Рішення

від 29.10.2012 по справі 34/138-10-4390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 34/138-10-4390

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПРОМСЕРВІС"

про стягнення на суму 187790,01грн.

Головуючий - Щавинська Ю.М.

Судді - Меденцев П.А.

Зайцев Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Шарапов Ю.В. -за довіреністю №2146/11 від 20.02.12р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПРОМСЕРВІС", в якій просить суд стягнути з відповідача вартість робіт, виконаних неналежним чином за договором від 25.08.2009р. №37 на загальну суму 183 275,90 грн., а також стягнути заборгованість зі сплати пені на загальну суму 4 514,11 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 25.08.2009р. між сторонами був укладений договір на виконання капітального ремонту №37, предметом якого було виконання будівельних робіт з капітального ремонту покрівлі та фасаду приміщення, належного УПФУ в Приморському районі м. Одеси на праві оренди та розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В.Арнаутська,42 (Рішельєвська,60).

Проте, під час експлуатації об'єкту капітального ремонту протягом гарантійного строку замовником було виявлено численні недоробки виконаних робіт з вини відповідача, про що останній неодноразово повідомлявся листами, однак зазначені у листах недоліки виконаних робіт відповідачем не були усунені.

Враховуючи викладене, після направлення 11.08.2010р. претензії стосовно необхідності усунути недоробки, що виникли з вини підрядника за договором у гарантійний строк на суму 183 275,90 грн., яка була залишена без задоволення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. було порушено провадження у справі № 34/138-10-4390 (суддя Фаєр Ю.Г.) та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2010р. по справі №34/138-10-4390 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у зазначеній справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи на підставі ч.2 п.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

28.03.2012р. до господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшло повідомлення про неможливість виконання судової будівельно-технічної експертизи разом із матеріалами справи №34/138-10-4390.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2012р. провадження у справі №34/138-10-4390 було поновлено та прийнято до розгляду колегією суддів: головуючий суддя Фаєр Ю.Г., суддя Цісельський О.В., суддя Рога Н.В. із призначенням розгляду справи на 11.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2012 року, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, у справі №34/138-10-4390 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеській регіональний центр незалежних експертиз".

Вказаною ухвалою суду провадження у справі №34/138-10-4390 було зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

09.08.2012р. до господарського суду Одеської області від ТОВ„Одеській регіональний центр незалежних експертиз" надійшло повідомлення про неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з тим, що Управлінням УПФУ в Приморського району м. Одеса не було сплачено рахунку за проведення експертизи.

14.08.2012р. у зв'язку перебуванням судді Фаєр Ю.Г. тривалий час на лікарняному було здійснено автоматичний перерозподіл справи №34/138-10-4390 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПРОМСЕРВІС" про стягнення на суму 187790,01 грн. та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Цісельський О.В. суддя Рога Н.В.

Приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Цісельський О.В. знаходиться у відпустці до 31.08.2012р. включно, а також перебування судді господарського суду Одеської області Роги Н.В. у відпустці до 12.09.2012р. включно, з метою дотримання процесуальних строків, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. справу № 34/138-10-4390 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПРОМСЕРВІС" про стягнення на суму 187 790,01грн. було передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Щавинська Ю.М., суддя Погребна К.Ф , суддя Меденцев П.А.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 20.08.2012р. справу №34/138-10-4390 було прийнято до колегіального розгляду у вказаному складі колегії суддів із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2012.

04.09.2012р. до канцелярії суду надійшло клопотання від позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи (т.3 а.с.101).

У судовому засіданні 05.09.2012р. представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості забезпечити участь у справі кваліфікованого представника з юридичною освітою.

Ухвалою суду від 05.09.2012р. приймаючи до уваги необхідність витребування нових доказів по справі, а також заявлене клопотання представником відповідача, розгляд справи було відкладено. Судом було також відкладено розгляд клопотання позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 17.10.2012р. представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів для можливості виконати вимоги ухвали суду.

Також у судовому засіданні 17.10.2012р. судом було розглянуто клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи від 04.09.2012р., у задоволенні якого було відмовлено, оскільки по-перше, як було встановлено судом, у позивача відсутні грошові кошти на проведення судової експертизи, по-друге, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, проведення вказаної експертизи не є необхідним для вирішення господарського спору.

