Рішення

від 08.11.2012 по справі 1407/4158/2012

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1407/4158/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"08" листопада 2012 р.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі - Попенко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Маняк Л.В., представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області, Новогригорівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області про стягнення орендної плати за користування земельною часткою (паєм),

В С Т А Н О В И В:

12.09.2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПСП «Новогригорівське»про стягнення орендної плати за користування земельною часткою (паєм).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_5 Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася із земельної частки (паю), що перебуває у колективній власності КСП «Новогригорівське», розміром 5,59 умовних кадастрових гектарів.

Згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.04.2012 року за позивачем було визнано право власності на вказану земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Згідно договору оренди від 07.06.2001 року ОСОБА_5 передала в оренду ПСП «Новогригорівське» свою земельну частку (пай), але оренду отримала лише за 2001-2002 роки. Спадкоємці оренду плату не отримували.

Посилаючись на те, що з моменту смерті ОСОБА_5 ПСП «Новогригрівське»переуклало договір оренди з Новогригорівською сільською радою та виплачувало сільській раді орендну плату, а спадкоємцю виплатили орендну плату лише за 2012 рік, позивач просила стягнути з ПСП «Новогригорівське» заборгованість по орендній платі за 2009-2011 роки.

Ухвалою суду від 27 вересня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена Новогригорівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Маняк Л.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що після смерті ОСОБА_5 земельна ділянка вважалася не витребуваною та знаходилася в землях запасу Новогригорівської сільської ради. На підставі договору оренди, що був укладений з Вознесенською РДА орендні платежі перераховувалися Новогригорівській сільській раді своєчасно та без порушень.

Представник третьої особи Вознесенської райдержадміністрації в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснював, що дійсно між ПСП «Новогригорівське»та Вознесенською РДА був укладений договір оренди земельних ділянок , що розташовані в межах території Новогригоріської сільської ради. Всі орендні платежі перераховувалися до бюджету Новогригорівської сільської ради. .

Представник третьої особи Новогригорівської сільської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що оскільки спадкоємці не оформили право на спадщину за законом, земельна ділянка знаходилася в землях запасу сільської ради і вважалася не витребуваною. Згідно договору оренди, що був укладений сільською радою з ПСП «Новогригорівське»на період з 2002 по 2007 роки та договору , що був укладений 09.12.2008 року орендна плата сплачувалася в бюджет Новогригорівської сільської ради. На сьогоднішній день порядок повернення вказаних коштів, спадкоємцям, що оформили свої спадкові права не передбачений діючим законодавством.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 06 листопада 2003 року відділом РАГС Вознесенського районного управління юстиції Миколаївської області). Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2012 року було визнано за ОСОБА_1 право власності по праву спадкуванню за законом на земельну частку(пай) в колективній власності КСП «Новогригорівка»Вознесенського району Миколаївської області розміром 5,59 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5.

Відповідно до розділу 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до розділу 9 перехідних положень Закону України «Про оренду землі»громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі ст.. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. (ст..20 Закону). При цьому право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так в судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_5 та ПСП «Новогригорівське»07.06.2001 року було укладено договір оренди земельної частки (паю), розміром 5,59 умовних кадастрових гектарів вартістю 14000 грн. на 5 років; договір підписаний сторонами, зареєстрований у Новогригорівській сільській раді. За вказаним договором ОСОБА_5 передала вказану земельну частку (пай) в оренду строком на 5 років, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату щорічно у грошовій формі в розмірі 1,3 проценту від вартості земельної частки.

Після смерті ОСОБА_5, Новогригорівська сільська рада вважаючи, належну померлій земельну частку не витребуваною,зарахували її до земель запасу та передали в оренду на підставі договору ПСП «Новогригівське».

Однак, необхідно зазначити наступне. Законодавець надав повноваження органу місцевого самоврядування та органу виконавчої влади щодо передачі в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок. Так, відповідно до ст..13 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, міської ради чи РДА можуть передавати в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. В судовому засіданні не було надано доказів того, що відбувся розподіл земельних ділянок та про це було відомо ОСОБА_5 чи її спадкоємцю ОСОБА_1

Крім цього, згідно із ст..7,31 Закону України «Про оренду землі»смерть орендодавця (власника землі) не є підставою для автоматичного припинення договору оренди землі. Отже , після смерті власника земельної частки (паю) договір оренди землі зберігає свою силу як для орендаря, так і для майбутніх власників землі.

Відповідно до п.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи (ч.2 ст.1220 ЦК України), тобто в даному випадку спадщина у вигляді земельної частки (паю) належить позивачу ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Тому, суд приходить до висновку, що земельна частка (паї), що належала ОСОБА_5 не може вважатися невитребуваною після її смерті. Отже, передача в оренду земельної ділянки, спадкоємець якої ОСОБА_1 не отримала свідоцтво на право на спадщину, а земельна ділянка була здана в оренду спадкодавцем, не може здійснюватися органами місцевого самоврядування чи органами державної влади, позаяк дані земельні ділянки не набули статусу невитребуваних.

Враховуючи викладене, спадкоємець ОСОБА_1 має право на отримання орендної плати за користування землею після набрання законної сили рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2012 року.

В судовому засіданні було встановлено, що при зверненні до відповідача ПСП «Новогригорівське»з вимогою про сплату орендних платежів позивачу ОСОБА_1 було відмовлено, з посиланням на те, що орендар добросовісно та своєчасно сплачував оренді платежі згідно укладених договорів оренди з Вознесенською районною державною адміністрацією в місцевий бюджет Новогригорівської сільської ради.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що спосіб судового захисту порушеного права позивачки, обраний нею не суперечить законодавству і може бути застосований судом.

Але при цьому, суд не погоджується з розрахунком заборгованості по орендній платі. Оскільки відповідно до Указу Президента «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки(паю). Згідно відповіді Відділу Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області від 29.10.2012 року за № 1113/10-01 нормативно грошова оцінка земельної частки (паю) розміром 5,59 умовних кадастрових гектарів, що перебуває у колективній власності ПСП «Новогригорівське»становить 14000 грн. Станом на 2009 рік -42308 грн., станом на 2010 рік - 44800 грн., станом на 2011 рік -44800 грн.

Тому враховуючи вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по орендній платі становить: за 2009 рік -42308 х 3% = 1269,24 грн; за 2010 рік -44800 х 3% = 1344 грн.; за 2011 рік -44800 х 3% = 1344 грн. Всього заборгованість по орендні платі становить 3957,24 гривень, які підлягають стягненню з відповідача ПСП «Новогригорівське»на користь позивача ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених чи відхилених позовних вимог. Враховуючи, що розмір задоволених позовних вимог становить 55% , то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 118,03 грн. (214,60 грн. х 55%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10 ,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області, Новогригорівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області про стягнення орендної плати за користування земельною часткою (паєм), задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське», (і/к 03764347) на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною часткою (паєм) за період з 2009 по 2011 роки у розмірі 3957,24 гривень (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн.. 24 коп.) та судові витрати в сумі 118,03 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.М. Ротар