Постанова

від 01.11.2012 по справі 2а-3209/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. Справа № 2а-3209/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника відповідача - Кравчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Приватного підприємства "Вілакласік"

про стягнення податкового боргу у сумі 43 196,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі -позивач, Долинська оДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Вілакласік" (надалі -відповідач, ПП "Вілакласік") про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 9 546,35 грн.; податку на додану вартість за жовтень 2011 року, грудень 2011 року та березень-квітень 2012 року у сумі 31 492,21 грн.; збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень 2012 року та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання - збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, у загальній сумі 90,21 грн.; орендної плати за землю за 2012 рік у сумі 586,59 грн.; збору за провадження підприємницької діяльності за період 2011 року у сумі 504,91 грн. та нарахованої пені у сумі 976,23 грн. на загальну суму 43 196,50 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні у відповідності до вимог частини 2 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги визнала повністю.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ПП "Вілакласік" 05.12.2003 року зареєстроване державним реєстратором Долинської районної державної адмістрації Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9), та 12.12.2003 року взяте на податковий облік як платник податків Долинською оДПІ (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2011 року, 20.01.2012 року, 20.04.2012 року, 21.05.2012 року ПП "Вілакласік" подано до Долинської оДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року, грудень 2011 року та березень-квітень 2012 року відповідно, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків з податку на додану вартість за вказані періоди у сумі 24 753,00 грн., 16 239,00 грн., 6 089,00 грн. та 3 131,00 грн. відповідно (а.с.14-21).

Крім того, 09.02.2012 року, 16.02.2012 року, 20.08.2012 року відповідачем подано до Долинської оДПІ податкову декларацію з податку з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року, податкову декларацію з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік та розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за липень 2012 року, якими узгоджено суму податкового зобов'язання платника податків з податку на прибуток приватних підприємств за ІІ-ІV квартали 2011 року, орендної плати за землю на 2011 року та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за липень 2012 року у розмірі 14 913,00 грн., 1 472,08 грн., 85,00 грн. відповідно (а.с.13, 22-24).

Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 даного Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень 2011року, грудень 2011 року та березень-квітень 2012 року, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року, у податковій декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік та у розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за липень 2012 року є узгодженими.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом ІІІ (Податок на прибуток підприємств) цього Кодексу (розділ ІІІ цього Кодексу набрав чинності з 01.04.2011 року) платники податку на прибуток підприємства складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали, та другий-четвертий квартали 2011 року.

Пунктом 49.19 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена ним у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року, підлягала сплаті ПП "Вілакласік" у строк, встановлений абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 календарних днів, починаючи з 10.02.2012 року.

Згідно пункту 203.2 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до вимог пункту 288.7 статті 288 цього Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із не належним виконанням ПП "Вілакласік" визначеного Законом обов'язку, станом на 01.11.2012 року за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 9 546,35 грн.; податку на додану вартість за жовтень, грудень 2011 року та березень-квітень 2012 року у сумі 31 492,21 грн.; збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень 2012 року у сумі 82,48 грн.; орендної плати за землю за 2012 рік у сумі 586,59 грн.

При цьому, судом також встановлено, що позивачем, у зв'язку із не своєчасною сплатою ПП "Вілакласік" суми самостійно визначеного грошового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, на виконання вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0001132100 від 14.08.2012 року, згідно якого нараховано відповідачу штраф у розмірі 7,73 грн. (а.с.28).

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення за № 0001132100 від 14.08.2012 року відповідачем не оскаржено, а відтак, нарахований ПП "Вілакласік" штраф підлягав сплаті останнім у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем на виконання вимог статті 129 Податкового кодексу України нараховано ПП "Вілакласік" пеню у сумі 31,48 грн. за несплату відповідачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та у сумі 944,75 грн. за несплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Судом також встановлено, що відповідач у відповідності до вимог підпункту «а»підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України являється платником збору за провадження торговельної діяльності.

Згідно підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, зокрема, торговельна діяльність у пунктах продажу товарів (підпункт «а»).

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Вілакласік" для провадження діяльності, що підлягає патентуванню, а саме для провадження торговельної діяльності у кафе-барі «Осій», розташованого у смт. Вигода Долинського району, подано до Долинської оДПІ заявку на придбання торгового патенту на період з 09.02.2011 року по 31.01.2016 року, на підставі якої відповідачу і було видано торговий патент (а.с.25).

Статтею 267 Податкового кодексу України встановлено, що ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг (підпункт 267.3.1 пункту 267.3).

Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах, зокрема, на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт «в»підпункту 267.3.2 пункту 267.2).

Судом встановлено, що рішенням третьої сесії шостого скликання Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області від 14.01.2011 року № 32-3/2011 "Про встановлення збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності" встановлено ставку збору для провадження торговельної діяльності (діяльність кафе, барів) на території селища Вигода та села Пациків у розмірі 0,1 % мінімальної заробітної плати (а.с.26).

Підпунктом 267.5.2 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України визначено строк сплати збору за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями, який становить - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю (підпункт «б»).

Однак, у судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного законом обов'язку щодо сплати збору за провадження торговельної діяльності, станом на 01.11.2012 року за ПП "Вілакласік" залишається непогашеною заборгованість по сплаті збору за провадження торговельної діяльності за період 2011-2012 років у сумі 504,91 грн.

Згідно підпункту 267.5.5 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу від 22.08.2012 року за № 263. Дана вимога отримана директором ПП "Вілакласік" Кравчук Л.М. 22.08.2012 року, однак залишена без реагування (а.с.12).

У відповідності до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошові зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 9 546,35 грн.; податку на додану вартість за жовтень 2011 року, грудень 2011 року та березень-квітень 2012 року у сумі 31 492,21 грн.; збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за липень 2012 року та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання - збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, у загальній сумі 90,21 грн.; орендної плати за землю за 2012 рік у сумі 586,59 грн.; збору за провадження підприємницької діяльності за період 2011 року у сумі 504,91 грн. та нарахованої пені у сумі 976,23 грн. на загальну суму 43 196,50 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

У судовому засіданні представник відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги визнала повністю.

Відповідно до частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами статті 112 КАС України.

Згідно частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом приймається постанова про задоволення позову.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи те, що ПП "Вілакласік", станом на 01.11.2012 року, податковий борг у сумі 43 196,50 грн. не погашено, а також те, що визнання представником відповідача позовних вимог не порушує жодних прав, свобод чи інтересів, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Вілакласік" (77552, Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Данила Галицького, 45, код ЄДРПОУ - 32796681) в дохід держави 43 196 (сорок три тисячі сто дев"яносто шість) грн. 50 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Вілакласік".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 02.11.2012 року.