвання договору оренди землі №56 від 04.06.2008р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою господарського суду Хмельницької області від 12.07.2012р. фермерське господарство „Андріївка" с.Андріївка, Чемеровецького району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Герасименко І.І.

Зазначає, що наказом ліквідатора від 12.07.2012р. голова ФГ „Андріївка" Волосецький В.А. звільнений з роботи. Посилаючись на довідку управління Держкомзему у Чемеровецькому районі від 25.04.2012 р. № 717-06-4/802, вказує, що станом на 25.04.2012р. за ФГ „Андріївка" згідно договорів оренди на території Андріївської сільської ради рахувалися земельні частки (паї) по державних актах на площу 20,2144 га, та землі резервного фонду площею 79,0 га.

Управлінням Держкомзему у Чемеровецькому районі видана довідка від 17.07.2012р. № 717-06-4/1347 про те, що станом на 17.07.2012р. за ФГ „Андріївка" на території Чемеровецького району право власності та право постійного користування земельними ділянками не зареєстровано.

Позивач вважає, що оскільки директор Волосецький В.А. після порушення справи про банкрутство ФГ „Андріївка" і без згоди розпорядника майна, уклав угоду про відчуження земельної ділянки, а саме, угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №56 від 04 червня 2008р., зареєстровану у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії ЦДЗК 09.06.2008 року №04087630004, дана угода має бути визнана судом недійсною з тієї підстави, що Волосецький В.А. в період процедури банкрутства, укладаючи угоду без згоди розпорядника майна, вийшов за межі своєї цивільної дієздатності, так як суд вжив заходів стосовно забезпечення вимог кредиторів і ухвалою господарського суду від 26.03.2012р. було заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) укладати угоди, вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

Таким чином, на момент укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №56 від 04 червня 2008 року, Волосецький В.А., не мав права укладати угоду про відчуження земельної ділянки вартістю 16223,1 грн., що перевищує 1% балансової вартості активів боржника, що передбачено п.13 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де вказано, що керівник боржника виключно за погодженням з розпорядником майна може укладати угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Позивач вказує, що органи управління позивача, які мали право розпоряджатися активами фермерського господарства, не схвалили цієї угоди і розпорядник майна не надавав згоди на укладання цієї угоди дії.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що 29.03.2012р. до Чемеровецької РДА звернувся голова ФГ „Андріївка" із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки №56 від 04 червня 2008р. На підставі поданої заяви та керуючись Законом України „Про місцеві державні адміністрації", Законом України „Про оренду землі" та Земельним Кодексом України, враховуючи пропозиції управління Держкомзему у Чемеровецькому районі головою РДА було видане розпорядження про припинення права користування земельною ділянкою. Відповідно до розпорядження голови адміністрації 22.05.2012 року між адміністрацією та ФГ „Андріївка" було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №56 від 04.06.2008р. та зареєстровано в управлінні Держкомзему у Чемеровецькому районі 24.05.2012 року за № 682520004001790.

Відділам адміністрації та управлінню Держкомзему у Чемеровецькому районі не було відомо про порушення справи про банкрутство ФГ „Андріївка". На даний час земельна ділянка площею 13,9671га включена до земель запасу Андріївської сільської ради.

Крім того, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активами, що підлягають зарахуванню на баланс підприємства, вважаються ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємства - це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Необоротні активи призначені для тривалого використання в процесі фінансово-господарської діяльності. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, а також незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. N 242, встановлено, що нематеріальним активом визнається немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, і адміністративних цілях чи надання у користування (оренду) іншим особам, що, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому і його вартість може бути достовірно визначена.

Визнання об'єкта нематеріальним активом здійснюється на підставі оформленого первинного документа, що містить його найменування, характеристику (опис), порядок і строк його корисного використання, первісну вартість, дату придбання, підписи осіб, що прийняли об'єкт нематеріального активу, які повинні перевірити обгрунтованість оприбуткування нематеріального активу, тобто, наявність документів (довідок), що описують сам об'єкт нематеріального активу або порядок його використання (письмовий опис з формулами, кресленнями, схемами, зразками тощо).

