Постанова

від 01.11.2012 по справі 2а-12642/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-12642/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  01 листопада 2012 року                      № 2а-12642/12/2670              Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок» про  стягнення податкової  заборгованості ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва ДПС (надалі –позивач), з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.10.2012, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»(надалі –відповідач) про стягнення податкової  заборгованості в розмірі 270 085,56 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-12642/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 11.10.2012, яке в подальшому було відкладено на 18.10.2012 у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю зібрання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на положення ч.6 ст.128 КАС України та відсутності потреби заслуховувати свідків чи експертів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»має податкову заборгованість перед бюджетом, яка виникла в результаті неповної та несвоєчасної сплати відповідачем самостійно визначеної суми податкового зобов'язання з плати за землю, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57  Податкового кодексу України. Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»було подано до Державної податкової інспекції  у Дніпровському районі міста  Києва податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 2228 від 31.01.2011, якою визначено податкове зобов'язання з плати за землю за 2011 рік у загальній сумі 810 256, 68 грн., в тому числі 67 521,39 грн. за кожен календарний місяць. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України  встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно із пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.   Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Згідно із статтею 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Пунктом 286.2 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Як зазначає позивач, на момент розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто–Чок»не було сплачено у встановлені законодавством строки суму податкового зобов'язання з плати за землю за період з вересня по грудень 2011 року самостійно обчислену у податковій декларації № 2228 від 31.01.2011р. з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Отже, загальна сума заборгованості відповідача складає 270 085,56 грн. (67 521,39*4 міс. 2011 року (вересень, жовтень, листопад, грудень 2011р.)). Оцінивши докази, які є у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини по суті спору, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1)          чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)          чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Пунктами 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що у випадку збільшення суми боргу після надсилання платнику податків податкової вимоги, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку. На виконання вимог зазначених вимог п. 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, позивачем було направлено податкову вимогу № 30 від 10.01.2011 року, яка була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0209405793209. У відповідності до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Пунктом 41.5  статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Згідно з підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що борг відповідача з плати за землю перед Державним бюджетом України за період з вересня по грудень 2011 року в розмірі 270 085,56 грн. є узгодженим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 270 085,56 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1)          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити повністю. 2)          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»(код ЄДРПОУ 21674441, адреса: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 40-А) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 270 085 (двісті сімдесят тисяч вісімдесят п'ять) грн. 56 коп. Стягувач: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 24-Б) Суддя                                                                                                    П.О. Григорович           Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.