Постанова

від 01.11.2012 по справі 2а-11515/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2012 року 08:33 № 2а-11515/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алвіта» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання дій по призначенню та проведенню перевірки протиправними за участі представників:

від позивача: Осмоловський Д.Ю.

від відповідача: Шило М.Ю.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвіта»(надалі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (надалі -відповідач) з наступними позовними вимогами, а саме:

1) Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС по призначенню проведенню невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвіта»(код ЄДРПОУ 32667088) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на доану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за травень, жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень 2005 року, яка оформлена Актом №25/15-6/32667088 від 12.06.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 25.09.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для привального вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в адміністративному позові та додаткових письмових поясненнях, що надавались під час розгляду справи.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що дії посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірки та складання акту перевірки є цілком правомірними та такими, що вчинені у відповідності до ст. 78 Податкового кодексу України, а тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу та направлення на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Алвіта», згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, в період з 11.06.2012 по 12.06.2012 Державної податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за травень, жовтень, листопад, грудень 2004, січень 2005.

За наслідками проведеного контрольного заходу контролюючим органом складено акт перевірки від 12.06.2012 №25/15-6/326670088, згідно якого в ході перевірки посадовими особами відповідача виявлено порушення позивачем вимог п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання за травень 2012 в сумі 1 313 231грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо призначення та проведення вказаного контрольного заходу, які і є предметом оскарження в даній адміністративній справі, позивач посилається на те, що в даному випадку перевірка законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість ТОВ «Алвіта»була проведена 03.06.2005, за результатами якої було складено акт № 58/23-57-32667088, а результатами перевірки порушень не встановлено.

Тобто, на думку позивача, проведення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС повторної перевірки ТОВ «Алвіта»з тих самих питань на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України є протиправним.

Крім того, ТОВ «Алвіта»звертає увагу суду на те, що відповідачем було направлено на адресу позивача повідомлення № 166/10/15-6 від 08 червня 2012 року про початок документальної позапланової невиїзної перевірки 11 червня 2012 року, з вимогою забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів. Позивач зазначає, що 08 червня 2012 року припадало на п'ятницю, відповідно 11 червня 2012 року був понеділок, отже у зв'язку з вихідними днями, фізично засобами поштового зв'язку неможливо було доставити повідомлення № 166/10/15-6 від 08 червня 2012 року на адресу ТОВ «Алвіта».

Вказаний факт, на думку заявника, свідчить про те, що органом владних повноважень здійснено заходи, які заздалегідь унеможливлюють своєчасне реагування платника податків на письмове повідомлення про початок перевірки, що свідчить про протиправність дій та невиконання вимог передбачених ст. 79 Податкового кодексу. Аналогічним чином ДПІ було направлено повідомлення про запрошення № 179/10/15-6 від 11 червня 2012 року, яким платника податків ТОВ «Алвіта»було запрошено для підписання акту перевірки на 12 червня 2012 року.

Як на одну з підстав, за якими позовні вимоги підлягають задоволенню, позивач посилається на те, що відповідач в акті № 25/15-6/32667088 від 12.06.2012 року робить висновки щодо наявності у позивача товарних запасів, по яких ТОВ «Алвіта»начебто повинно було нарахувати умовний продаж у травні 2012 року. Втім, на думку позивача, зазначене твердження органу владних повноважень в акті перевірки є протиправним та таким, що містить внесення завідомо неправдивої інформації до офіційного документу, оскільки в акті перевірки № 58/23-57-32667088 від 03.06.2005 року чітко визначено, що продукцію придбання якої відбувалось протягом 2004 - 2005 було експортовано за кордон держави в результаті чого нараховувався ПДВ за нульовою ставкою.

Підсумовуючи власну правову позицію, ТОВ «Алвіта»посилається на положення пункту 102.1 ПК України, в той же час незважаючи на неодноразові звернення суду з приводу того, що предметом розгляду даної справи є не податкове повідомлення -рішення за наслідками проведеного контрольного заходу, а виключно дії по призначенню та проведенню перевірки.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як вже зазначалось, предметом розгляду даної справи є дії ДПІ по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Алвіта».

