Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а/0570/14123/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14123/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі Швидуновій Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмежененою відповідальністю «Хвиля-Д» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 2 620,84 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Раков О.М., довіреність № 14888/09 від 09.10.2012р.

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвиля-Д» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 2 620,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» своєчасно не сплатив страхові внески до пенсійного фонду, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму у розмірі 2 620,84 грн., яка підтверджується даними особового рахунку відповідача та визначена у розрахунку суми боргу.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хвиля-Д» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 23413756) та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька як платник внесків до Пенсійного фонду України за № 05-15-04-5695.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пп. 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачених до Пенсійного фонду України за період до 1 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. № 400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - «Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно зі ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. ст. 17 Закону № 1058-IV чинної до 01.01.2011 року страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32,3 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що за лютий, березень, квітень, травень та червень 2006 року відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті в сумі 2 923,70 грн.

При цьому, загальна сума боргу відповідача складала 3 288,79 грн., з яких відповідачем було частково сплачено суму 667,95 грн., у зв'язку з чим загальна сума боргу складає 2620,84 грн., що підтверджується даними особового рахунку відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-2-1/02-23 від 29.05.2012 року про сплату боргу розмірі 2 620,84 грн.

Разом з тим, вказана вимога була повернута на адресу позивача з відміткою пошти «з закінченням терміну зберігання».

При цьому, суд відмічає, що вказана вимога була надіслана управлінням пенсійного фонду на юридичну адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 83015, м. Донецьк, проспект Б. Хмельницького, 108.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі зокрема містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності, ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правова форма, місцезнаходження юридичної особи.

Згідно до статті 19 цього Закону юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

При цьому, місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію, установчих документах, які видають державні органи юридичній особі, та документах, які видають органи державної податкової служби (свідоцтва, довідки, патенти тощо).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що якщо юридична особа, яка зареєстрована за однією адресою відомості про яку містяться в ЄДР, а офіс/виробництво розташовані за іншою адресою, така юридична особа повинна забезпечити достовірні дані про своє місцезнаходження у ЄДР та внести до ЄДР місцезнаходження, яке відповідає місцю розташування офісу.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 15 ст. 106 Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що сума заборгованості зі сплати страхових внесків станом на час розгляд справи відповідачем у добровільному порядку повністю сплачена не була, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженої відповідальності «Хвиля-Д» на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька суми заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 2 620,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 128, 158 - 164, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмежененою відповідальністю «Хвиля-Д» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 2 620,84 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвиля-Д» (83050, м. Донецьк, проспект Б. Хмельницького, 108, код ЄДРПОУ 23413756) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (83015, м. Донецьк, проспект Миру, 10, р/р 256033012000 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 2 620 (дві тисячі шістсот двадцять) гривень 84 копійки.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті, проголошена її вступна та резолютивна частини 05 листопада 2012 року.

Повний текст постанови складено та підписано 06 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.