Ухвала

від 26.09.2012 по справі 2а-6422/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р.Справа № 2а-6422/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Зачепилівського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-6422/12/2070

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Зачепилівського виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зачепилівського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі по тексту -відповідач, Зачепилівське ВУ ЖКГ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7409 грн. 09 коп. та пені в розмірі 54 грн. 76 коп.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 7409 грн. 09 коп. у строки та в порядку, передбаченому цим Законом. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 54 грн. 76 коп. У зв'язку з цим сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 7463 грн. 85 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.

Стягнуто з Зачепилівського виробничого управління житлово-комунального господарства (64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, пров. Річний, 12, код ЄДРПОУ 05405546, р/р 260083012511 у Зачепилівському ТВБВ № 10020/0349 АТ "Ощадбанк" МФО 351823) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під'їзд, 1 поверх, к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 7409, 09 грн. (сім тисяч чотириста дев'ять гривень дев'ять копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 54 грн. 76 коп. (п'ятдесят чотири гривні сімдесят шість копійок), а всього - 7463.85 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят три гривні вісімдесят п'ять копійок).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на підприємстві відповідача всупереч Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не працювала жодна особа.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про огрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною 9 статті 19 Закону зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, (далі - Порядок) пеня -це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання (п.п. 2.2). Відповідно до п.п. 3.1 Порядку порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як свідчать письмові докази відповідачем був поданий до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік від 25.04.2012 р. форми № 10-ПІ (а.с. 6), відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників за 2011 рік складала 11 осіб і відповідач відповідно до 4 % нормативу повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, однак на підприємстві відповідача не працювала жодна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Отже, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 7409, 09 грн.

Як вбачається з письмових доказів, а саме із розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, на суму заборгованості з 18.04.2012 р. по 24.05.2012 року включно була нарахована пеня у розмірі 54 грн. 76 коп. (а.с. 7).

Згідно копії листа Зачепилівського районного центру зайнятості № 564 від 29.05.2012 року Зачепилівське ВУ ЖКГ в 2011 році не надавало до центру зайнятості звіт за формою 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" з вакансіями для інвалідів (а.с. 53).

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має важкий фінансово-господарський стан є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог колегією суддів не приймаються, оскільки чинне законодавство не містить пільг та інших преференцій для підприємств, що є збитковими за результатами господарської діяльності таких підприємств щодо сплати фінансово-господарських санкцій та пені.

Окрім цього колегія суддів не може прийняти у якості доказу надані відповідачем до матеріалів справи копії звітів форми № 3-ПН до Зачепилівського районного центру зайнятості про наявність вакансій станом на 07.09.2011 р., станом на 05.09.2011 р. та станом на 03.10.2011 р. (а.с. 41-43), оскільки відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції доказів їх отримання центром зайнятості, а також звертає увагу на наявність в матеріалах справи копії листа Зачепилівського районного центру зайнятості № 564 від 29.05.2012 року, наданого представником позивача.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. по справі № 2а-6422/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Зачепилівського виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-6422/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.