Ухвала

від 17.01.2008 по справі к-6788/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

17 січня 2008 р.                                                                                             Справа №

А-42/450-04

                                                                                                                                     к/с

№ К-6788/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії

суддів:

Головуючий:

Нечитайло О.М.

Судді:

Голубєва Г.К.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.

при секретарі

Ликовій В.Б.

за участю представників сторін

позивача:

не з'явились

відповідача:

не з'явились

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі

м. Харкова

на рішення

Господарського суду Харківської області

від 

19.05.2005р.

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду

від

15.07.2005 року

у справі

№ А-42/450-04

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю

науково-виробничого підприємства «ЕКСТРУДЕР»

до

Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі

м. Харкова

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ЕКСТРУДЕР»

(надалі, позивач, ТОВ НВП «ЕКСТРУДЕР»), звернулось до господарського суду

Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському

районі м. Харкова (надалі, відповідач, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.08.2004 р., №

0001331700/1 та від 08.11.2004 р. № 0001331700/2, якими визначено податкове

зобов'язання по прибутковому податку з громадян на суму 1 050 823,62 грн., в

тому числі основна сума - 350 274,54 грн. та 700 549,08 грн. фінансові

(штрафні) санкції.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 19.05.2005 р. (суддя Яризько В.О.),

із врахуванням уточнення позовнх вимог, яке залишено без змін постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2005р. (судова колегія

у складі: головуючий суддя: Кравець Т.В., судді: Гончар Т.В., Істоміна О.А.)

позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення

Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 04.08.2004

р. № 0001331700/1 та від 08.112004 р. № 0001331700/2. Стягнуто з Державної

податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на користь позивача -

ТОВ НВП «ЕКСТРУДЕР» 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 871,60 грн. витрат за

проведену експертизу.

Вказані

судові рішення мотивовано тим, що судами встановлено, що донарахування суми

податкового зобов'язання по прибутковому податку з громадян здійснено

відповідачем, у зв'язку із сплатою позивачем компенсації (винагороди, плати) за

користування об'єктом інтелектуальної власності. Таким чином, грунтуючись на

зазначеному встановленому факті, суди, застосувавши нормативний припис ст. 8

Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та пп.

8.2 п. 8 Інструкції про прибутковий податок з громадян, дійшли висновку, що

така компенсація (винагорода, плата) не включена до переліку об'єктів

оподаткування прибутковим податком, з огляду на що, нарахування позивачу податкового

зобов'язання з вказаного податку здійснено ДПІ уФрунзенському районі м. Харкова

необгрунтовано.

Не

погоджуючись із такими судовими рішеннями ДПІ у Фрунзенському районі м.

Харкова, звернулась до Вищого

господарського суду України із касаційною скаргою в якій, з підстав

порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм

матеріального права, просить скасувати судові рішення господарських судів

попередніх інстанцій прийняті у справі №А-42/450-04 та прийняти нове рішення,

яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач надав відзив на вказану касаційну скаргу, у якому

проти доводів останньої заперечує з підстав необгрунтованості останніх та

просить у її задоволенні відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від

07.11.2005р. у справі № А-42/450-04, у зв'язку із вступом в законну силу

Кодексу адміністративного судочинства України, вказана касаційна скарга разом

із матеріалами справи № А-42/450-04 передана для розгляду до Вищого

адміністративного суду України за підвідомчістю.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд

касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової

оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та

визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної

інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у

межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм

матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній

скарзі.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій

встановлено наступне:

ДПІ у

Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від

04.08.2004р. № 0001331700/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по

прибутковому податку з громадян на суму 1 050 823,62 грн., в тому числі за

основним платежем - 350 274,54 грн. та 700 549,08 грн. фінансові (штрафні)

санкції.

Вказане

податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному

порядку, за наслідками якого скарги позивача були залишені без задоволення, а

оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін та відповідачем було

прийнято оскаржувані ТОВ НВП «ЕКСТРУДЕР» податкові повідомлення-рішення від

06.09.2004р. № 000133700/1 та від 08.11.2004р. № 0001331700/2, що за змістом та

мотивами прийняття аналогічні первинному податковому повідомленню-рішенню.

Перелічені акти ненормативного характеру прийнятті на

підставі Акту перевірки від 30.07.2004р. № 1820/23-162/24676593-ДСК «Про

результати документальної перевірки ТОВ НВП «Екструдер» ЄДРПОУ 24676593 з

питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з

01.10.2002р. по 31.03.2004р.

Даним актом зокрема встановлено наступні обставини, що

стали підставою для донарахування податкового зобов'язання по прибутковому

податку.

Згідно

бухгалтерського обліку підприємства, а саме: у головній книзі на рахунку 672 по

кредиту відображена сума 901 136, 74 грн., яка включає й винагороди за винахід

гр. ОСОБА_1 -583 812,05 грн. та гр. ОСОБА_2 - 291 906,03 грн., які

підприємством не були включені до сукупного оподатковуваного доходу громадян у

грудні 2003 року.

