Рішення

від 30.10.2012 по справі 5011-47/12377-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/12377-2012 30.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"

до 1) Селянського (фермерського) господарства "Корж Василь Миколайович"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімінвест-плюс"

про стягнення 8 217,40 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Григоренко В.І. -представник за довіреністю

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 та відповідача-2 8 217,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/12377-2012, розгляд справи було призначено на 09.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 розгляд справи було відкладено до 30.10.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 30.10.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити з урахуванням, поданої через канцелярію суду заяви про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд припинити провадження у справі на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідач-1 перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 3 000,00 грн. На підтвердження вищенаведених обставин позивач подав до суду банківську виписку від 11.09.2012.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 було поставлено відповідачу товар на суму 11 381,90 грн. Проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 та, на підставі договору поруки № ПР-06-0134 від 25.07.2011, з відповідача-2 заборгованості в розмірі 3 000,00 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача-1 2 962,67 грн. -40 % річних, пеню в сумі 584,94 грн. та штраф 15 % в сумі 1 669,79 грн.

Відповідач-1 в судові засідання 09.10.2012 та 30.10.2012 своїх представників -не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач-1 був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Відповідач-2 в судові засідання 09.10.2012 та 30.10.2012 своїх представників -не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач-2 був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", якпродавцем, та відповідачем-1 Селянським (фермерським) господарством "Корж Василь Миколайович", як покупцем, було укладено договір № АП-06-0132 та договір № АП-06-0133, за умовами яких позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п.1.1).

Умовами договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011, сторони погодили, що вартість товару на дату укладення цих договорів становить 8 881,90 грн. та 2 250,00 грн. відповідно (1.2.). Загальна вартість товару визначається як сума поставленого товару на умовах цих договорів та додаткових угод до них (п. 1.5.). Відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість товару, зазначену в п. 1.2. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011, в наступні строки: не пізніше 25.07.2011.

Відповідно до накладних: № АП-06-0148 від 20.07.2011 на суму 8 881,90 грн. до договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та № АП-06-0149 від 20.07.2011 на суму 2 500,00 грн. до договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 11 381,90 грн.

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме № 23 від 19.07.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданої відповідачем на ім'я Корж В.М. , останній був уповноважений на отримання товару від позивача.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договором № АП-06-0133 від 19.07.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач-1 здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар, у строк, встановлений п. 1.2. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 товар -не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 3000,00 грн.

Серед іншого, судом встановлено, що 25.07.2011 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" та відповідачем-2 -Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімінвест-плюс" було укладено договір поруки № ПР-06-0134, за умовами якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання обов'язків відповідач-1.

Умовами договору поруки № ПР-06-0134 від 25.07.2011 позивач та відповідач-2 погодили, що у разі порушення відповідачем-1 основного договору боржник і поручитель відповідають перед позивачем як солідарні боржники (1.2.). Обсяг відповідальності відповідача-2 перед позивачем за цим договором обмежується сплатою суми основного боргу (п. 1.3.).

У зв'язку із наведеним, враховуючи приписи п. 1.3. договору поруки № ПР-06-0134 від 25.07.2011, позивач вернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача-1 та відповідач-2 основного боргу в сумі 3 000,00 грн. та з відповідача-1 2 962,67 грн. - 40 % річних, пеню в сумі 584,94 грн. та штраф 15 % в сумі 1 669,79 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що в процесі провадження у справі № 5011-47/12377-2012 позивачем було подано до суду заяву, в якій позивач повідомив про те, що відповідач-1 перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 11.09.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі). Із врахуванням наведеного, позивач просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо суми основного боргу.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.2. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 встановлено, що відповідач-1 відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі повійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.4. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даних договорів, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за договором штраф у розмірі 15 % від ціни позову.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п. 5.5. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2. ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 днів з дати, коли товар повинен бути сплачений відповідачем-1.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Суд, розглянувши подану заяву позивача про припинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі, а саме в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми основного боргу, у зв'язку з чим вважає за необхідне припинити провадження в справі № 5011-47/12377-2012 в частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 11 381,90 грн., що підтверджується видатковими накладними № АП-06-0148 від 20.07.2011 на суму 8 881,90 грн. до договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та № АП-06-0149 від 20.07.2011 на суму 2 500,00 грн. до договору № АП-06-0133 від 19.07.2011, які підписані представниками позивача та відповідача-1, та скріплені печатками суб'єктів підприємницької діяльності, проте відповідач свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару, виконав з порушенням строку, встановленого п. 1.2. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011.

З урахуванням наведеного та відповідно до. п. 5.2. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 позивач просить суд стягнути з відповідача-1 за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 пеню в розмірі 205,80 грн. за період з 26.07.2011 до 30.08.2012 та за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 пеню в сумі 379,14 грн. за період з 26.07.2011 до 30.08.2012.

Разом з тим, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сум, строків та ставок нарахувань прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положенням якої встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем для нарахування пені за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договором № АП-06-0133 від 19.07.2011 вказано період, а саме - з 26.07.2011 до 30.08.2012, що складається з кількості днів, що перевищує термін в 6 місяців.

Враховуючи вищенаведене, суд, із врахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє вказані вимоги позивача частково, в сумі 313,84 грн., а саме: за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 -пеня в сумі 138,03 грн. за період з 26.07.2011 до 25.01.2012 та за договором № АП-06-0133 від 19.07.2012 -пеня в сумі 175,81 грн. за період з 26.07.2011 до 25.01.2012 .

Серед іншого, позивач відповідно до. п. 5.4., п.5.5. договору № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договору № АП-06-0133 від 19.07.2011 просить суд стягнути з відповідача-1 40 % річних в сумі 2 962,67 грн. за період з 26.07.2012 до 30.08.2012, а також штраф 15 % в сумі 1 669,79 грн.

Судом перевірені, надані позивачем розрахунки 40 % річних та 15 % штрафу, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договором № АП-06-0133 від 19.07.2011, у зв'язку з чим відповідач порушив умови вищевказаних договорів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відповідач-1 заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договором № АП-06-0133 від 19.07.2011-не надав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 40 % річних та 15 % штрафу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 40 % річних за період з 26.07.2012 до 30.08.2012 в сумі 2 962,67 грн. та 15 % штрафу в сумі 1 669,79 грн. за договором № АП-06-0132 від 19.07.2012 та договором № АП-06-0133 від 19.07.2011.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 5011-47/12377-2012 в частині позовних вимог про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Корж Василь Миколайович" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімінвест-плюс" суми основного боргу припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Корж Василь Миколайович" (ідентифікаційний код -25629851, місце проживання: 96200, АР Крим, Роздольненський р-н., смт. Роздольне, вул. Фурманова,69) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (ідентифікаційний код -30262667, місцезнаходження: 02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, буд. 15) 313 (триста тринадцять) грн. 84 коп. -пені, 2 962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 67 коп. -40 % річних, 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 79 коп. -15 % штрафу та 1 525 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 87 коп. -витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення -02.11.2012