Рішення

від 25.10.2012 по справі 5006/35/86пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.12 р. Справа № 5006/35/86пд/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Старк мінерал Груп», м.Харків

про визнання договору №15/235 від 18.02.2011р. недійсним

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Серенко С.С., за довіреністю б/н від 01.06.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Старк мінерал Груп», м.Харків про визнання договору №15/235 від 18.02.2011р. недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору поставки №15/235 від 18.02.2011р., норми Цивільного кодексу України.

18.09.2012р. відповідач надав відзив на позовну заяву №17/3 від 17.09.2012р., яким проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що усі документи, визначені у п.6.1 Договору №15/235 від 18.02.2011р. передавались одночасно, оскільки товар не може відправитись без сертифікату якості, а зворотне позивач не довів. Крім того, пунктом 8.1 Договору визначено, що приймання товару за якістю здійснюється відповідно до сертифікату якості, а отже позивач не прийняв би товар за якістю, якщо б такого сертифікату не було.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

18.02.2011р. між сторонами був підписаний договір поставки №15/235 від 18.02.2011р., відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію у власність покупця (позивача), а покупець зобов'язується у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію та оплатити її.

Як вказує позивач, згідно п.6.1 договору №15/235 від 18.02.2011р. постачальник зобов'язаний надати покупцю одночасно з товаром наступні документи:

- рахунок;

- сертифікат якості;

- накладну;

- податкову накладну.

Як зазначає позивач, відповідачем свої зобов'язання за договором №15/235 від 18.02.2011р. в частині передачі позивачу сертифіката якості товару належним чином не виконані, внаслідок чого, за твердженням позивача, сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету договору №15/235 від 18.02.2011р.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору №15/235 від 18.02.2011р.недійсним.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, 18.02.2011р. між сторонами був підписаний договір поставки №15/235, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а позивач (покупець) -прийняти цю продукцію (товар) та оплатити його.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 вказаного договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Загальна кількість, товару, що постачається за договором, складається з кількості товару, що постачається за всіма специфікаціями, складеними до договору.

Ціна продукції вказується у специфікаціях, які невід'ємними частинами даного договору (п.2.1 договору поставки №15/235 від 18.02.2011р.).

Відповідно до п.2.2 спірного договору орієнтовна сума договору на момент укладення складає -1120020,00 грн. Загальна сума договору складає суми усіх специфікацій по договору. Ціни по договору вказані без ПДВ.

Розділом 3 договору поставки №15/235 від 18.02.2011р. сторонами узгоджено якість продукції.

Пунктами 9.1, 9.3 розділу "Умови оплати" вказаного вище договору встановлено, що оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Умови оплати вказуються в специфікаціях до договору.

Сторонами також узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року, що закріплено в п.13.2 договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно із ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Як вказувалося вище, відповідно до п.1.3 договору №15/235 від 18.02.2011р. найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови постачання вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

До матеріалів справи сторонами не надано відповідних специфікацій до договору №15/235 від 18.02.2011р., але в той же час докази в підтвердження неузгодженності сторонами найменування, номенклатури, кількості, якісних та інших характеристик продукції, її ціни, строків та умов в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за висновками суду, сторонами було погоджено предмет договору №15/235 від 18.02.2011р.

Одночасно, судом також встановлено факт узгодженості сторонами ціни договору від №15/235 від 18.02.2011р.

Так, згідно п.2.2 договору №15/235 від 18.02.2011р. сума договору на момент укладання становить 1120020,00 грн.

За приписом ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як встановлено судом, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р, що закріплено в п.13.2 договору.

Таким чином, за висновками суду, сторонами також було узгоджено таку істотну умову господарського договору як строк його дії.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору поставки №15/235 від 18.02.2011р. позивач посилається на неузгодженість сторонами таких істотних умов вказаного договору, як його предмет та якість. Зокрема, як вказує позивач, вказані умови договору є неузгодженими внаслідок ненадання відповідачем відповідного сертифікату якості на товар.

Проте, згідно із ст.666 Цивільного кодексу України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Тобто, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним.

Крім цього, виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Тобто, наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору.

Відсутність всіх істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем наявності підстав для визнання спірного договору поставки №15/1448 від 25.11.2009р. недійсним не доведено (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним договору поставки №15/235 від 18.02.2011р. підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 41, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, ст. ст. 11, 203, 215, 509, 628, 631, 638, 666 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 180, 266 Господарського кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Старк мінерал Груп», м.Харків про визнання договору №15/235 від 18.02.2011р. недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 25.10.2012 р.

Повне рішення складено 30.10.2012 р.

Суддя Мальцев М.Ю