Рішення

від 29.10.2012 по справі 5011-41/12121-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/12121-2012 29.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Літпром Кривбас" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД Українська гірничовидобувна компанія" Простягнення 27 994, 77 грн.

Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Черніков А.В. -дов. № б/н від 01.10.12 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літпром Кривбас" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Українська гірничовидобувна компанія" про стягнення 27 994, 77 грн.

Ухвалою від 06.09.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.10.2012 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, докази сплати відповідачем суми основного боргу та в судовому засіданні 15.10.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 15.10.2012 року розгляд справи відкладено на 29.10.2012 року.

29.10.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 29.10.2012 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали від 15.10.2012 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Літпром Кривбас" (далі -продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Українська гірничовидобувна компанія" (далі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 02/11 (далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар відповідно до специфікації (цій) узгодженої (них) договору, а покупець прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору, загальна кількість, асортимент товару, що підлягають поставці, визначаються погодженою та підписаною сторонами специфікацією, яка додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1 договору, на момент укладання даного договору ціна на товар визначається погодженою і підписаною сторонами специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1).

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється у національній валюті України по факту поставки, з відстрочкою платежу до 20-ти (двадцяти) календарних днів від дати надання оригіналу рахунку продавцем, по банківським реквізитам продавця, зазначеним у договорі, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній специфікації (ціях).

Відповідно до пункту 11.1 договору, даний договір вступає в дію з 07.07.2011 року і діє до 31.12.2011 року, або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 195 003,00 грн., що засвідчується видатковими накладними № 3 від 08.07.2011 року на суму 136 002,00 грн. та № 13 від 22.09.2011 року на суму 59 001,00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 23 000,00 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 29.08.2012 року, до порушення провадження у справі, відповідач здійснив часткову проплату на рахунок погашення існуючої заборгованості перед позивачем у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, наданою позивачем (копія наявна у матеріалах справи), а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають, так як прострочення відповідача, щодо оплати заборгованості, на момент подачі позову (29.08.2012 року) було відсутнє.

Крім того, відповідач після порушення провадження у справі перерахував на рахунок позивача 13 000,00 грн. в погашення заборгованості по договору поставки, а тому провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 13 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2 договору, при несвоєчасній оплаті вартості поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивач, за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 263,78 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю, перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 730,99 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Українська гірничовидобувна компанія" заборгованості в розмірі 13 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Українська гірничовидобувна компанія" (місцезнаходження : 04071, м. Київ, Подільський р-н., вул. Верхній Вал, буд. 68, код ЄДРПОУ 37393625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літпром Кривбас" (місцезнаходження: 50089, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Тернівський р-н, вул. Адмірала Головка, буд. 38А, код ЄДРПОУ 32097897) 3 263 (три тисячі двісті шістдесят три) грн. 78 коп. -пені, 1 730 (одну тисячу сімсот тридцять) грн. 99 коп. -3 % річних та 1 034 (одну тисячу тридцять чотири) грн. 57 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

05.11.2012 року

Суддя Спичак О.М.