Ухвала

від 19.09.2012 по справі 2а-5300/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-5300/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-5300/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будмеханіка""

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будмеханіка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000140224 від 17.04.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що висновки, викладені в акті документальної позапланової перевірки ТОВ "ВКП "Будмеханіка" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Проспец Консалтинг" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року є помилковими, а прийняте податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню. Висновки відповідача обґрунтовані виключно посиланням на акти перевірки, складені ДПІ у Жовтневому районі. Позивач стверджує, що відповідно до статутних документів ТОВ "ВКП "Будмеханіка" здійснює господарську діяльність у сфері посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням. Господарські операції з контрагентом фактично здійсненні та спричинили реальні зміни майнового стану, як позивача так і контрагента, про що свідчать договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення та інші документи. Податковий кредит підтверджується належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з контрагентом. Виходячи з викладених обставин, позивач вважає, що висновок акту перевірки, а також податкове повідомлення -рішення є безпідставними, що порушує майнові права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.04.2012 року №0000140224.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будмеханіка" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000140224 від 17.04.2012 року;

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Будмеханіка" (пр-т Героїв Сталінграду, 1, м.Харків, 61124, рах 2600801859 в філії №1 "Регіон-Банк", МФО 351975, код за ЄДРПОУ 32673594) судовий збір у розмірі 110,00 (сто десять грн. 00 коп.).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційне підприємство "Будмеханіка" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 32673594 (а.с.86-89), як платник податків перебуває на обліку в Основ'янській МДПІ міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (акт перевірки а.с.28). Згідно свідоцтва № 29020017 ТОВ "ВКП "Будмеханіка" з 03.02.2004 року є платником податку на додану вартість (а.с.35).

Основ'янська МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

На підставі направлення від 28.03.2012 року №64, виданого Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби головному державному податковому ревізору - інспектору відділу зустрічних звірок уравління даткового контролю Ільїною Т. М. та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. - Харкова від 16.01.2012 №41, згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України", від 02.12.2010 року № 2755-VІ, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-мерційного підприємства „Будмеханіка" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг", за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 рр: та 01.05.2011 по 31.05.2011рр.

Перевірка проводилась з 28.03.2012 року по 02.04.2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом перевірки від 02.04.2012 року №246/22-407/32673594 (а.с.22-33).

З посиланням на зазначений акт перевірки, Основ'янською МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення -рішення від 17.12.2012 року за №0000140224, яким ТОВ "ВКП "Будмеханіка"збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11001 грн. у т.ч. за основним платежем -11000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1 грн. (а.с.7).

Фактичною підставою для винесення спірного податкового - повідомлення рішення слугували відображені в акті перевірки від 02.04.2012 року №246/22-407/32673594 висновки суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "ВКП "Будмеханіка", а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 4000,0 грн. та за травень 2011 року в розмірі 7000,0 грн., що призвело до збільшення позитивного значення на відповідну суму, чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність в повному обсязі реальності (товарності) господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаного товару податку на додану вартість, а також наданими первинними документами спростовано доводи відповідача щодо зафіксованих актом перевірки порушень.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивачем виконані передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат, податкового кредиту та визначення сум податків і має належне документальне підтвердження цьому.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, ТОВ "ВКП "Будмеханіка"у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Так, на підставі договорів на поставку продукції виробничо-технічного призначення № 141 від 21.02.2011 року та № 156 від 10.05.2011 року (а.с.51-52), укладених між ТОВ "ВКП "Будмеханіка"(замовник) та ТОВ "Промспец Консалтинг"(підрядник), замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання надати послуги, а саме: прайс -листи кольорові двосторонні формата А2 за адресою: м. Харків, вул. Гагаріна, 258.

