Рішення

від 22.06.2006 по справі 31/130-06-3953

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/130-06-3953

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2006 р.Справа  № 31/130-06-3953

За позовом ТОВ "ГУР"

до відповідача Одеське виробниче хіміко - фармацевтичне підприємство "Біостимулятор" в

формі ТОВ

про стягнення заборгованості  1 452 грн. 50 коп.

Суддя Господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

Представники:

В засіданні приймали участь:

Від позивача:       Амелін О.М., Кічук І.Г. - по довіреності;

Від відповідача:   не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості 4952,5грн.

 З відзиву на позов № 08-1267 від 02.06.2006 року убачається, що відповідач позов в частині пені не визнає оскільки вважає, що пеня позивачем розрахована з порушенням законодавства.

    Представники позивача позов підтримали.

                                                       Матеріалами справи встановлено:

       13.12.2005 року сторони уклали договір № Г/004-С відповідно до умов якого позивач

продає відповідачуцукор - пісок на умовах за ціною і кількістю згідно специфікацій на кожну

партію. Оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати на протязі 2-х банківських днів з дати отримання рахунку - фактури. В разі прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від ціни неоплаченого товара за кожен день просрочення платежу.

   Згідно специфікації № 6 від 26.01.2006 року до указаного договору, позивач продає відповідачу цукор - пісок в кількості 1 тона, ціною 3 500 грн.

     Позивач передав відповідачу обумовлений договором товар, що підтверджено накладною № G - 00000019 від 26.01.2006 року та довіреностю № ЯКШ 616995 від 26.01.2006 року.

    26.01.2006 року позивач передав відповідачу рахунок - факктуру № G - 00000018 від 26.01.2006 року на указаний товар. Факт передачі рахунку - фактури 26.01.2006 рокуяка підписаена обома сторонами.

    Відповідач з позивачем своєчасно не розхувався і день звернення позивача до суду і порушення провадження у справі відповідач мав перед позивачем прострочену заборгованість на суму 3 500 грн.

      Під час розгляду справи, а саме 28.04.2006 року відповідач сплатив позивачу 3 500 грн. в погашення основної заборгованості по договору.

      З цієї підстави ухвалою від 22.06.2006 року провадження у справі в частині 3 500 грн. припинено за відсутністю предмета спору.

    На розгляді господарського суду залишилася позовна вимога про стягнення пені яку позивач нарахував відповідачу в зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі п. 6.2 договору за ставкою 0,5% за 83 дня в сумі 1 452 грн. 50 коп.

      Перевіривши розрахунок пені суд встановив його помилковість.

    Правильною є пеня розрахована в сумі 151 грн. 21 коп. за 83 дня з 31.01.2006 року по 23.04.2006 року.

        При цьому суд виходив: з приписів Розділу % ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ.

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ, стаття 232 ГК України якою встановлено, що штрафні санкції нараховуються за пів року, статті 223 ГК України якою встановлено застосування строків позовної давності встановлених ЦК України якщо інші строки не встановлені ГК України, облікових ставок НБУ в подвійному розмірі, терміну та строку прострочення викрнання грошового зобов'язання, переривання перебігу строкус позовної давності, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'яззань".

     Господарський суд  відхиляє лист відповідача № 22-116 від 26.01.2006 року щодо зміни порядку оплати, оскільки позивач письмово на цей лист відповідачу не повідомив, що свідчить про відхилення позивачем пропозиції відповідача викладеної у листі (ст. 640 ЦК України).

       Відповідно до Господарського Кодексу  України - ст. 193 - суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські забов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністі звичайно ставляться.

     На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

     Витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеної вимоги, при цьому частина держмита та за ІТЗ яка припадає на суму 3500 грн. щодо якої провадження у справі припинено, покладається на відповідача оскільки відповідач добровільно сплатив цю суму позивачу під час розгляду справи і обгрунтованість позовної вимоги в частині цієї суми доведена матеріалами справи.

Керуючись ст. ст.44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з Одеське виробниче хіміко - фармацевтичне підприємство "Біостимулятор" в формі ТОВ код 32093887 (м. Одеса, Хаджибейська дорога, 2) на користь ТОВ "ГУР" код 33915277 (м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 92/94, кв. 10) -151 грн. 21 коп., 75 грн. 19 коп. по держмиту, 86 грн. 99 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову - відмовити.

Покласти на ТОВ "ГУР" судові витрати у справі по держмиту в сумі 26 грн. 81 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 31 грн. 01 коп.

 Рішення набуває законної сили з 04.07.2006 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.