Рішення

від 01.11.2012 по справі 2001/3811/2012

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2001/3811/2012

2/2001/826/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2012 м.Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді -Феленка Ю.А.,

при секретарі -Щербак Л.Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом до відповідача, в якому просить зобов'язати СТОВ «Гусарівське»повернути йому самовільно зайняті земельні ділянки розташовані на території Гусарівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,4213 га (кадастровий номер 6320282400:01:000:0011) та площею 2,7107 га (кадастровий номер 6320282400:01:000:0012), зобов'язати відповідача відновити межові знаки земельних ділянок, стягнути з відповідача на його користь розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття його земельних ділянок в сумі 12617,94 грн., витрати в сумі 1700 грн. сплачені ним по договорам з ТОВ «НВП АБРІС»за встановлення межових знаків та судові витрати сплачені ним при поданні позову.

Як підставу своїх вимог зазначив, що йому на праві приватної власності належать земельні ділянки НОМЕР_1 кадастровий номер 6320282400:01:000:0011 та НОМЕР_2 кадастровий номер 6320282400:01:000:0012, які розташовані на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

На даний час він позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки Відповідач незаконно користується його землею без будь-яких на те законних підстав, т.я. договору оренди земельних ділянок з СТОВ «Гусарівське»він не укладав, домовленості в усній або письмовій формі між ним та відповідачем не було, свого волевиявлення на обробіток земельних ділянок не надавав.

З метою захисту своїх законних прав він вирішив відновити межі належних йому земельних ділянок та уклав договори з ТОВ «НВП АБРІС»на виділення меж належних йому земельних ділянок в натурі, шляхом встановлення межових знаків, але СТОВ «Гусарівське»знищили встановлені межові знаки і продовжують використовувати належні йому земельні ділянки.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що 07.03.2003 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Гусарівське»було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 8,1320 га. на термін - п'ять років. На виконання зазначеного договору відповідач користувався земельними ділянками позивача та сплачував йому орендну плату як у грошовій, так і у натуральній формі. Після закінчення терміну дії договору оренди відповідач продовжував використовувати земельні ділянки позивача та сплачувати за них орендну плату, при цьому приймав заходи щодо укладення нового договору оренди, але позивач на їх листи з пропозиціями не відповідав.

Усі земельні ділянки, передані їх власниками в користування СТОВ «Гусарівське», в тому числі і земельні ділянки позивача, знаходяться у складі єдиного земельного масиву, що використовується СТОВ «Гусарівське»для сільськогосподарського виробництва. Тому для припинення використання товариством земельних ділянок, належних позивачу, вони повинні бути виділені в натурі (на місцевості) зі встановленням їх меж і їх закріплення межовими знаками. Обов'язок по встановленню межових знаків покладається на власника земельної ділянки і відбувається в порядку встановленому законодавством.

Крім того, представники відповідача зазначили, що позивачем не доведено факт фактичного виконання робіт ТОВ «НВП АБРІС»та виділення земельних ділянок в натурі з встановленням межових знаків. Також не доведено факт завдання позивачу матеріальної шкоди. Просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами позивач є власником земельних ділянок розміром 2,7107 га. згідно з державним актом від 12.11.2002 р. серія І-ХР № 032336 (а.с. 10) та розміром 5,4213 га. згідно з державним актом від 12.11.2002 р. серія І-ХР № 032010 (а.с. 11), розташованих на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

07 березня 2003 року між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 50-52).

Разом з тим договір у встановленому законом порядку не був зареєстрований.

Не дивлячись на відсутність реєстрації, обидві сторони фактично виконували умови договору. Відповідач користувався земельними ділянками позивача, сплачував орендну плату, а позивач орендну плату отримував включно за 2011 рік.

Тільки 12.07.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про заборону користуватися його земельними ділянками.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи, що земельна ділянка відповідачем використовувалась з відома та згоди позивача, підстав для стягнення шкоди немає.

Доводи позивача про те, що ТОВ «НВП АБРІС», на виконання договорів № 46 та № 49 від 02.02.2012 р. (а.с. 12, 14) встановила на його земельних ділянках межові знаки спростовуються листом ТОВ «НВП АБРІС»№ 04/0912 від 04.09.2012 р. направленим на адресу СТОВ «Гусарівське»(а.с. 43) про те, що 18.02.2012 року ТОВ «НВП АБРІС»проводив роботи із землеустрою по встановленню (поновленню) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки (паю) на території Гусарівської сільської ради Балаклійського р-ну Харківської області.

Межі земельних ділянок були показані замовнику, але не закріплені на місцевості межовими знаками встановленого зразку, так як їх не надав замовник, та були відсутні суміжні землекористувачі (власники) яких належним чином не попередив замовник (власник).

Крім того, порядок закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками передбачений розділом ІІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 р. (далі Інструкція).

Відповідно до п. 5.1 Інструкції, організацію постачання та обліку межових знаків забезпечує Держкомзем.

Пунктом 5.6 Інструкції передбачено, що відомості про постачання та використання межових знаків підлягають обліку.

Виконавець протягом трьох робочих днів з дня підписання акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання подає до територіального органу Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки копію відповідної документації із землеустрою, на підставі якої встановлені (відновлені) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), для здійснення обліку межових знаків. (п. 5.8 Інструкції)

Відповідно до п. 5.9 Інструкції Територіальний орган Держкомзему протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів, передбачених пунктом 5.8 цієї Інструкції, робить відмітку на поданій копії документації із землеустрою про облік межових знаків і забезпечує її зберігання в Державному фонді документації із землеустрою.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження дотримання порядку та фактичного встановлення межових знаків (акт прийомки -передачі межових знаків встановленого зразка, дані щодо обліку постачання та використання межових знаків, тощо).

За таких обставин, вимоги позивача щодо відновлення межових знаків та стягнення з відповідача витрат у сумі 1700 грн. сплачених по договорам з ТОВ «НВП АБРИС»не підлягають задоволенню, оскільки межові знаки встановлені не були.

Разом з тим, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 318 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 373 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Враховуючи, що відповідач користується спірними земельними ділянками без відповідних правових підстав (договору оренди, зареєстрованому у встановленому законом порядку, тощо), вимога щодо повернення земельних ділянок власнику -позивачу у справі підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Так, згідно довідки Управління Держкомзему у Балаклійському районі Харківської області № 01-15/2211 від 16.10.2012 р. (а.с. 121) загальна вартість спірних земельних ділянок станом на 16.10.2012 р. складає 195872,38 грн.

Таким чином, враховуючи, що загальна ціна позову складає 210190,32 грн. (195872,38+14317,94), а позовні вимоги задоволені на 195872,38 грн. (вартість земельних ділянок), судові витрати судом розподіляються наступним чином: з позивача -143,18 грн., з відповідача -1958,72 грн.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 327,70 грн., тому суд стягує на його користь з відповідача 184 грн. 52 коп. судового збору, та з відповідача на користь держави -1774 грн. 20 коп. Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме з відповідача стягується судовий збір у розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст.ст. 318, 373 ЦКУкраїни, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»повернути земельну ділянку, розташовану на території Гусарівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7107 га, (кадастровий номер 6320282400:01:000:0012), власнику землі ОСОБА_1.

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»повернути земельну ділянку, розташовану на території Гусарівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,4213 га, (кадастровий номер 6320282400:01:000:0011), власнику землі ОСОБА_1.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 184 грн. 52 коп. (сто вісімдесят чотири грн. 52 коп.) сплачений позивачем при поданні позову.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»на користь держави судовий збір в розмірі 1774 грн. 20 коп. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: