Ухвала

від 05.09.2012 по справі 2а-4836/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 р.Справа № 2а-4836/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-4836/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000232330 від 10.02.2012 року та №0000452330 від 14.03.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акту перевірки і оскаржувані податкові повідомлення - рішення не відповідають дійсним обставинам справи, містять суб'єктивні припущення щодо застосування норм законодавства, складені з грубим порушенням вимог чинного законодавства України. ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" наполягає, що правочин, пов'язаний з поставкою ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ" товару безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" та призначений для використання в господарській діяльності. Отриманий товар є фактично отриманим, що у повному, необхідному згідно вимог чинного законодавства обсязі підтверджується документально. Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено. Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкових зобов'язань, відображено у реєстрі виданих податкових накладних. Податковий орган, роблячи висновок про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" та ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ"не надав жодних доказів наявності при укладенні і виконанні правочину взаємоузгоджених злочинних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" на порушення публічного порядку і не пояснює, в чому саме таке порушення полягає.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000232330 від 10.02.2012 року та №0000452330 від 14.03.2012 року.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" (вул. Валдайська, 26, м.Харків, 61009) судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі грн. сто сорок шість грн.).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 30753379, місцезнаходження вул. Валдайська, буд. 26, м. Харків 61009.

З 23.02.2000 року за №1747 ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" взято на облік в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. З 14.03.2000 року підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість.

На підставі повідомлення від 10.01.2012 року за № 229/1023-312, виданого ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків Гагун Т.А., згідно із п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст 78 та ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 10.01.2012р. за № 29 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" (код за СДРПОУ 30753379) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФОРТ"(код ЄДРПОУ 35702465), їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011 року.

Перевірка проводилась з 24.01.2012 року по 25.01.2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом перевірки від 26.01.2012 року №235/233/30753379 (а.с.146-155)

За висновками зазначеного акту в діяльності платника податків податковим органом було виявлено порушення:

- пп.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті занижено податок на додану вартість в сумі 105.416,00 грн., у тому числі: у жовтні 2011 року в сумі 105.416,00 грн.;

- ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" за жовтень 2011р. не правомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФОРТ".

10.02.2012 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з посиланням на згаданий акт перевірки було винесено спірне податкове повідомлення -рішення №0000232330, яким ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ"збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 158.124,00 грн., у т.ч. 105.416,00 грн. - за основним платежем і 52.708,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.45).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачем була розпочата передбачена ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного (позасудового оскарження) рішень контролюючих органів.

За результатами розгляду скарги позивача від 20.02.2012 року № 37 (а.с.46-56), рішенням ДПС у Харківській області від 01.03.2012 року №465/10/10-212 (а.с.57-59) податкове повідомлення -рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 10.02.2012 року №0000232330 частково скасовано, а саме: в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (штрафні санкції) у розмірі 26.354,00 грн., в іншій частині дане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Враховуючи рішення ДПС у Харківській області, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012 року №0000452330 про збільшення ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 131.770,00 грн., у т.ч. 105.416,00 грн. - за основним платежем і 26.354,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.60).

Не погодившись із винесеним рішенням ДПС у Харківській області та податковим повідомленням - рішенням №0000232330 від 10.02.2012 року, позивач надіслав скаргу до Державної податкової служби України (а.с.61-72),.

За результатами розгляду скарги, ДПС України винесено рішення № 5800/6/10-2115 від 02.04.2012 року (а.с.74-76), яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Також встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини між позивачем - ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" та ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ" відбувались за договором №30/1 від 30.09.2011 року (а.с.78-80).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000232330 від 10.02.2012 року та №0000452330 від 14.03.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом, ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ", підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд мотивував судове рішення і тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від постачальника - ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ", в ході виконання господарської операції, які відповідають встановленим вимогам Податкового кодексу України.

Крім того, задовольняючи зазначені позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, не суперечать актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідають дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договору, таких доказів у відповідності до вимог ст.71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Таким чином суд дійшов висновку про ти, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені діючим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність замовника ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" продукцію відповідно до Специфікації №1 (а.с.81).

