Ухвала

від 05.11.2012 по справі 6/156/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

05.11.12 Справа № 6/156/2011

Суддя Василенко Т.А., розглянувши скаргу ЗАТ «Трест «Луганськміськбуд»на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області по справі № 6/156/2011 за позовом

Закритого акціонерного товариства "Трест Луганськміськбуд", м. Луганськ

до Луганської митниці, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області

про стягнення 100 000 грн. 00 коп.

Орган виконання судового рішення -Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області

в присутності представників сторін :

від позивача -не прибув;

від відповідача - Владимиров Д.С., довіреність № 1-17/1903 від 27.02.2012;

Мягкий В.В., довіреність № 1-17/1027 від 30.01.2012;

від 3-ї особи - не прибув;

від органу виконання судового рішення - Баклан А.В., довіреність б/н від 01.02.2012;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивач у справі звернувся до суду зі скаргою від 31.08.2012 № 56 на дії органу Державної виконавчої служби, з вимогами:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в ході виконання наказу господарського суду Луганської області від 27.12.2011 по справі №6/156/2011;

- скасувати постанову від 28.08.2012 Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (ВП № 30770233) про повернення виконавчого документу стягувачеві.

В обґрунтування вимог за скаргою позивач зазначає, що 14.11.2011 господарським судом Луганської області винесено рішення по справі № 6/156/2011, за яким позовні вимоги ЗАТ «Трест «Луганськміськбуд»до Луганської митниці задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 1 000 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення набуло законної сили та 27.12.2011 позивачу видано відповідний наказ.

12.07.2012 Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області винесено постанову про арешт коштів боржника.

28.08.2012 виконавчою службою винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, 12.07.2010 державним виконавцем арештовані рахунок № 3524013000105 з залишком коштів 92 грн. 60 коп. і рахунок № 35224014000105 з залишком коштів 95 894 грн. 87 коп. Вказані рахунки належать боржнику та є реєстраційними спеціальними рахунками, у зв'язку з чим, по вказаних рахунках, казначейством було зупинено операції. Виходячи з цього, позивач зазначає, що повернення виконавчого документу з посиланням на п. 27 абз. 3 та п. 28 абз. 1 Постанови КМУ № 845 є неправомірним.

На думку позивача, дії державної виконавчої служби в ході виконавчого провадження щодо повернення виконавчого документу порушують права стягувача, а вказана постанова підлягає скасуванню.

Відповідач за поясненнями від 14.09.2012 проти скарги заперечує та зазначає, що згідно ст. 24 Митного кодексу України фінансування, матеріально-технічне забезпечення митних органів України здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Так, на підставі наказу господарського суду Луганської області по справі № 6/156/2011 відкрито виконавче провадження ВП № 30770223, яке Луганська митниця не має можливості виконати, у зв'язку з тим, що кошти в сумі 100 000 грн. 00 коп. перераховані до Державного бюджету України.

З метою виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/156/2011 Луганська митниця зверталася до МДПІ у м. Старобільську Луганської області ДПС України з проханням про повернення грошових коштів у сумі 100 000 грн. 00 коп., які були перераховані до Державного бюджету на розрахункові рахунки Луганської митниці. У відповідь на звернення Луганської митниці МДПІ у м. Старобільську Луганської області ДПС України відмовлено в поверненні на рахунок Луганської митниці вищезазначених коштів.

Також відповідач зазначає, що накладення арешту на бюджетні рахунки в ГУ ДКСУ у Луганській області, на яких обліковуються захищені видатки Державного бюджету України, що належать Луганській митниці, фактично призводить до затримки виплат заробітної плати посадовим особам Луганської митниці і, як наслідок, до порушення конституційних прав громадян на своєчасне отримання заробітної плати та блокування роботи Луганської митниці в цілому.

Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області за відзивом на скаргу від 14.09.2012 та поясненнями від 05.11.2012 вважає скаргу позивача необґрунтованою та зазначає, що 10.01.2012 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду.

05.03.2012 державним виконавцем до ДПС України в Луганській області направлено запит щодо переліку розрахункових рахунків, зареєстрованих за Луганською митницею.

22.03.2012 до відділу надійшла відповідь ДПС в Луганській області з переліком розрахункових рахунків, зареєстрованих за Луганською митницею.

23.03.2012 на адресу відділу надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що Луганська митниця не має можливості перерахувати грошові кошти, оскільки грошові кошти перераховані до Державного бюджету України.

23.04.2012 державним виконавцем до ГУ ДКСУ у Луганській області направлено запит щодо переліку розрахункових рахунків, зареєстрованих за Луганською митницею.

23.05.2012 до відділу надійшла відповідь ГУ ДКСУ у Луганській області з переліком розрахункових рахунків, зареєстрованих за Луганською митницею.

21.06.2012 на адресу відділу надійшла відповідь боржника в якій зазначено, що Луганська митниця не має розрахункових рахунків та цільових грошових коштів для погашення заборгованості.

12.07.2012 державним виконавцем накладено арешт на виявлені розрахункові рахунки, які належать боржнику. Однак, згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області розрахункові рахунки, з яких можливо списати грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, не підлягають арешту згідно п. 27 абз. 3 та п. 28 абз. 1 постанови КМУ № 845 від 03.08.2011. Крім того, відповідно ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", встановлено мораторій на застосування реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, тому звернути стягнення на майно, яке належить на праві власності Луганській митниці, не можливо.