29.10.2012р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області, приймаючи до уваги знаходження судді Погребної К.Ф. на лікарняному, справу № 34/138-10-4390 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ПРОМСЕРВІС" про стягнення на суму 187 790,01 грн. було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Щавинська Ю.М., судді Меденцев П.А., Зайцев Ю.О.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 29.10.2012р. справу №34/138-10-4390 було прийнято до колегіального розгляду у вказаному складі колегії суддів із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на раніше визначений судом час.

У судовому засіданні 29.10.2012р. представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.10.2012р. не з'явився (запізнився), у зв'язку з чим був присутній виключно під час оголошення вступної та резолютивної частини, проте у попередніх засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов (т.1 а.с.89-92).

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилався на те, що недоліки з вини ТОВ «Промсервіс» по будівельним роботам, згідно договору від 25.08.2009р. та виграному тендеру від 17.08.2009р., відсутні. Як зазначає відповідач, якість ремонтних робіт була прийнята комісією 20.11.2009р., про що було складено акт, проте протягом часу у лютому 2010р. на фасаді будівлі з'явились недоробки, впала штукатурка на верхньому карнизі фасаду. Однак, при огляді місця пошкодження фасаду було встановлено, що це сталося у зв'язку з тим, що замовником належним чином не обслуговувався дах, що й спричинило затікання води на фасад будівлі. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що він належно виконав свої зобов'язання за договором №37.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно до частини 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2009р. між сторонами був укладений договір на виконання робіт по капітальному будівництву №37, предметом якого було виконання будівельних робіт з капітального ремонту покрівлі та фасаду приміщення, належного замовнику на праві оренди, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,42 (вул.Рішельєвська,60) (т.1 а.с.7-10).

Як встановлено судом, договір підряду було виконано обома сторонами, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме акт №1 за вересень 2009р. на суму 183 252,00 грн. (т.4 а.с.81-82), акт №1-1 за вересень 2009р. на суму 89 812,80 грн. (т.4 а.с.64-65), акт №2 за жовтень 2009р. на суму 57 490,80 грн. (т.4 а.с.69-70), акт №2-2 за жовтень 2009 р. на суму 2 361,60 грн. (т.4 а.с.76-77), акт №3 за листопад 2009р. на суму 52 876,80 грн. (т.4 а.с.42-43), акт №4 за листопад (грудень) 2009 р. на суму 100 155,60 грн. (т.4 а.с.46-47). Таким чином, сторонами було складено та підписано акти на загальну суму 485 949,60 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заявлена сума основного боргу у розмірі 183 275,90 грн. позивачем була розрахована на підставі суми по трьом актам приймання виконаних підрядних робіт (акт №1-1 за вересень 2009р. на суму 89 812,80 грн., акт №2-2 за жовтень 2009 р. на суму 2 361,60 грн., акт №4 за листопад (грудень) 2009 р. на суму 100 155,60 грн.) за вирахуванням встановлених витрат (т.1.а.с.36), тобто обґрунтованого розрахунку позовних вимог, а саме розрахунку вартості робіт, виконаних неналежним чином, суду не було надано.

Суд зазначає, що розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором .

Способи захисту порушеного права у випадку неналежного виконання роботи підрядником встановлені ст. 858 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог цієї статті якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги про зобов'язання відповідача усунути недоліки у роботі УПФУ не заявлялись. Доказів звернення до відповідача про відмову від договору, у зв'язку з чим можливим є відшкодування збитків, позивачем також до суду надано не було, як і не було надано доказів понесення позивачем будь-яких витрат на усунення недоліків.

Щодо можливості пропорційного зменшення ціни роботи, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, договір було виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

За таких обставин, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що заявлений спосіб захисту не передбачений ані нормами законодавства, що регулює зазначені правовідносини, ані положеннями договору, що зумовлює відмову у позові в цій частині.

Що стосується вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 11.9 договору при несвоєчасному усуненні недоробок, виявлених при прийманні об'єкту в експлуатацію, або в гарантійний строк, що виникли з вини підрядника, він сплачує замовнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені (т.1 а.с.6), розмір пені у сумі 4 514,11 грн. був нарахований за період з 16.08.2010р. по 12.10.2010р. на суму 183 275,9 грн., тобто заявлену як вартість неналежно виконаних робіт.

Проте, враховуючи, що ані вартість неналежно виконаних робіт, ані вина підрядника у їх допущені не є доведеною належним чином, суд доходить висновку про недоведеність позивачем факту наявності обставин, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені (неустойки).

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні вимог Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси слід відмовити у повному обсязі, у зв'язку з чим підстави для покладення на відповідача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.11.2012р.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Зайцев Ю.О.