Постанова

від 25.10.2012 по справі 7559/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 жовтня 2012 р. № 2-а- 7559/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання -Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Шинкарчука А.В.,

представник відповідача - Дубрової К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "БУДРЕМКОМПЛЕКС" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будремкомплекс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000130153 від 23.04.2012 р. та № 0003340153 від 17.09.2012 р.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2012 року здійснено заміну первинного позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будремкомплекс»на належного - Приватне підприємство «Будремкомплекс».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. На підставі акту Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 06.04.2012 року за №359/15-212/33899418 про результати проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Будремкомплекс»по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за період січень-жовтень 2011 року винесене податкове повідомлення-рішення за № 0000130153 від 23.04.2012 р. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в зазначеному акті перевірки, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства На думку позивача, формування ПП «Будремкомплекс»податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-монтажінвест»підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарської операції. Доказів нікчемності спірних правочинів складений податковий органом акт перевірки не містить. Крім того, позивач вказав, що оскаржив податкове-повідомлення рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. в адміністративному порядку до ДПС у Харківській області. За наслідками розгляду скарги ПП «Будремкомплекс»сума грошового зобов'язання була зменшена та винесене податкове повідомлення рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р., яке на думку позивача, також підлягає скасуванню, як незаконне та необґрунтоване.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 06.04.2012 року за №359/15-212/33899418 про результати проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Будремкомплекс» та винесене на підставі зазначеного акту податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. Зазначив, що ПП «Будремкомплекс»зайво включило до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за перевіряємий період в розмірі 394905,29 грн. Крім того, зазначив, що за результатами адміністративного оскарження позивачем спірного акту податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. було скасовано в частині штрафних санкцій на суму 53503 грн. На зменшену суму штрафних санкцій Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. Як зазначає представник відповідача, податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. вважається дійсним в частині грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 394905,29 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. -в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 45223,25 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регуюють спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що, позивач, приватне підприємство «Будремкомплекс», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи - код 33899418, місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Шаумяна, буд. 14, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1 а.с. 78-79). Відповідно до копії довідки про взяття на облік платника податків від 23.12.2005 р. № 587 ПП «Будремкомплекс» перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (т. 1 а.с. 80) та зареєстровано як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 29891605 -т. 1 а.с. 77). Підприємство станом на час розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що Основ`янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби є правонаступником Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі Постанови КМУ р. № 981 від 21.09.2011 року.

Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Будремкомплекс»щодо взаємовідносин з ТОВ «Промбуд-монтажінвест», (код ЄДРПОУ - 36987611) за період січень -жовтень 2011 р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 06.04.2012 р. № 359/15-312/33899418 (т.1 а.с. 21-41).

Згідно висновків акту перевірки ПП «Будремкомплекс»порушило ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів між ПП «Будремкомплекс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.4 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість всього в розмірі 394905,29 грн., у тому числі: за січень 2011 року -19930,81 грн., за лютий 2011 року -28203,94 грн., за березень 2011 року -30666,83 грн., за квітень 2011 року -29584,34 грн., за травень 2011 року -50554,98 грн., за червень 2011 року - 55074,68 грн., за липень 2011 року - 23394,84 грн., за серпень 2011 року -59808,51 грн., за вересень 2011 року -57655,43 грн., за жовтень 2011 року -40030,93 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за червень-жовтень 2011 року у розмірі 394905,29 грн.

При цьому, суб'єкт владних повноважень керувався висновками актів перевірок діяльності ТОВ «Промбуд-монтажінвест»складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №708/23-03-05/36987611 від 19.04.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.», №896/23-03-05/36987611 від 05.05.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.», №1475/23-03-05/36987611 від 30.06.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р.», №12/23-03-05/36987611 від 13.09.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за період - червень 2011р.», №62/23-02-09/36987611 від 07.10.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за період - липень 2011р.», №84/23-02-09/36987611 від 20.10.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за період - серпень 2011р.», №249/23-02-09/36987611 від 13.12.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за вересень - жовтень 2011р.», на підставі яких в ході перевірок податковим органом виявлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Промбуд-монтажінвест»за період січень-жовтень 2011 року.

Інших підстав суб'єктом владних повноважень для прийняття спірного рішення не визначено.

На підставі акту перевірки № 359/15-312/33899418 від 06.04.2012 р. Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 493 631,25 грн. (основний платіж - 394 905,00 грн., штрафні санкції -98726,25 грн.) (т. 1 а.с. 7).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби у Харківській області із скаргою про перегляд цього рішення. За наслідками розгляду скарги Державною податковою службою у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 3064/10/10.2-17 від 21.06.2012 р., відповідно до якого податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. було скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) у розмірі 53503,00 грн., в іншій частині вказане рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.

Крім того, судом встановлено, що 17.09.2012 р. Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС за наслідками розгляду скарги Державною податковою службою у Харківській області про часткове задоволення скарги позивача, було винесено податкове повідомлення-рішення №0003340153 про «збільшення» суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 45 223,25 грн. (основний платіж -0,00 грн., штрафні санкції -45223,25 грн.) (т. 8 а.с. 158).