28.08.2012 державним виконавцем, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) за листами від 17.10.2012 № 15-13/6610 та від 02.11.2012 № 15/13/7019 пояснило, що відповідач по справі є бюджетною установою та перебуває на казначейському обслуговуванні в Головному управлінні.

20.07.2012 Головним управлінням були отримані листи органу виконання судових рішень від 13.07.2012 № 3331/04.4-33/8 і № 3330/04.4-33/8 та постанова про арешт коштів боржника (відповідача по справі).

Відповідно до пунктів 27, 28 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або бюджетних установ»23.07.2012 Головним управлінням було зупинено операції по рахунках відповідача № 35214013000105, № 35224014000105; відмовлено в арешті не реєстраційних та не спеціальних реєстраційних рахунків № 37118120022200 і № 3731517000105 та рахунку № 3528021000105 як такого, що не належить боржнику. Про викладене та про залишок коштів на рахунках, по яких було зупинено операції, було повідомлено керівника органу виконання судового рішення. У відповідь 27.07.2012 було отримано лист та постанову від 25.07.2012 про скасування постанови про арешт коштів боржника (відповідача по справі).

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тобто, в даному випадку суд розглядає скаргу за умови відсутності представників позивача та 3-ї особи, які були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи).

Оцінивши матеріали справи, доводи сторін, 3-ої особи та органу виконання судових рішень у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службою підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.11.2011 по справі №6/156/2011 позов ЗАТ "Трест Луганськміськбуд" до Луганської митниці задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 100000,00грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 1000,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 у справі №6/156/2011 рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2012 у справі № 6/156/2011 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення позивачу видано наказ від 27.12.2011 № 6/156/2011.

10.01.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом суду та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

13.07.2012 державним виконавцем, на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках відповідача.

В той же час, 28.08.12 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 47, ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

В постанові зазначено, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем було накладено арешти на виявлені рахунки, які належать боржнику. Згідно листа головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області розрахункові рахунки з яких можливо списати грошові кошти в рахунок погашення заборгованості не підлягають арешту згідно п. 27 абз. 3 та п. 28 абз. 1 постанови КМУ від 03.08.11 № 845.

Згідно ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»встановлено мораторій на застосування реалізації майна державних підприємств та господарський товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, звернути стягнення на майно, яке належить на праві власності Луганській митниці не можливо.

Але, як свідчать матеріали справи, державним виконавцем невірно викладені обставини за листом Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Так, згідно листа, на який посилається державний виконавцем та копія якого є в матеріалах справи (том 2 аркуш справи 26) зазначено, що: «Головне управління Державної казначейської служби повідомляє про зупинення з 23.07.12 операцій по рахунках № 35214013000105, № 35224014000105 відповідно до постанов про арешт коштів боржника. Залишок грошових коштів на рахунках складає № 35214013000105 -92 грн. 60 коп., № 35224014000105 -95 894 грн. 87 коп.».

Тобто виходячи з цього листа та приймаючи до уваги пояснення Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на скаргу вбачається, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області постанови державного виконавця про арешт коштів на відповідних рахунках прийняті та здійснені певні заходи, передбачені діючим законодавством.

Так, відповідач у справі -Луганська митниця є бюджетною організацією і списання коштів з відповідних рахунків боржника здійснюється органами державного казначейства.

Постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 затвержено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ.

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Відповідно до п. 24 порядку зазначено, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

З метою виконання наказу суду № 6/156/2011 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника від 12.07.2012, яка направлена Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області.

Відповідно до п. 27 Порядку державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.

Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.

Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

Відповідно до п. 28 Порядку орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.

Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.

Як було вказано вище та підтверджено матеріалами справи, постанова державного виконавця про арешт коштів боржника казначейством прийнята до виконання, у зв'язку з чим з 23.07.2012 зупинено операції по реєстраційних та спеціальних рахунках боржника № № 35214013000105, 35224014000105.

При цьому, державний виконавець, на підставі відомостей, наданих боржником щодо неможливості стягнення відповідних коштів, що знаходяться на вказаних рахунках, виносить постанову від 28.08.2012 про повернення виконавчого документу стягувану.

Так, відповідно до п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Але в даному випадку, дія державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу є передчасною, оскільки не був дотриманий визначений порядком механізм щодо списання коштів бюджетної установи.

Крім цього, відповідно до 29 Порядку встановлено, що у разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.

Відповідно до п. 34 Порядку зазначено, що орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли в тому числі відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).

Тобто, в даному випадку, у разі неможливості списання відповідних коштів, казначейство повертає державній службі постанову про арешт коштів. Але казначейством постанова про арешт коштів боржника у зв'язку із неможливістю виконання не поверталася.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що дії виконавчого органу при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.12 з посиланням на Порядок суперечать нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим доводи Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області за відзивом та поясненнями судом відхиляються.

За таких обставин, скаргу слід задовольнити частково та визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в ході виконання наказу суду № 6/156/2011 в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.12. В решті вимог скаргу слід відхилити оскільки господарським судом відповідно до ст. 121-2 ГПК України розглядаються скарги на дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби. При цьому суд не вирішує питання щодо скасування конкретних документів, пов'язаних із процесом виконання судового рішення.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу Закритого акціонерного товариства "Трест Луганськміськбуд", задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в ході виконання наказу суду № 6/156/2011 в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.12.

3. В решті вимог скаргу відхилити.

Суддя Т.А. Василенко