При ідентифікації об'єктів нематеріальних активів комісія підприємства, до складу якої повинні входити компетентні фахівці з питань інтелектуальної власності, перевіряє наявність та чинність документів, які є підставою для оприбуткування об'єкта нематеріального активу, документів, які засвідчують правомірне набуття права авторства, права власності, права на використання об'єкта нематеріального активу, а саме: патентів - для винаходів, корисних моделей, промислових зразків; свідоцтв - для комерційних найменувань, торговельних марок, об'єктів авторського права, компонування інтегральних мікросхем; дипломів - для наукових відкриттів; ліцензій (ліцензійних договорів, авторських договорів); договорів про передачу права власності на об'єкт нематеріального активу; виписок з відповідних державних реєстрів, які підтверджують права на об'єкт нематеріального активу; актів приймання-передачі прав на об'єкти нематеріального активу; інші документи, які пов'язані з ідентифікацією прав на об'єкти нематеріального активу.

Комісією підприємства на підставі обгрунтованих розрахунків приймається рішення щодо відповідності придбаних активів критеріям, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 для зарахування (оприбуткування) їх до складу нематеріальних активів, ідо зазначається в Акті введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 р. N 732.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням і доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Крім того, у судовому засіданні представником відповідача повідомлено, що на даний час за розпорядженням голови РДА надано дозвіл громадянам України на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

4 червня 2008 року між Чемеровецькою РДА (Орендодавець) та ФГ „Андріївка" (Орендар) укладено договір №56 згідно п.1 якого Орендодавець на підставі розпорядження голови Чемеровецької РДА від 8 квітня 2008 року № 178/2008-р надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївка Андріївської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка площею 13,9671 га., в тому числі рілля - 13,9671га. (п. 2 договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплений їх печатками та зареєстрований у Чемеровецькому відділі Хмельницької регіональної філії Ц ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 9 червня 2008 року за № 04087630004.

Земельна ділянка передана орендодавцем орендарю відповідно до акту прийому-передачі, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

26 березня 2012 року господарським судом Хмельницької області, у справі №2/5025/345/12 винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ФГ „Андріївка" (с. Андріївна Чемеровецького району), код 34222612 (позивач у даній справі), якою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

29 березня 2012 року головою ФГ „Андріївка" Волосецьким В.А. направлено на адресу Чемеровецької РДА заяву про припинення дії договору № 56 від 4 червня 2008 року про оренду землі площею 13,9671 га. з 29 березня 2012 року.

Згідно довідки Управління Держкомзему у Чемеровецькому районі від 25 квітня 2012 року № 717 -06 -4/802, станом на 25 квітня 2012 року за ФГ „Андріївка", згідно договорів оренди на території Андріївської сільської ради рахуються земельні частки по державних актах 10 договорів на площу 20, 2144 га. та землі резервного фонду 1 договір на площу 79 га.

16 травня 2012 року Головою Чемеровецької РДА видано розпорядження №271/2012-р. „Про припинення права користування земельною ділянкою", яким постановлено припинити право користування земельною ділянкою загальною площею 13,9671га. фермерському господарству „Андріївка", яка знаходиться за межами с.Андріївка Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області. Юридичному сектору апарату адміністрації доручено підготувати угоду про розірвання договору оренди землі від 4 червня 2008р. №56 відповідно до чинного земельного законодавства. Земельну ділянку площею 13,9671га включено до земель запасу сільської ради з подальшим використанням за цільовим призначенням.

22 травня 2012 року між Чемеровецькою РДА та ФГ „Андріївка", в особі голови Волосецького В.А. укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №56, згідно якої Орендар та Орендодавець прийшли до згоди розірвати договір оренди земельної ділянки № 56 від 4 червня 2008р., зареєстрованого у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії ЦДЗК 9 червня 2008р. №04087630004. Зазначена угода підписана повноважними представниками сторін, скріплена їх печатками та зареєстрована в управлінні Держкомзему у Чемеровецькому районі 24 травня 2012року за №682520004001790.