Договірна ціна за договором № 141 від 21.02.2011 року становить 24000,0 грн., в т.ч. ПДВ 20% 4000,0 грн. та 42000,0 грн., в т.ч. ПДВ 20% 7000,0 грн. становить за договором № 156 від 10.05.2011 року.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується: податковими накладними від 21.02.2011 року №509 на суму з ПДВ 24000,00 грн. (а.с.53), від 12.05.2011 року №230 на суму з ПДВ 42000,00 грн. (а.с.54), накладними: №429 від 12.05.2011 року на суму з ПДВ 42000,00 грн. (а.с.55), №168 від 25.02.2011 року на суму з ПДВ 24000,00 грн. (а.с.56), рахунком -фактури №156 від 21.02.2011 року на суму з ПДВ 24000,00 грн. (а.с.57), №242 від 12.05.2011 року на суму з ПДВ 42000,00 грн. (а.с.58).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі. Сплата за надані послуги підтверджується банківською випискою №1367 від 22.02.2011 року на суму 24000,0 грн., в т.ч. ПДВ 20% 4000,0 грн. (а.с.63), від 12.05.2011 року №1507 на суму загальну суму 42000,0 грн. в т.ч. ПДВ 20% 7000,0 грн. (а.с.61), платіжним дорученнями від 22.02.2011 року №1368 на суму 24000,00 грн. (а.с.64), від 12.05.2011 року №1507 на суму 42000,00 грн. (а.с.62).

Також, факт придбання поліграфічної продукції та подальшого використання її в господарській діяльності підтверджується журналом реєстрації довіреностей (а.с.59-60), відомостями про використання поставленої поліграфічної продукції в господарській діяльності (внутрішні накази позивача про початок рекламної компанії, оборотно-сальдова відомість по рахунку 93 "Витрати на збут" за період з 31.01.11 по 31.03.11 та за період з 30.04.11 по 31.10.11, оборотно-сальдова відомість по рахунку 791 "Фінансові результати" за період з 31.01.11 по 31.03.11 та за період з 29.04.11 по 30.09.11, акти на списання прайсів), (а.с.65, 67-86, 97-102), що доводять факт безоплатного розповсюдження придбаної у ТОВ "Промспец Консалтинг" продукції з метою рекламної діяльності позивача.

На підставі накладних №168 від 25.02.11, № 429 від 12.05.11, позивач від ТОВ "Промспец Консалтинг" в лютому 2011 року придбав 800 шт прайс-листів, в травні 2011 року придбав 1400 шт. прайс-листів, які за своєю вагою є невеликої ваги та малогабаритними, а відтак їх перевезення не потребувало застосування вантажного автотранспорту.

Окрім того, до письмових доказів надано пояснення директора ТОВ "ВКП "Будмеханіка"ОСОБА_2 за якими вбачається, що товар, який був придбаний у ТОВ "Промспец Консалтинг", був доставлений ОСОБА_2 на власному автомобілі Volkswagen Bora НОМЕР_1 та за його рахунок. Наявність транспортного засобу у зазначеної особи підтверджується технічним паспортом ХАР № 004473 від 15.07.2003 року (а.с.66).

Також у письмових доказах знаходиться податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ "ВКП "Будмеханіка" за травень з якої вбачається, що позивач належним чином задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ (а.с.92-94), даний факт не заперечується відповідачем.

Дослідивши письмові докази, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ "ВКП "Будмеханіка"та ТОВ "Промспец Консалтинг", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Додані до письмових доказів копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Згідно з приписами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", колегія суддів робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Основ'янською МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС, не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, яка відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий та травень 2011 року.

Наведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними ТОВ "Промспец Консалтинг", у зв'язку з придбанням позивачем продукції, яка ним була в подальшому використана в господарській діяльності.

Доводи апеляційної скарги про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, колегія суддів наголошує, що акт перевірки не містить жодних посилань на обставини, які б могли слугувати ознаками того, що укладені правочини підпадають під визначення ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням правових позицій, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Під час кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В апеляційній скарзі зазначено що, в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод використовувалася виключно інформація, отримана від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме акти про неможливість проведення зустрічних звірок щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Промспец Консалтинг"із платниками податків та зборів, їх реальність та повноти відображення в обліку за лютий (акт від 01.06.11 №1253/15-05-14/37091549) та травень 2011 року (акт від 07.11.11 №219/23-03-05/37091549). Однак суд не бере до уваги доводи відповідача, оскільки, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інших обставин, які б свідчили б про наявність делікту (безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та ТОВ "Промспец Консалтинг", що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, тощо) під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату; товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим, суд відмічає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Як зазначалося вище, у ході проведеної невиїзної позапланової перевірки питань щодо віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ "Промспец Консалтинг"не виникало, порушень виявлено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені в акті № 246/22-407/32673594 від 02.04.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про завищення ТОВ "ВКП "Будмеханіка"суми податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 4000,0 грн. та за травень 2011 року в розмірі 7000,0 грн. - не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. по справі № 2а-5300/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-5300/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.