Таким чином, фактичною підставою для винесення спірних рішень відповідача був визначений в акті № 359/15-312/33899418 від 06.04.2012 р. висновок суб'єкта владних повноважень про заниження податку на додану вартість за травень-жовтень 2011 року у розмірі 394 905,29 грн. в межах нікчемних правочинів за господарськими операціями, які реально не відбулись.

Перевіряючи висновки акту перевірки ПП «Будремкомплекс»та прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення -рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного .

Як вбачається з акту перевірки позивача, останній у період січень-жовтень 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

Між позивачем, ПП «Будремкомплекс»(замовник) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(підрядник) був укладений договір підряду № 4 від 05.01.2011 р. (т. 1 а.с. 81-83) та додаткові угоди до даного договору (т. 1 а.с. 84-89), відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт на об'єктах, розташованих за адресами: м. Харків, пр. Фрунзе, 3 та м. Харків, вул. Іскринська, 37.

Отже, предметом даного договору є виконання ремонтно-будівельних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про основи містобудування»підлягає ліцензуванню.

На вимогу суду позивачем надано до матеріалів справи копію ліцензії, згідно якої ТОВ «Промбуд-монтажінвест»має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (т. 8 а.с. 118).

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007р. за №13960), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242) видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень - органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

Відповідачем не надано доказів незаконності отримання ТОВ «Промбуд-монтажінвест»ліцензії на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва та фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи були надані копії проектно-кошторисної документації, а саме: договірна ціна, локальний кошторис, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти на витрачені при виконанні робіт матеріали.

На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Промбуд-монтажінвест»податкові накладні № 119 від 31.01.2011 р., № 120 від 31.01.2011 р., № 54 від 22.02.2011 р., № 66 від 25.02.2011 р., № 67 від 25.02.2011 р., № 61 від 18.03.2011 р.; 120 ВІД 25.03.2011 Р., № 121 від 25.03.2011 р., № 108 від 22.04.2012 р., № 109 від 22.04.2011 р., № 117 від 26.04.2011 р., № 119 від 26.04.2011 р., № 186 від 29.04.2011 р., № 177 від 30.05.2011 р., № 118 від 24.05.2011 р., № 177 від 24.05.2011 р., № 116 від 24.05.2011 р., № 115 від 24.05.2011 р., № 101 від 23.05.2011 р., № 179 від 30.05.2011 р., № 87 від 10.06.2011 р., № 88 від 10.06.2011 р., № 242 від 27.06.2011 р., № 230 від 24.06.2011 р., № 167 від 20.06.2011 р., № 166 від 20.06.2011 р., № 89 від 10.06.2011 р., № 267 від 29.06.2011 р., № 171 від 22.07.2011 р, № 197 від 25.07.2011 р., № 196 від 25.07.2011 р., № 376 від 19.08.2011 р., № 487 від 25.08.2011 р., № 524 від 26.08.2011 р., № 523 від 26.08.2011 р., № 570 від 29.08.2011 р., № 571 від 29.08.2011 р., № 572 від 29.08.2011 р., № 28 від 05.09.2011 р., № 30 від 05.09.2011 р., № 143 від 16.09.2011 р., № 243 від 23.09.2011 р., № 245 від 23.09.2011 р,. № 276 від 26.09.2011 р., № 349 від 29.09.2011 р., № 350 від 29.09.2011 р., № 126 від 18.10.2011 р., № 140 від 19.10.2011 р., № 141 від 19.10.2011 р., № 200 від 24.10.2011 р., № 285 від 28.10.2011 р.

Замовлені позивачем у ТОВ «Промбуд-монтажінвест»роботи за вказаним вище договором, були попередньо замовлені позивачу АТ «Харківській підшипниковий завод», відповідно до Договору № 1 від 04.01.2011 р. (т. 2 а.с. 172-173); ТОВ фірма «Троїцькі ворота»відповідно до Договору підряду № 05/07/11-1 від 05.07.2011 р. (т. 4 а.с. 72-75) та Договору підряду № 06/07/11-1 від 06.07.2011 р. ( т. 4 а.с. 86-89),; ПАТ «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш»відповідно до Договору підряду № 9 від 08.07.2011 р. (т. 4 а.с. 40-42), Договору підряду № 9/1 від 08.07.2011 р. (т. 4 а.с. 18-20), Договір підряду № 7 від 03.11.2010 р. (т. 3 а.с. 203-205). Між замовниками об'єктів будівництва та позивачем складені акти виконаних робіт та отримані податкові накладні.