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, відповідно до п. 79.1 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Як вбачається з матеріалів справи, перевірку здійснено за наявності обставини, що передбачена пп. 78.1.8 ст. 78 ПК України, а саме: документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, в даному випадку - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Слід зазначити, що позивачем не спростовується факт подання ТОВ «Алвіта» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва податкових декларацій з ПДВ за травень 2004 року (вх. від 15.06.2004 №166341) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1 682 727 гривень, за жовтень 2004 року (вх. від 13.12.2004 №418168) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 208 563 гривень, за листопад 2004 року (вх. від 16.12.2004 №424821) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 661 753 гривень, за грудень 2004 року (вх. від 20.01.2005 №498864) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 186 643 гривень, за січень 2005 року (вх. від 16.02.2005 №12388) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 158 602 гривень.

В той же час, на думку позивача, сукупність обставин, що вже були досліджені в рамках контрольного заходу, за наслідками якого складено акт перевірки № 58/23-57-32667088 від 03.06.2005, виключає можливість його перевірки по тим самим обставинам, а такі дії посадових осіб є достатнім доказом обґрунтованості позовних вимог.

Втім, в даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Правовий аналіз вказаних норм дає змогу прийти до висновку, що позапланова невиїзна перевірка може бути проведена за умови дотримання наступних обставин:

1) наявність рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом;

2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

3) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем, на виконання вищевказаних положень ПК України, рішенням начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Мальцевої В.В., оформленого Наказом від 11.06.2012 №112 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки від 11.06.2012 №112 направлений на адресу позивача (м. Київ, вул. Грушевського 28/2) рекомендованим листом із повідомленням (№0101110290293) та отриманий позивачем 14.02.2012.

Також Повідомленням №166/10/156 від 08.06.2012, що направлене ТОВ «Алвіта»08.06.2012 (№0101110821884) до позивача було доведено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у приміщенні ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, за адресою м. Київ, вул. Лєскова, 2, к.216 буде проводитися документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Алвіта»(код за ЄДРПОУ 32667088) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Суд неодноразово звертав увагу позивача на те, що обрання способу захисту порушеного права у формі визнання протиправними дій по призначенню та проведенню перевірки за умови фактично проведеного контрольного захисту є неналежним способом захисту порушеного права, втім представник позивача наполягав саме на задоволенні визначених адміністративним позовом вимог.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідно до п. 79.2 ст.79 ПК України виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, а доводи позивача з приводу того, що органом владних повноважень здійснено заходи, які заздалегідь унеможливлюють своєчасне реагування платника податків на письмове повідомлення про початок перевірки, що свідчить про протиправність дій та невиконання вимог передбачених ст. 79 Податкового кодексу, спростовуються положеннями п. 79.3 ПК України, за якими присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Підсумовуючи власну правову позицію суд відзначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально -правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Згідно з абз.1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до змісту п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі -Порядок оформлення результатів перевірок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зважаючи на викладене під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б в сукупності підтверджували той факт, що спірні дії посадових осіб ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС щодо призначення то проведення перевіркивпливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків ТОВ «Алвіта», а також встановлених законом умов їх реалізації, а іншого позивачем не обґрунтовано та не доведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність фактів порушень прав або законних інтересів ТОВ «Алвіта», внаслідок вчинення посадовими особами ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС дій щодо призначення та проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 12.06.2012 №25/15-6/32667088.

Крім того, суд приходить до висновків, що станом на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки, оскільки перевірку, призначену вказаним наказом, вже проведено, а за її наслідками складено відповідний акт про результати такої перевірки. Отже, дії по призначенню перевірки, що знайшли своє відображення у відповідному Наказі, що вичерпав свою дію станом на час розгляду даної справи -жодним чином не порушують прав та інтересів позивача.

Крім того, як вже зазначалось, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що право позивача не може бути відновлено шляхом визнання дій протиправними, а тому суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Алвіта», в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.