Рішення

від 06.11.2012 по справі 5015/3991/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа№ 5015/3991/12

За позовною заявою: Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, м. Львів

до відповідача: Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет», м. Львів

про: стягнення 2 825,30 грн.

Суддя У.І. Ділай

Секретар О.В. Старостенко

Представники:

Від позивача: Дубно І.Ю.- провідний юрисконсульт (Доручення б/н від 07.06.2012р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Розглядається справа за позовом Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, м. Львів до відповідача: Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет», м. Львів про стягнення 2 825,30 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 11.10.2012р. та відстрочити сплату судового збору за подання позовної до ухвалення судового рішення у справі

Ухвалами суду від 11.10.2012р., від 23.10.2012р. розгляд справи відкладався, з підстав викладених у вказаних ухвалах.

25.10.2012р. через канцелярію суду листом № 825 від 24.10.2012р. (вх.. № 813) позивачем подано доказ сплати судового збору, зокрема, оригінал платіжного доручення №925 від 16.10.2012р.

У судовому засіданні 06.11.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, з підстав викладених у позовній заяві та надав суду для огляду оригінал Договору №947/03-11м від 16.03.2011р., укладений між сторонами спору та оригінали накладних №800055 від 16.03.2011р. та № 800107 від 18.04.2011р.

Відповідач у судове засідання 06.11.2012р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році».

Крім того, в матеріалах справи міститься картка поштового повідомлення разом із конвертом з підписом поштового відділу (повернуто за закінченням терміну зберігання).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України -за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

16.03.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 947/03-11м, відповідно п. 1.1 якого позивач продав брухт і відходи кольорових і чорних металів (товар), у кількості, якості та асортименті, узгодженими Сторонами, а відповідач гарантував проведення розрахунку за прийнятий металобрухт за узгодженими сторонами цінами відповідно асортименту.

На виконання умов вказаного Договору, позивач передав за договором купівлі-продажу товар відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін накладними №800055 від 16.03.2011р. та № 800107 від 18.04.2011р.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем направлено Претензію №385 від 02.06.2011р. про сплату заборгованості за поставлений товар на адресу відповідача, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач свої зобов'язання за договором № 947/03-11м від 16.03.2011р. не виконав, доказів зворотнього суду не надав.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за договором купівлі -продажу № 947/03-11м від 16.03.2011р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 2825,30 грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 525, 530, 610, 626, 629, 655 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет» (79016, м. Львів, вул. Я. Мудрого, 10А, ідентифікаційний код 00195952) на користь Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка (79005, м. Львів, вул. О. Нижанківського, 5, ідентифікаційний код 02214225) 2825,30 грн. основного боргу та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.