На підтвердження придбання позивачем у постачальників матеріалів, які були використані ТОВ «Промбуд-монтажінвест»при виконанні робіт, позивачем надано до суду копії накладних на відпуск матеріалів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, відповідно до яких дані матеріали відвантажувались за адресами розташування вищезазначених об'єктів будівництва.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), пунктом 2.1 якого визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд зазначає, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо складання первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості, які визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

З долучених до матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів судом встановлений факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами господарських операцій.

Пункт 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачає ведення обліку доходів і витрат, інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, на підставі первинних бухгалтерських та фінансових документів.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтвердженні податковими накладними або оформлені із порушенням вимог або не підтверджені митними деклараціями.

Пункт 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, передбачає, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платників податку у порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Суд зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Також, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. У разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків -в даному випадку ПП «Будремкомплекс»права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Оскільки ПП «Будремкомплекс»були отримані податкові накладні від ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(яке є платником податку на додану вартість), які за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства України та засвідчують факт отримання ПП «Будремкомплекс»товарів, повністю сплачені кошти за ці товари, придбані товари використано у власній господарській діяльності підприємства, суд доходить висновку, що ПП «Будремкомплекс»правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 394905,29 грн. за період січень-жовтень 2011 року.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договору підряду, укладеного між ПП «Будремкомплекс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін або що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Суд дійшов висновку, що даний договір підряду не суперечить актам цивільного та господарського законодавства України, відповідає дійсним намірам сторін щодо реального здійснення господарських операцій. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підряду та субпідряду підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ПП «Будремкомплекс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»угод, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р., винесеного за результатами адміністративного оскарження на підставі рішення ДПС у Харківській області, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 р. № 0000130153. За наслідками розгляду скарги Державною податковою службою у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 3064/10/10.2-17 від 21.06.2012 р., відповідно до якого податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. було скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) у розмірі 53503,00 грн., в іншій частині вказане рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.

Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС у зв'язку зі зменшенням позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) у розмірі 53503,00 грн. було винесено та вручено під розписку посадовій особі позивача податкове повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р.

Зі змісту даного податкового повідомлення-рішення вбачається, що відповідно до виявлених порушень Податкового кодексу України позивачу «збільшено»(тобто прописане зазначене слово) суму грошового зобов'язання, проте за рішенням Державної податкової служби у Харківській області про результати розгляду скарги №3064/10/10.2-17 від 21.06.2012 р. позивачу фактично було зменшено суму нарахованого грошового зобов'язання на суму 53503,00 грн., що представником відповідача не заперечувалось. Належних пояснень в обґрунтування зазначеного суду не надано.

Відповідно до положень підпункту 60.1.3 пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.4. статті 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до пп. 5.1.2 п. 5.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, надалі -Порядок № 985) податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 5.3. зазначеного Порядку передбачено, що у випадку, визначеному підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, керуючись зазначеними нормами чинного законодавства, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. скасоване та суму грошового зобов'язання позивача зменшено, внаслідок чого винесене податкове повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р., то податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. є відкликаним з моменту отримання позивачем податкового повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р.

Отже, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. в силу п. 60.4. статті 60 Податкового кодексу України є відкликаним, тобто таким, що втратило юридичну силу, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Крім того, зі змісту податкового повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. вбачається, що воно було прийнято відповідачем згідно п.п. 54.3 ст. 54 та ст. 123 Податкового кодексу України на підставі висновків акту перевірки від 06.04.2012 р. №359/182/33899418.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що у зазначеному податковому повідомленні-рішенні допущено технічну помилку в номері акту перевірки, вірним слід вважати акт перевірки № 359/15-312/33899418.

Також, суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. винесене під час судового оскарження платником податків першого податкового повідомлення-рішення, за яким судове рішення прийнято не було. Належних пояснень в обґрунтування зазначеного суду не надано.

Відповідно до ч. 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що податковим повідомленням-рішенням № 0003340153 від 17.09.2012 р. позивачу фактично було зменшено суму нарахованого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.4. Порядку № 985, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Проте, як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. сума податкового зобов'язання за основним платежем складає 0,00 грн., а сума штрафних фінансових санкцій визначена у розмірі 45223,25 грн.

Згідно п. 2.3. Порядку № 985 податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом (2755-17), а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно положень ст. 123 Податкового кодексу України розмір штрафу який застосовується до платника податку вираховується від суми визначеного податкового зобов'язання контролюючим органом.

На підставі приписів податкового законодавства, суд критично ставиться до пояснень відповідача, що за результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000130153 від 23.04.2012 р. вважається дійсним в частині грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 394 905,00 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. -в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 45 223,25 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003340153 від 17.09.2012 р. вимогам чинного податкового законодавства.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0003340153 від 17.09.2012 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОМПЛЕКС" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0003340153 від 17.09.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОМПЛЕКС" (юридична адреса: вул. Шаумяна, буд. 14, м. Харків, 61109, код: 33899418) витрати по сплаті судового збору в сумі 452,23 (чотириста п'ятдесят дві грн. 23 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2012 року.

Суддя К.О. Севастьяненко