Рішення

від 07.11.2012 по справі 5004/1336/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5004/1336/12

за позовом державного підприємства "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Луцьк

до відповідача Стобихівської сільської ради, с. Стобихівка, Камінь - Каширського району Волинської області

про стягнення 14003,00грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Ведмедюк М. П.

за участю представників сторін:

від позивача: Трофимчук А. М., Шляхута Ю. І. - представники (дов. у справі)

від відповідача: Рекачук І. С. - голова сільради,

Суть спору: позивач - державне підприємство "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в позовній заяві просить суд стягнути з Стобихівської сільської ради 14003,00грн. заборгованості з них: 13241,38грн. - основна сума боргу, 634,93грн. пеня, 126,99грн річних.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору № 1753 на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт підприємство виконало передбачені договором роботи в повному обсязі, про що свідчить підписані сторонами накладна № 202 від 24.05.2012 року та акт готовності продукції (послуг) та прийняття виконаних робіт № 1753/990 від 27.06.2012 року, однак замовник (сільська рада) свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт не здійснив.

Представник відповідача Стобихівської сільської ради в засіданні суду позовні вимоги визнав. Несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт пояснив відсутністю фінансуваня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

26 жовтня 2011 року між державним підприємством "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) та Стобихівською сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області (замовник) укладено договір № 1753 на виконання землевпорядних (земелоціночних) робіт (далі - договір), згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання своїми засобами та за рахунок замовника виконати землевпорядні роботи, які включають в себе нормативну грошову оцінку земель села Стобихівка Стобихівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, а також виготовлення проектно-технічної документації цієї оцінки, а замовник зобов'язувався прийняти результат таких робіт і сплатити виконавцеві їх вартість.(п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору загальна вартість робіт за цим договором становить 13241,38грн. Кошти в розмірі 100% від загальної вартості робіт замовник сплачує після завершення робіт зазначених в пункті 1.2 та підписання акта приймання-передачі.(п. 4.3 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги передбачені договором, про що свідчить підписана сторонами накладна № 202 від 24 травня 2012 року(а.с. 15), яка засвідчує прийняття сільською радою проектно-технічної документації з нормативної грошової оцінки, а також акт готовності продукції (послуг) та прийняття виконаних робіт № 1753/990 від 27 червня 2012 року (а.с. 16), згідно якого замовник прийняв виконану роботу від виконавця і в нього відсутні будь-які претензії до якості чи кількості виконаних робіт.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір № 1753 від 26.10.2011р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов послуг, отримання їх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, визнання представником відповідача у судовому засіданні суми заборгованості, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову про стягнення заборгованості в сумі 13241,38грн.

Відповідно до п. 6.6 договору за порушення замовником строків сплати вартості робіт, встановлених умовами договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу за весь час прострочення.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 634,93грн. пені., що підтверджується розрахунком суми пені (а.с. 10).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 126,99грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Стобихівської сільської ради, (с. Стобихівка, Камінь - Каширський район, Волинська область, код 20124106) в користь Державного підприємства "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 63, код 00692630) 14003,00грн із них: 13241,38грн. - основної суми заборгованості, 634,93грн. пені, 126,99грн. річних та 1609,50грн. витрат по оплаті судового збору.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

07.11.12