Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2а-37179/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 р.Справа № 2а-37179/09/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. по справі № 2а-37179/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути на користь держави з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 11691 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в порушення ст.ст. 3, 15, 16, 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем здійснено не проведення через РРО розрахункової операції на суму 68 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеній у денному звіті РРО на суму 42,2 грн., незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків РРО, а саме №1,2,3 за 28.03.2007 року; в порушення ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" відповідачем здійснювалось надання послуг у сфері грального бізнесу без торгових патентів. На підставі проведеної перевірки та складеного акту позивачем винесені відповідні рішення про застосування штрафних санкцій на загальну суму 11691 грн. До теперішнього часу сума заборгованості зі сплати штрафної санкції відповідачем не сплачена, що є підставою для стягнення її у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області задоволено.

Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (62103 АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) до Державного бюджету (р/р35212001004362 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 34073574) заборгованість зі сплати штрафної санкції у розмірі 11691 грн. (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 12.04.2007 року фахівцями ДПА у Харківській області проведено перевірку кафе, розташованого за адресою: Харківська область, м. Богодухів вул. Пушкіна 73а, що належить відповідачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складений акт №20402094/2310 від 12.04.2007 року, яким встановлено порушення відповідачем п.1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року 3265/95, а саме не проведення через РРО розрахункової операції на суму 68 грн., нероздрукування та невидача розрахункового документа, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеній у денному звіті РРО на суму 42,2 грн., незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків РРО, а саме №1,2,3 за 28.03.2007 року; крім того в порушення ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" відповідачем здійснювалось надання послуг у сфері грального бізнесу без торгових патентів, а саме надання більярдних столів для гри.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені вимоги статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" згідно з чим до відповідача були застосовані штрафні санкції.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі не проведення розрахункових операції через регістратори розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Згідно з ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

У відповідності до п.4 ст. 17 Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються штрафні санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 року № 98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють операції з надання послуг у сфері грального бізнесу за здійснення зазначених операцій без одержання відповідних торгових патентів сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Таким чином, на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Богодухівському районі Харківської області винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000842380/0, яким до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 891 грн., №0000852380/0 від 03.05.2007 року, яким застосовані санкції у розмірі 10880 грн.

Згідно з ст. 25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

У відповідності до ч.3 ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Згідно з п.п. 15.2.1. п.15.2 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на положення ч.7 ст.9 КАС України та положення наведених вище норм закону, позов про стягнення заборгованості по оплаті будь-яких податкових зобов'язань, а також штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом відповідно до ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", може бути поданий органом державної податкової служби України протягом 1095 днів від виникнення заборгованості.

Зважаючи на те, що рішення ДПІ у Богодухівському районі Харківської області відповідачем отримані, не оскаржені, не скасовані, а тому згідно законодавства підлягають виконанню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача штрафної (фінансової) санкції у загальному розмірі 11691 грн.

Окрім цього, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 12 КАС України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Також колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що доводи апелянта про наявність рішень судів, які були прийняті раніше і мають безпосереднє відношення до позову та предмету позову не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції оскільки, у справі за позовом прокурора Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі ДПІ у Богодухівському районі до ФОП ОСОБА_1 предметом спору було зобов'язання сплатити фінансову санкцію, тож посилання відповідача на ч. 1 ст. 72 КАС України є помилковими.

Також доцільно зазначити що, в письмових доказах міститься пояснення ФОП ОСОБА_1 від 12.04.2007 року, в яких зазначено, що відповідач надавав послуги в сфері грального бізнесу шляхом надання трьох більярдних столів для гри за ціною 10 грн. 1 година з 01.01.2004 року по день проведення перевірки без торгових патентів (а.с. 15).

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своїх вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що дії позивача кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009 р. по справі № 2а-37179/09/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. по справі № 2а-37179/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.