На підтвердження фактичного виконання договору, позивачем надано копії виписаних ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ" на адресу ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" податкових накладних від 03.10.2011 року №65 на суму з ПДВ 417.312,00 грн. (а.с.85), від 07.10.2011 року №135 на суму з ПДВ 215.184,00 грн. (а.с.86), видаткових накладних від №РН-031052 від 03.10.2011 року на суму з ПДВ 417.312,00 грн. (а.с.82), №РН-071014 від 07.10.2011 року на суму з ПДВ 215.184,00 грн. (а.с.83), накладних на переміщення №298 від 03.10.2011 року (а.с.182), №301 від 07.10.2011 року (а.с.183), №38 від 27.10.2011 року (а.с.184), накладних - вимог (на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 07.10.2011 року на суму 9.047,52 грн. (а.с.185), від 07.10.2011 року на суму 5.034,72 грн. (а.с.186), накладної на передачу готової продукції №31 від 27.10.2011 року (а.с.187)

Колегія суддів вивчивши письмові докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність змісту накладних вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, та не вбачає в оглянутих податкових накладних дефекту походження, форми або змісту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Розрахунки між позивачем та ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ", здійснено у безготівковій формі на суму 632.496,00 грн., про що свідчать платіжні доручення від 28.11.2011 року №6392 на суму 150.000,00 грн. (а.с.88), від 01.12.2011 року №6408 на суму 65.184,00 грн. (а.с.89), від 01.12.2011 року; № 6409 на суму 84.000,00 грн. (а.с.90), від 01.12.2011 року №6410 на суму 84.000,00 грн. (а.с.91), від 01.12.2011 року №6411 на суму 84.000,00 грн. (а.с.92), від 01.12.2011 року №6412 на суму 84.000,00 грн. (а.с.93), від 01.12.2011 року №6413 на суму 81312,00 грн. (а.с.94).

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Транспортування товару, придбаного позивачем за договором від 30.09.2011 року №30/1, підтверджується товарно - транспортними накладними від 03.10.2011 року (а.с.84) та від 07.10.2011 року (а.с.87).

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач в ході розгляду справи ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надав.

Суми податку на додану вартість по вказаних вище податкових накладних включені до податкового кредиту та відповідають реєстрам отриманих податкових накладних (даним додатку 5 до декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за жовтень 2011 року).

В подальшому придбаний товар за договором від 30.09.2011 року №30/1 було реалізовано ТОВ "Спецтранскомплект" та КП "Київський метрополітен", а саме:

- на підставі договору поставки від 03.10.2011 року №31, укладеного між ТОВ "Спецтранскомплект"(замовник) та ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" (постачальник) (а.с.95-97), згідно якого останній зобв'язується поставити та передати у власність замовника певну продукцію товар відповідно до специфікації (а.с.98);

- на підставі договору №38-ДБМ/2011 від 17.10.2011 року, укладеного між КП "Київський метрополітен" (покупець) та ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" (постачальник) (а.с.104-107), згідно якого останній передає у власність покупця товар відповідно до специфікації (а.с.108).

Реалізація товару ТОВ "Спецтранскомплект" та КП "Київський метрополітен" підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно транспортними накладними, платіжними дорученнями, плановою калькуляцією на виробництво (а.с.99-103, 108-126).

Посилання відповідача в акті перевірки на неправомірність формування позивачем податкового кредиту в податковому обліку та неправомірність відображення в податковому обліку господарської операції з ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ" за жовтень 2011 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки єдиним мотивом для вказаних висновків відповідача є акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 16.12.2011 року за №1037/233/35702465 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФОРТ" (код ЄДРПОУ 35702465) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платниками податків - контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011р., та подальшому ланцюгу постачання (а.с.188-191).

Відповідно до абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи підприємств не вивчались, оскільки, як вбачається з назви згаданого вище акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Відповідно до ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Також, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки, ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі письмові докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не наведено.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" та його контрагентом ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Встановлені судом першої інстанції та підтверджені письмовими доказами колегією суддів фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФРТ", а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Водночас, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані, з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 року по справі №2а-4836/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосував до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-4836/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.