Ухвала

від 12.09.2012 по справі 2а-5460/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 р.Справа № 2а-5460/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-5460/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал-Сістем-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від № 0000772305 від 18 січня 2012 року про стягнення з підприємства податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 78 880,00 грн. та штрафних (фінансових санкцій) - 1,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000772305 від 18.01.2012 року, внесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Оптімал-Сістем-Сервіс" (код 35902123) 788,80 грн. сплаченого судового збору.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником відповідача надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" 01.07.2008 року пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради, на обліку, як платник податків, перебуває в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, Харківської області, ДПС. ТОВ " ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" є платником податку па додану вартість відповідно до свідоцтва від 29.05.2009 р. НБ № 451070, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 359021220237.

Відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, Харківської області, ДПС 30.12.2011р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ " ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС " код ЄДРПОУ 35902123 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ЛІОН"(код ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "ТРУБОПЛАСТ Україна"(код ЄДРПОУ 37189531) їх реальності та повноти відображення в обліку за січень -травень 2011 року.

Результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом від № 6430/2305/35902123 від 30 грудня 2011 року, висновками якого встановлено порушення ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС"п.п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), що на думку перевіряючих призвело к необґрунтованому завищенню податкового кредиту на загальну суму 78 880,00 гривен, в результаті чого перевіркою зменшено залишок від'ємного значення, попереднього звітного податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з ПДВ) на суму 78 880,00 гривен.

На підставі висновків акту перевірки № 6430/2305/35902123 від 30 грудня 2011року та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 18.01.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000772305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 78 880,00 (сімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок. відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався до ДПС у Харківській області, ДПС України зі скаргами, але скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення - залишено без змін.

Також встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті №6430/2305/35902123 від 30 грудня 2011 року судження суб'єкта владних повноважень про віднесення ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, котрі були складені в межах нікчемного правочину з ТОВ "ФІРМА "ЛІОН"та ТОВ "ТРУБОПЛАСТ УКРАЇНА".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності; податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені діючим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Як чвідчать письмові докази, 01.03.201 р. між позивачем, ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" (Покупець) та ТОВ "ТРУБОПЛАСТ УКРАЇНА"та 01.02.2011 р. між позивачем, ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС"(Покупець) та ТОВ "ФІРМА "ЛІОН" (Постачальник) були укладені письмові правочини у формі договорів поставки № Б/Н, предметом яких є поставка товару: одяг, взуття, аксесуари в асортименті.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладання згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, підтвердженням чому є приєднані до справи документи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, предметом правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін договору не суперечить закону, текст договору не містить положень, які були б спрямовані на порушення інтересів держави або суспільства.

На підтвердження реальності господарських операцій на вказаним правочинами позивачем були подані складені ТОВ "ФІРМА "ЛІОН" та ТОВ "ТРУБОПЛАСТ УКРАЇНА" видаткова накладна № 310745 від 01.03.2011року на суму 178 007,21 грн. (в т.ч. ПДВ -29 667,87 грн.), товарно-транспортна накладна № 559980 від 01.03.2011року, видаткова накладна № 83 від 01.02.2011 року на суму 206 531, 60 грн. (в т.ч. ПДВ -34 421,93 грн.), податкова накладна № 83 від 01.02.2011 року на суму 206 531, 60 грн. (в т.ч. ПДВ -34 421,93 грн.), товарно-транспортна накладна № 559978 від 01.03.2011 року, видаткова накладна № 040527 від 04.05.2011 року на суму 88 737,66 грн. (в т.ч. ПДВ -14 789,61 грн.), податкова накладна № 45 від 04.05.2011 року на суму 88 737,66 грн. (в т.ч. ПДВ -14 789,61 грн.), товарно-транспортна накладна № 559982 від 04.05.2011 року.

Колегія суддів звертає увагу, що вимоги до складання первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.061995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначені вимоги до складання податкових накладних, де зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Ні суд першої інстанції ні суд апеляційної інстанції не знайшли підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій з мотивів відсутності дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Транспортування товару здійснювалась за допомогою автомобіля орендованого у ФОП ОСОБА_1 згідно договору найму (оренди) транспортного засобу від 27.07.2010 року.

Розрахунки між ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС"та ТОВ "ФІРМА "ЛІОН", ТОВ "ТРУБОПЛАСТ УКРАЇНА"проводились у безготівкові формі, що підтверджується банківськими виписками та довідкою банку АТ "БАНК ФІНАНСИ та КРЕДИТ"про надходження грошових коштів.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані податкові накладні, а також здійснена оплата вартості товарів, тобто позивачем виконані визначені законом вимоги для набуття права на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач, ДПІ в ході розгляду справи до суду не подав. Доказів того, що придбані у ТОВ "ФІРМА "ЛІОН"та ТОВ "ТРУБОПЛАСТ УКРАЇНА"товари не були використані в господарської діяльності ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС", відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності спірного правочину суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ДПІ не доведено факту нікчемності спірного правочину, оскільки в акті перевірки не викладено належних, достатніх та переконливих доводів нереальності господарських операцій, доводів наявності у сторін спірного правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду, доводів узгодженості та зловмисності дій сторін спірного правочину, доводів підконтрольності сторін спірного правочину одна одній або третій особі, доводів фізичної відсутності товару або несумісності товару з напрямом господарської діяльності ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС".

Колегія суддів вважає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, відповідачем не подано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірного правочину, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Відповідач не спростував доводів платника податків про те, що по-перше, ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС"здійснює господарську діяльність в сегменті оптової та роздрібної торгівлі; по-друге, основним видом господарської діяльності ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" є оптова торгівля одягом; по-третє, придбані позивачем у ТОВ "ФІРМА "ЛІОН"та ТОВ "ТРУБОПЛАСТ УКРАЇНА"товари використані ТОВ "ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС"у власній господарській діяльності, а саме: реалізовані ТОВ "МТР ГРУПП"що підтверджується Договором на поставку ДГ-000032 від 01.04.2010 року, а сам факт поставки вказаного товару видатковою накладною №РН0774/1від 14.11.2011 р. податковою накладною №85 від 14.11.2011 р., видатковою накладною №РН0767/5 від 08.11.2011 р., податковою накладною №59 від 08.11.2011 р., видатковою накладною №РН0728/1 від 28.10.2011 р., податковою накладною №185 від 28.10.2011 р., видатковою накладною №РН0727/2 від 27.10.2011 р., податковою накладною №173 від 27.10.2011 р., видатковою накладною №РН0773/2 від 11.11.2011 р., податковою накладною №80 від 11.11.2011 р., видатковою накладною №РН0766/1 від 04.11.2011 р., податковою накладною №42 від 04.11.2011 р.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані, з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На думку колегії суддів, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року по справі №2а-5460/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосував до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-5460/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.