25 травня 2012 року орендар повернув, а орендодавець прийняв земельну ділянку площею 13,9671га., яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївка Чемеровецького району, про що складено відповідний акт.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2012р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом фермерського господарства „Андріївка" с.Андріївка Чемеровецького району, за нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2012р. постановлено ввести процедуру розпорядження майном фермерського господарства „Андріївка" і розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Герасименко Ірину Іванівну (ліцензія серія АГ №594865, видана Державним департаментом з питань банкрутства 13.10.2011р., адреса : м.Кам'янець-Подільський, вул.Огієнка буд.39/2, кв.23).

12 липня 2012 року постановою Господарського суду Хмельницької області у справі № 2/5025/345/12 ФГ „Андріївка" визнано банкрутом (код 34222612), припинено процедуру розпорядження майном ФГ „Андріївка"; відкрито ліквідаційну процедуру до 12 січня 2013р., ліквідатором ФГ „Андріївка" призначено арбітражного керуючого Герасименко І.І.; підприємницьку діяльність банкрута завершено; з 12 липня 2012р. припинено повноваження керівника банкрута щодо управління підприємством та розпорядження його майном.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що спірна угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме керівник фермерського господарства діяв поза межами своїх повноважень, оскільки на момент укладення угоди він був позбавлений права розпоряджатися майном, вартість якого перевищує 1% балансової вартості активів боржника. В подальшому дана угода не була погоджена органами управління позивача (розпорядником майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За ч. 1, 2 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242.

Так, в абзаці 4 пункту 4 даного Положення визначено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Пунктом 5 Положення передбачено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за визначеними групами, однією з яких є права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Відповідно до п. 6 Положення, придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Листом Міністерства фінансів України від 05.02.2008 р. № 31-34000-10-16/2862 передбачено, що придбаний або отриманий нематеріальний актив зараховується до складу активів балансу, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Відповідно до п.5 зазначеного Положення та враховуючи наведене, вартість права користування земельною ділянкою складається з урахуванням витрат на оформлення меж орендованої земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що на даний час надати відомості стосовно можливих витрат позивача на придбання права користування земельної ділянки не має можливості, у зв'язку з тим, що попереднім керівником позивача не передано розпоряднику майна первинні бухгалтерські документи, які могли б підтвердити чи спростувати даний факт. Відповідачем було проведено інвентаризацію немайнових активів від 18.07.2012 року, зараховано до балансу нематеріальні активи (право на користування земельними ділянками) та визначено їх справедливу вартість згідно п. 13 Положення.

Так, згідно п. 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242 первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п.11 цього Положення.

Оскільки п.13 Положення передбачена можливість визначення первісної вартості нематеріальних активів за справедливою вартістю лише які безоплатно отриманні, то отримання в оренду земельної ділянку за користування якою необхідно сплачувати орендну плату, на думку суду не є безоплатно отриманим активом. А тому неправомірним є визначення вартості права користування земельною ділянкою за справедливою вартістю. Судом також враховується, що питання визначення справедливої вартості права оренди землі законодавчо врегульовано, зокрема ЗУ „ Про оцінку земель", Постанова КМ України від 11 жовтня 2002 р. N 1531 „Про експертну грошову оцінку земельних ділянок", що позивачем дотримано не було.

Згідно ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів суду балансову вартість права користування землею, безпідставними є твердження позивача щодо незаконності дій директора Волосецького В.А. з приводу підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди.

Судом також звертається увага на те, що п.13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановленні обмеження керівника боржника саме щодо розпорядження майном боржника. В силу ст. 319 ЦК України лише власник майна володіє правомочностями з приводу володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Як з'ясовано судом в ході судового розгляду справи, позивач не володів правами власника щодо земельної ділянки площею 13,9671га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївка Андріївської сільської ради, а тому і не міг їх порушити.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У позові Фермерського господарства „Андріївка" м. Кам'янець-Подільський до Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці про визнання недійсною угоди від 22.05.2012р. про дострокове розірвання договору оренди землі №56 від 04.06.2008р. відмовити.

Повний текст рішення складено 05.11.2012р.

Суддя В.О. Шпак \

Відцрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу - м. Кам'янець-Подідьський, вул. Огієнка, буд.39/2, кв.23- рекомендованим:

3 - відповідачу - смт. Чемерівці, вул. Центральна, 28 -рекомендованим.