Таким

чином, винагороди авторам винаходу «Шнековий прес для віджимання рослинних

олій» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, нараховані позивачем у грудні 2003 року, на думку

відповідача, повинні враховуватись до сукупного оподатковуваного доходу

вищезгаданих громадян за грудень 2003 року, оскільки у цей період вони

працювали на ТОВ НВП «Екструдер» як за основним місцем роботи.

У

зв'язку із цим підприємством було порушено п.п. «а» п. 2 ст. 19 Декрету

Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в якому

зазначено, що підприємства зобов'язані своєчасно і в повному обсязі

нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів

громадян, що підлягають оподаткуванню.

Колегія суддів Вищого

адміністративного суду України, заслухавши пояснення представників сторін,

перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм

матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,

приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги,

з огляду на наступне.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судами

першої та апеляційної інстанцій встановлено, що до складу сукупного доходу,

отриманого за місцем основної роботи, включаються виплати, вичерпний перелік

котрих наведено у п.п. 8.2. п. 8 Інструкції про прибутковий податок з громадян,

затвердженої наказом ДПА України № 12 від 21.04.1993 р. У вказаному переліку

під винагородою за винахід розуміється виплата, обумовлена трудовими

правовідносинами, тобто у випадку створення винаходу за наказом роботодавця

(ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від

15.12.1993 р).

Разом з тим, (як зазначено у оспорюваних судових

рішеннях) із тексту договору від 27.02.1998 р., укладеного ТОВ НВП «Екструдер»

з гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, деклараційних патентів, статутних документів ТОВ

НВП «Екструдер» та інших документом вбачається, що винахід створено до

державної реєстрації ТОВ НВП «Екструдер» як суб'єкта підприємницької

діяльності.

Таким чином, на підставі досліджених господарськими

судами першої та апеляційної інстанцій обставин, останніми постановлено

висновок про те, що правовідносини, що виникли між ТОВ НВП «Екструдер» та

винахідниками, у даному випадку регулюються нормами цивільного, а не трудового

законодавства.

За змістом аналізу договору укладеного позивачем з гр.

ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, суди зазначили, що під терміном «винагорода», сторони

мали на увазі компенсацію (плату, винагороду) у грошовому вимірі, котру одна

сторона зобов'язалася сплатити на користь другої за передачу права на

використання об'єкту інтелектуальної власності у виробничо-господарській

діяльності ТОВ НВП «Екструдер».

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України

«Про прибутковий податок з громадян» передбачено, що згідно з цим розділом

Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем

основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від

підприємств, установ i організацій усiх форм власності, фізичних осіб -

суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини,

за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки i провадження

відрахувань до фонду соціального страхування.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані

за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових

обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами

підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок

коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів

підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних благ у

грошовій i натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного

оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

За змістом даної норми вбачається,

що сплачувана позивачем компенсація (винагорода, плата) за користування

об'єктом інтелектуальної власності за своєю юридичною природою не відповідає

визначенню оподатковуваного прибутковим податком доходу, одержаним за місцем

основної роботи, зазначеним у вказаній вище нормі Декрету Кабінету Міністрів

України «Про прибутковий податок з громадян».

Крім того, судова колегія Вищого

адміністративного суду України вважає необгрунтованим посилання скаржника на

порушення позивачем пп. 8.2 п.8 Інструкції про прибутковий податок з громадян,

що затверджена наказом ДПА України № 12 від 21.04.1993р. з вказаних вище

підстав, а саме відсутності у якості визначення об'єкта оподаткуваня

прибутковим податком у даній інструкції сплачуваної позивачем компенсації.

До аналогічного обгрунтованого

висновку дійшли й господарські суди першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи

викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з

висновками господарського суду Харківської області та Харківського апеляційного

господарського суду, щодо задоволення позовних вимог ТОВ НВП «ЕКСТРУДЕР» та

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.08.2004 р., №

0001331700/1 та від 08.11.2004 р. № 0001331700/2, якими позивачу визначено

податкове зобов'язання по прибутковому податку з громадян на суму 1 050 823,62

грн., в тому числі основна сума - 350 274,54 грн. та 700 549,08 грн. фінансові

(штрафні) санкції.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду

України підтверджує, що при прийнятті спірних судових рішень у справі №

А-42/450-04 господарський суд Харківської області та Харківський апеляційний

господарський суд дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених

обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми

матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Фрунзенському

районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського

суду Харківської області від 19.05.2005 року та постанова Харківського

апеляційного господарського суду від 15.07.2005 року у справі № А-42/450-04 -

без змін. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220 - 232

Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у

Фрунзенському районі м. Харкова на рішення господарського суду Харківської

області від 19.05.2005 року та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 15.07.2005 року у справі № А-42/450-04 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від

19.05.2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від

15.07.2005 року у справі № А-42/450-04 залишити без

змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та

не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Головуючий

суддя:                                                                                

О.М. Нечитайло

Судді:                                                                               

                          Г.К.

Голубєва

Л.В. Ланченко

Н.Г. Пилипчук

О.І. Степашко

З

оригіналом вірно

Відповідальний

секретар                                                                        

В.Б. Ликова